Матеріал на цю тему опубліковано на сайті Інституту масової інформації.

Розуміння досвіду ветеранів, уникнення тригерних тем та правильний підхід до комунікації – ключові аспекти, які допоможуть цивільним взаємодіяти з військовими коректно та безпечно.

Як медійникам етично та не ретравматизуючи спілкуватися з ветеранами та їхніми родинами, під час тренінгу від Медіабази Черкаси розповіла керівниця комунікаційного відділу БФ “ВО “Веста” Катерина Ейхман.

За словами пані Катерини, серед питань та тез, щодо яких не можна говорити з військовослужбовцями й ветеранами, є такі “найпопулярніші”:

• “Коли перемога?” – ніхто не знає точної відповіді, а таке питання лише додає тиску.
• “А як це – вбивати?” – на війні не “вбивають”, а “знищують ворога”. Подібні питання можуть викликати сильні емоційні реакції.
• “Чи загинув хтось із твоїх побратимів?” – навіть якщо людина готова говорити про втрати, варто дозволити їй самій ініціювати цю тему.
• “Все буде добре” та “Я тебе розумію” – такі фрази можуть здаватися підтримкою, але насправді часто звучать як знецінення досвіду. Краще просто вислухати або запитати: “Як я можу тебе підтримати?” 

Катерина Ейхман. Фото Анастасії Небоги

Крім цього, існують теми, спілкування щодо яких варто уникати під час комунікації з ветеранами та їхніми родинами. Зокрема, це теми політики та релігії, війни, мови, ідеологічних поглядів. Адже часто під час служби у військових формується так зване чорно-біле мислення, яке допомагає швидко ухвалювати рішення та ідентифікувати загрози під час бойових дій. Однак у цивільному житті цей механізм може ускладнювати сприйняття дискусій та спонукати до конфліктів.

Тренінг “Як спілкуватися з ветеранами” від Медіабази Черкаси. Фото Анастасії Небоги

“Якщо намагатися переконати людину, вона може сприйняти це як атаку. Натомість правильна стратегія – вислухати, дати простір для висловлення думки та завершити розмову без суперечок. Якщо людина починає розмову на одну з цих тем, варто просто послухати та дозволити їй мати свою думку”, – зазначила Катерина Ейхман.

“Як спілкуватися з ветеранами” від Медіабази Черкаси. Фото Анастасії Небоги

Що найважливіше для медійників

За словами експертки, головне для медійників у висвітленні військових тем – дотримання журналістської етики. Зокрема, якщо йдеться про прощання з полеглими, варто дотримуватися простого правила: “Не нашкодь”. Тобто ніяких фото в труні, великих планів облич родичів та питань, що можуть посилити біль втрати.

“Якщо сумніваєтеся, чи варто щось публікувати, просто поставте себе на місце родини загиблого. Чи хотіли б ви бачити подібний матеріал у відкритому доступі?” – додала Катерина Ейхман.

Денис Непогодьєв, учасник тренінгу “Як спілкуватися з ветеранами”. Фото Анастасії Небоги

“Мені як журналісту було корисно почути, яких тем, що стосуються висвітлення військових, не вистачає в медіа. Занотував для себе декілька. Також завжди була і досі залишається проблема, коли не знаєш, як інколи правильно реагувати, коли військові розповідають, що пережили на фронті. На тренінгу якраз чітко й лаконічно пояснили, що треба казати й робити, а що – ні. Особливо відклалося в пам'яті те, що якщо тебе, як чоловіка, воїн запитує, “чому ти не воюєш”, то краще відповідати прямо без зайвих слів та вигаданого виправдання, бути чесним із собою та людиною навпроти тебе”, – поділився враженнями від заходу студент третього курсу Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Денис Непогодьєв.

Есемемниця Медіабази Черкаси Анастасія Небога