Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина» було засноване обласною радою першого демократичного скликання 7 листопада 1990 року, а вже 30 листопада 1991-го розпочало мовлення. Нині це єдиний на теренах Прикарпаття телевізійний канал, який здійснює цілодобове мовлення в сучасних цифровому та супутниковому форматах, широко представлений у кабельних мережах, загальнонаціональних супутникових, IPTV та ОТТ-платформах й охоплює мільйони телеглядачів як в Україні, так і в країнах Європи та Азії.

Робота медіа в умовах війни, подолання викликів та професійна солідарність, – про це та багато іншого говорили під час зустрічі з генеральним директором ОТБ «Галичина», членом НСЖУ Ігорем Дебенком.
Пов'язанітеми
Обережно, міни: запорізькі медійники оновили знання про поводження з вибухонебезпечними предметами
Що заборонено Міжнародним гуманітарним правом: тренінг для медійників у Запоріжжі

– Телебачення «Галичина» – ровесник Незалежності України. Незабаром відзначатимете 33-річчя з дня виходу в етер. Які можете виокремити вагомі досягнення за цей період?

– Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина» є чи не першою в Україні спробою і прикладом громадського телевізійного мовлення. Вперше медіа вийшло в етер у листопаді 1991 року і, не зважаючи на серйозні виклики, різні складнощі, жодного разу не переривало своє мовлення. Не менш важливо і те, що мовлення стовідсотково здійснюється державною українською мовою.

За 33 роки діяльності, пройшовши непростий шлях, телеканал перетворився на вагоме медіа, добре відоме на теренах України. 2017 року ми розпочали супутникове мовлення. За два роки, 2019-го, телеканал «Галичина» першим в області перейшов на широкоформатне мовлення 16×9, а вже за рік – повністю на HD якість, що відповідає сучасній європейській та світовій технічній якості передачі телевізійного сигналу.

Нині «Галичина» є найбільш чисельним за аудиторією з-поміж телеканалів на Івано-Франківщині. У нашій скарбниці нагород понад три сотні різноманітних відзнак міжнародного, всеукраїнського й обласного рівнів. Зокрема, у 2021 році ОТБ «Галичина» визнано кращим регіональним каналом нашої країни за підсумками щорічного творчого конкурсу, який проводить Національна спілка журналістів України.

Нині «Галичина» налічує понад пів сотні працівників. Через повномасштабну війну в Україні професійний прихисток у нас знайшли дві внутрішньо переміщені особи – це телеоператорка з Дніпропетровщини та режисерка монтажу з Харкова, яка наразі проходить стажування. У перші дні боротьби з ворогом на захист рідної країни став наш працівник Петро Солтис. Зараз він демобілізований і продовжує працювати на каналі. Також, чоловіки наших двох журналісток із перших днів повномасштабного вторгнення несуть службу в ЗСУ.

За роки діяльності телеканалу його працівники завжди були в епіцентрі важливих подій, щоби своєчасно і достовірно поінформувати своїх глядачів. Зокрема, йдеться і про події Помаранчевої Революції та Революції Гідності, місця ведення АТО та ООС на сході України. За період повномасштабної війни знімальні групи «Галичини» побували у звільнених населених пунктах Київщини, де задокументовували на відео матеріали про злочини російських окупантів.

– Як «Галичина» працює в умовах війни? Як забезпечуєте автономність в умовах блекауту?

– Безумовно, функціонування в умовах воєнного стану, в умовах блекауту є великим викликом для будь-якого медіа, і для нас у тому числі. Як я вже зазначав, ми – найбільш чисельний за аудиторією телеканал на Прикарпатті. Тому дуже важливо мати можливість постійно доносити інформацію до громадян про те, що відбувається на Івано-Франківщині.

Генеральний директор Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина» Ігор Дебенко: «Наш телеканал в етері – з листопада 1991 року безперервно.
Генеральний директор Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина» Ігор Дебенко: «Наш телеканал в етері – з листопада 1991 року безперервно.

З початку повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України етер «Галичини» не переривався жодного разу, і це надзвичайно важливо. Тут велика заслуга, передусім, технічної команди телеканалу, яка, не зважаючи на різні проблеми, працює і робить усе можливе, щоб постійно велося мовлення.

