ТОЧНІСТЬ

Під час висвітлення військової агресії медійники повинні ретельніше перевіряти інформацію і поширювати лише точні дані. Неприпустимо оприлюднювати матеріали, що засновані на чутках або ж на постах у соціальних мережах. 

Точність інформації забезпечується: 

• перевіркою достовірності джерел інформації;
• віддаванням переваги першоджерелам;
• перевіркою інформації в кількох джерелах; 
• перевіркою документів чи документальних свідчень, на які ви посилаєтесь; 
• підтвердженням подій безпосередньо очевидцями за можливості;
• вичиткою для усунення можливих помилок у назвах, іменах, датах, місцях тощо.

Надзвичайно важливо, щоб в умовах військової агресії медіа поширювали лише правдиву інформацію. Ненадійність джерела може призвести до повідомлення неточної та маніпулятивної інформації, поширення паніки та може зашкодити аудиторії.

• Перевіряйте інформацію про перебіг подій в офіційних джерел.
• Беріть коментарі лише в тих експертів, які безпосередньо пов’язані з тематикою, працюють прямо зараз або працювали у військових структурах. З допомогою таких експертів, наприклад, можна порівняти дані про нову хвилю ескалації військової агресії з даними про попередні такі хвилі. Таке порівняння також сприятиме зниженню паніки.
• Неприпустимо спиратися лише на соцмережі або інші сумнівні джерела. До сумнівних джерел належать російські (проросійські) медіа та заяви російських (проросійських) посадовців і політиків. Такі дані потрібно додатково перевіряти. 
• Чітко вказуйте, чи випадок є підтвердженим, чи йдеться лише про підозру або припущення.

ЕМОЦІЇ. ФАКТИ. МАНІПУЛЯЦІЇ

Не використовуйте емоційно забарвлених епітетів у новинах, зокрема про військову агресію (на кшталт жахливий, смертельний, приголомшливий, неймовірний, масштабний тощо). Такі епітети припустимі лише в цитатах. Використання їх з боку журналіста є оцінковим судженням і порушенням професійного стандарту відділення фактів від коментарів.

У вільніших жанрах – авторських програмах чи статтях – автор-журналіст може висловлювати власну думку, але водночас він повинен її завжди чітко позначати (“особисто я вважаю”, “на думку автора цієї статті” тощо).

Усі коментарі й думки самого журналіста, експертів, учасників події мають бути чітко відокремлені від фактів.

Давайте більше статистичних даних та правильно їх інтерпретуйте (наприклад, з допомогою експертів). Люди, що аналізуватимуть цифри, менше панікуватимуть.

Як зрозуміти, що перед вами не факти, а маніпуляція?

1. Відсутня будь-яка фактична інформація, яка підміняється її оцінюванням, категоричним висновком.
2. Не вказується конкретно, чия це оцінка події / персони / явища. Думка ніби існує сама по собі, але, по суті, це ставлення автора / авторки.
3. Використання вставних слів, які дають оцінку повідомлюваному (безперечно, звичайно, може, мабуть, зрозуміло, дійсно, здається, боюся, сподіваюся, очевидно, на щастя, на жаль, дивна річ і т.д.), або епітетів, які так само вказують на оцінку автора.
4. Оціночні судження неможливо спростувати чи перевірити, встановити їхню правдивість, на відміну від конкретних фактів.
5. У новинах указується ставлення журналіста до події.

ДОДАТКОВО. Ми рекомендуємо регулярно перевіряти й оновлювати базу експертів: їхні досвід, повноваження, достовірність їхньої експертизи. Шукайте експертів, які мають безпосередній досвід роботи, пов'язаний із ситуацією, яку ви висвітлюєте. Остерігайтеся “диванних експертів” та популістів, які готові поспішати з висновками й не є компетентними в ситуації. НЕ ВАРТО залучати політиків як експертів з військової агресії: це може викликати підозру у вашій заангажованості. Пам’ятайте про гендерний баланс і залучайте більше жінок до коментарів. 

ПОГЛЯДИ АГРЕСОРІВ ТА БОЙОВИКІВ

Не варто поширювати ідей та поглядів агресорів і бойовиків, тому що це може надихнути їхніх послідовників. Потрібно скрупульозно уникати висловів чи зображень, які могли б романтизувати дії злочинців. 

Перед тим як поширити заяви агресорів та проросійських бойовиків, пройдіть трискладовий тест.

1. Наскільки публічною є особа, яка зробила заяву (якщо особа не має впливу, то й суспільний інтерес до її слів невеликий).
2. Чи містить заява важливу інформацію? Чи втрачається суть матеріалу без цієї заяви? У чому саме новина?
3. Чи є група населення, якій може загрожувати небезпека або яка може постраждати через поширення поглядів агресорів? (Наприклад, якщо це заклики до агресії, нападів, прямі образи, мова ворожнечі.)

ФОТО ТА ВІДЕО

Стежте, щоб відео та фото, які ілюструють матеріал про військову агресію, відповідали дійсності, а не стосувалися подій, які відбулися раніше. Не використовуйте відео або фото, які можуть спотворити уявлення про ситуацію.

Контент, що містить зображення або деталізований опис злочинів чи трагедій, має бути відповідно маркований (18+).

СЛОВНИК КОРЕКТНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Словник було розроблено в 2015 році спільно наступними медійними організаціями: Інститут Масової Інформації, Детектор Медіа, ЦЕДЕМ, Інтерн'юз-Україна, і оновлено в 2021 році експертами Інституту Масової Інформації.

