Матеріал на цю тему опубліковано на сайті Інституту масової інформації

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну радикально посилило загрози для журналістів та активістів. Випадки зі стеженням за журналістами трапляються не лише в зоні бойових дій, а й у тилових містах. Особливу небезпеку стеження становить для журналістів-розслідувачів, військових кореспондентів та громадських активістів, які працюють над темами російських злочинів, викривають мережі що підкуповують колаборантів, та антикорупціонери.

Відомо, що замаху на Сергія Стерненка та вбивству Ірини Фаріон та одеського активіста Демʼяна Ганула передувало стеження. В умовах повномасштабної війни до наших звичайних загроз додалася ще й активно робота російських спецслужб, проросійських або корумпованих груп, що можуть маскуватися під росіян усередині країни.

Уявімо, що журналісти помітили стеження за собою. Наприклад, одних і тих самих осіб або машини біля свого будинку, офісу чи під час пересування, активні спроби фішингу тощо. Спробуємо розібратися, що робити в такому випадку.

Хто зазвичай стежить?

За даними ІМІ, стеженням за журналістами та громадськими активістами зазвичай займаються фахівці з відповідною підготовкою – найчастіше це особи з досвідом роботи в силових чи розвідувальних структурах. Вони діють скоординовано, професійно, часто — у групах. Такі "спостерігачі" добре навчені не залишати слідів, а їхнє виявлення вимагає особливих зусиль.

Окрім таких фахівців, до збору інформації можуть залучатися й інші категорії: завербовані або найняті Росією особи, агенти впливу, представники силових структур (як у межах повноважень, так і неофіційно), а також приватні охоронні компанії, що діють в інтересах замовника.

Іноді, особливо в регіонах, журналістів переслідують локальні “тітушки” або охоронці олігархічних інтересів.

Як виявити стеження самостійно

ІМІ поспілкувався з спеціалістами, щоб виокремити основні лайфгаки, які можуть стати в нагоді. Отже, помітити стеження складно, але можливо. Зверніть увагу на людей навколо – якщо ви помічаєте ті самі обличчя у різних локаціях, поруч із вами на вулиці, у транспорті, в кав’ярнях – це сигнал тривоги. Особливо якщо:

• Ті самі люди чи авто з’являються в різних місцях, де ви перебуваєте.
• Вам на очі потрапляє сама група людей. Цікаво, що професійне стеження рідко ведуть поодинці — зазвичай це група з двох-трьох і більше людей.
• Несподівано зростає активність у ваших соціальних мережах. Хтось лайкає старі фото, переглядає вашу сторінку, сторіс одразу після публікації тощо.
• Навколо з’явились візуальні маркери – наклейки, стрічки, символи на дверях, парканах. Це може бути маркуванням об’єкта.
• До вас долетіла розмова, де згадується щось, схоже на вашу приватну інформацію. Тобто якісь факти, які ви не афішували публічно, раптом стають комусь відомими (або про них пишуть в соцмережах).

Що робити, якщо ви підозрюєте стеження

Згідно з українським законодавством, зокрема статтею 182 Кримінального кодексу України, незаконне збирання конфіденційної інформації про особу розглядається як порушення недоторканності приватного життя і тягне за собою кримінальну відповідальність.

Медіаюрист Інтституту масової інформації Володимир Зеленчук, пояснює, що поліція не відкриватиме кримінальне провадження лише на підставі припущень. Заявник має надати чіткі та переконливі докази того, що дійсно мало місце втручання в його приватне життя. Тому коли ви думаєте, що за вами стежать, потрібно вжити наступних заходів:

1. Варто зафіксувати випадки стеження на фото чи відео.
2. Спробувати зібрати максимум інформації про можливого порушника або автомобіль, який слідкує (наприклад, номерні знаки, опис зовнішності).
3. Робити це потрібно обережно, аби не спровокувати агресію та не наражати себе на небезпеку.

Отож після того, як ви переконаєтесь в стеженні (і зафіксуєте його), потрібно звернутись до поліції. До заяви додайте зібрані фото/відео докази, зазначте свідків, і зафіксуйте маршрути та опишіть дії підозрілих осіб.