Пояснення

Сепаратисти /  “сепаратисти”
Особи, які виступають за відокремлення певних територій від України. У контексті подій у Криму, Донецькій та Луганській областях рекомендовано брати цей термін у лапки з огляду на те, що під виглядом суто формального утворення “незалежних держав” ідеться про загарбання українських територій РФ у тій чи іншій формі. 
Федералісти / прихильники федерації
Особи, які виступають за федералізацію України. Не варто називати федералістами людей, що прагнуть розширення повноважень місцевого самоврядування та збільшення обсягу відрахувань з центрального до місцевих бюджетів без передання на регіональний рівень частини суверенітету.
Терористи
Особи, які свідомо, цілеспрямовано застосовують насильство шляхом захоплення  заручників,  підпалів,  убивств,  тортур,  залякування населення та органів влади, або вчиняють інші зазіхання на життя чи здоров'я людей, або погрожують скоєнням злочинних дій для досягнення незаконних цілей. Варто враховувати, що цей термін використовується в кримінальному законодавстві, тому називати конкретну особу терористом можна лише в разі наявності судового вироку (зокрема, заочного) щодо цієї особи, який набрав законної сили.
Окупанти
Cолдати з розпізнавальними знаками іншої держави або без таких, які вчиняють  дії для захоплення території України. Не слід узагалі вживати термін “зелені чоловічки”, оскільки він використовується російською пропагандою для надання м'якого звучання під час опису дій армії іншої держави, яка незаконно окупувала територію України. 
Бойовики
Члени незаконних збройних формувань, чия належність до іншої держави не є чітко ідентифікованою. 
Диверсанти
Спеціально підготовлені іноземці та громадяни України (працівники або найманці ФСБ, ГРУ ГШ РФ тощо), які виконують завдання  з проведення диверсій на території України або підбурення місцевого населення до таких дій. Може йтися про операції з дестабілізації ситуації та захоплення заручників на Сході України працівниками спецслужб Росії. Операції проводяться для дезорганізації управління військами, державними та іншими установами, знищення або тимчасового виведення з ладу найважливіших промислових підприємств, військових об'єктів, транспорту, зв'язку, а також збору інформації.
 
 
Окремо звертаємо увагу на недоречність вживання засобами масової інформації термінів “народний мер”, “народний губернатор”. Ці терміни були розроблені російськими пропагандистами для створення видимості легітимності дій осіб, які не мають жодних повноважень такі дії вчиняти. Натомість слід вживати “самопроголошений” або  “самозваний”. Терміни “народний губернатор” можуть вживатися в ЗМІ лише в контексті розповідей про те, як здійснюється інформаційна пропаганда з боку Росії.

ПОЛОНЕНІ ТА ЗАРУЧНИКИ

Якщо робите матеріал про полонених, заручників і загиблих, утримайтеся від прогнозів, песимістичних та оптимістичних сценаріїв тощо. Пам'яйте, що в них є близькі, які хвилюються. Не варто також розшукувати родичів, щоб узяти в них коментар: це може бути травмувальним досвідом для людей, які перебувають у стресі. 

1. Не варто публікувати імен заручників, якщо це не дає нічого для їхнього захисту. Стаття 296 ЦКУ прямо забороняє використовувати ім'я потерпілого від злочину, крім випадків, коли розголошення цього імені сприяє суспільній безпеці. 
2. Для того щоб написати про заручника / заручницю, використовуйте першу літеру прізвища: відповідно до Цивільного кодексу України, це не буде порушенням. Частина 5 статті 296 ЦКУ: “Ім'я потерпілого від правопорушення може бути обнародуване лише за його згодою”. Частина 7 цієї ж статті: “Використання початкової літери прізвища фізичної особи в засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права”. Те саме стосується інших способів розголошення особи заручника в медіа, зокрема публікації його фото.

Краще не оприлюднювати відео / фото заручників чи полонених з місця події. Якщо критично необхідно проілюструвати матеріал їхніми фотографіями (відео), не забудьте заблюрити обличчя. 

ЯК РОБИТИ МАТЕРІАЛ ПРО ЗАГИБЛИХ

• Перед тим як робити матеріал про загиблих, журналісту варто переконатися, що сумна новина не стане несподіванкою для сім’ї померлого. Завжди варто пересвідчитися в офіційних осіб щодо того, чи точно родичам уже сповістили про це. 
• Якщо ви плануєте повідомляти особисту інформацію про загиблого, давати фотографії чи відео, варто узгодити такий матеріал з його / її рідними. Вони повинні мати можливість відмовитися від оприлюднення чутливих для них даних або обрати інші дані (фото, відео) для оприлюднення.
• Неетично називати загиблих трупами, оскільки ви пишете про особистість, а не просто про фізичну оболонку. Завжди пам'ятайте, що це, можливо, була чиясь близька людина. 
• Припустимо вживати слово “тіла” в разі узагальнення. 
• Під час опису жертв уникайте емоційних епітетів, пам'ятайте, що ця тема є травматичною. Співчуття має бути основним принципом під час підготування такого матеріалу. 
• Висвітлюючи причини смерті, спирайтеся лише на достовірні джерела або на офіційні дані.
• Не використовуйте в матеріалі зображень обличчя мертвої людини, краще обрати зображення, зроблені за її життя.

ІМІ