Щоб пересвідчитися, що за вами точно стежать, допоможе різка зміна маршруту. Раптово змініть напрямок руху або зробіть коло. Якщо підозріла людина теж змінює маршрут — це може свідчити про стеження. Ще кілька прийомів, які можуть стати в нагоді:

• “Контрольний хвіст". Домовтеся з другом чи колегою непомітно за вами спостерігати, або походити за вами на віддалі (бажано з камерою, щоб одразу зафіксувати підозрілих осіб) щоб перевірити, чи є стеження.
• Зайдіть у кафе, аптеку, банк — бажано з великими вікнами чи скляними стінами, кількома виходами та камерами спостереження. Зверніть увагу, хто заходить слідом, або хто чатує на вулиці.
• Використовуйте вітрини, скло в авто, дзеркала в ліфтах — щоб непомітно спостерігати за поведінкою інших.

Старайтесь не виказати, що ви помітили стеження. Це змусить переслідувачів зникнути або змінити тактику, і вам доведеться вираховувати все заново.

Як убезпечити себе від стеження

1. Перевірте свої гаджети на наявність шкідливих програм чи можливий злам. Проведіть ревізію цифрової безпеки своєї електронної пошти, соцмереж, месенджерів, телефону та всього чим ви користуєтеся. Ознаками стеження можуть бути зниження швидкості роботи пристрою, нагрівання без причини, несанкціоноване підключення до мережі, поява дивних додатків або повідомлень.
2. Вимикайте на своїх пристроях та акаунтах в соцмережах геолокацію. Також тримайте Bluetooth вимкненим. GPS і Bluetooth можуть передавати вашу точну геолокацію навіть без вашого відома. Не дозволяйте месенджерам постійний доступ до геолокації (наприклад, Телеграму).
3. По можливості, користуйтесь смартфоном в режимі VPN. Обирайте VPN зі швейцарською чи ісландською юрисдикцією (ProtonVPN, Mullvad), які не зберігають логів. Це ускладнює провайдерам, спецслужбам і хакерам відстеження вашої IP-адреси, а отже — фізичне місце перебування.
4. Для важливих листувань використовуйте месенджери з Onion-режимом – наприклад, Signal. До речі, у ньому можна налаштувати автознищення повідомлень, заборонити скріншоти, увімкнути PIN. Ніколи не надсилайте скани документів або паролі через незахищені месенджери (Viber, Instagram).
5. Використовуйте двофакторну автентифікацію для всіх акаунтів (Gmail, Facebook, Telegram тощо). Найкраще налаштувати її не через SMS, а через додатки типу Google Authenticator або Authy. Навіть якщо хтось здобуде ваш пароль, він не зможе увійти без коду.
6. Завжди вчасно оновлюйте системи безпеки та програмне забезпечення.
7. Якщо ви займаєтесь журналістикою, правозахистом чи антикорупційними розслідуваннями – дотримуйтесь окремої цифрової гігієни. В ідеалі, це окремий ноутбук чи смартфон без доступу до особистих месенджерів, плюс відсутність будь-яких зв'язків між особистими акаунтами та робочими.
8. Перевірте себе та свій транспорт на наявність GPS-жучків. Як це зробити: огляньте колеса, днище, салон (під сидіннями, в бардачках). Зверніться до фахівця з СТО, якщо є підозра, але ви не можете перевірити самостійно.
9. Уникайте обговорення чутливих тем у кафе, таксі чи на відкритих локаціях. Стеження часто починається з прослуховування. При підозрі, що вас ведуть, змінюйте маршрут, користуйтесь місцями з відеокамерами (торгові центри, АЗС) і обов’язково повідомляйте колегам.
10. Фіксуйте підозрілі дії та повідомляйте довірену особу. Заведіть "щоденник безпеки": фіксуйте дати/час/підозрілих осіб, дзвінки, візити, автівки. Попередьте довірену особу, що у разі вашого зникнення вона знає, кому повідомити (поліцію, правозахисну організацію, колегу).

ІМІ