Також професійно і самовіддано працюють наші журналісти. З першого дня війни вони роблять матеріали і виходять в етер. Тоді ми створили проєкт власного регіонального інформаційного марафону. В студію постійно приходили представники органів влади, різних служб і відомств, фахівці, експерти, громадські діячі, волонтери, які розповідали про те, що відбувається на території Прикарпаття зокрема та країни загалом. Саме в такий спосіб ми змінили сітку мовлення, змінили формат для того, щоби наші глядачі були поінформовані про ситуацію на території Івано-Франківщини.

Сьогодні «Єдиний марафон» якщо і вмикаємо, то лише після опівночі. Розважальні передачі з програми зняті до кращих часів.

Щодо блекауту, то зауважу, що з часу свого заснування телеканал «Галичина» знаходиться в приміщенні адміністративної будівлі. На щастя, тут світло не вимикають. Проте, ми готові до таких викликів: маємо генератор, провели резервну лінію живлення, оснастили наші ефірні станції блоками безперебійного живлення.

Варто також зауважити, що обласне телебачення «Галичина» – комунальний мовник, нашим засновником є територіальні громади Івано-Франківської області, спільні інтереси яких представляє Івано-Франківська обласна рада. Це, в свою чергу, дає можливість отримувати певну фінансову підтримку з обласного бюджету. Так, у 2017 році Івано-Франківська обласна рада прийняла програму «Розвитку обласного телебачення «Галичина»». Тоді для розвитку телеканалу реалізація такої програми була надзвичайно важливою, оскільки значна частина обладнання була фізично і морально застаріла. Ми модернізували студію, частково закупили нову апаратуру. Сьогодні, в умовах війни, коли медійний рекламний ринок упав, підтримка з обласного бюджету дозволяє нашому медіа мати певну стабільність.

У контексті питання до розмови долучився заступник генерального директора з технічних питань та розвитку мережі ОТБ «Галичина» Олександр Скиба, який розповів, що на випадок нештатної ситуації є технічна можливість цілодобово забезпечити роботу лише трансляції. А от монтаж, робота в кабінетах – з цим буде складно. Потужності одного генератора на більше не вистачає. Якщо відключать електроенергію, пояснює заступник гендиректора, на будь-якій із ліній, резервній чи основній, одразу спрацьовує пристрій безперебійного живлення. На цих пристроях можна пропрацювати більш як годину. Якщо ситуація не змінюється і немає ні основного, ні резервного живлення – у роботу запускається генератор, який заряджає пристрої безперебійного живлення. Тож, за можливості, кошти будуть спрямовуватися на вирішення цих важливих питань.

– Ігоре Богдановичу, Ви зауважили, що телеканал «Галичина» з першого дня ведення мовлення і донині не припиняв роботу в етері. Та все ж, на випадок форс-мажорних обставин, медіа має альтернативний варіант чи доведеться зупинити мовлення?

– Розуміємо, та і з власного досвіду знаємо, що виклики є різні, форс-мажорні обставини складаються також по-різному. Ми – готові, і, впевнений, за будь-якої складної ситуації, знайдемо вихід.

Передусім зазначу, що на випадок загрози безпеки життя наших працівників у адміністративній будівлі, де ми знаходимось, є протирадіаційне укриття в підвальному приміщенні. У разі сигналу «Повітряна тривога» співробітники телеканалу знають як діяти. Також у приміщенні укриття облаштовано місце, підключений інтернет та проведена окрема лінія для виходу «Галичини» в етер. За понад два роки війни Івано-Франківськ неодноразово потрапляв під ворожі обстріли. Жодних нештатних ситуацій у нас не було. Проте, вкотре зазначу, що ми готові, якщо буде в тому потреба, вийти зі студією в етер із приміщення укриття.

– Перший день війни. Яким він був для «Галичини»? Що змінилось у роботі телеканалу?

– Добре пам’ятаю той день, 24 лютого 2022 року, коли на світанку російські окупанти розпочали повномасштабне вторгнення на територію України. Пишаюся нашим колективом, який гідно подолав і долає всі ті труднощі, з якими довелося зіткнутися тоді і які маємо зараз. Я приємно вражений тією професійною солідарністю, яку виявили працівники «Галичини». Це не просто слова. Пам’ятаю ранок того злощасного дня. Коли все почалося, до мене почали надходити телефонні дзвінки від співробітників нашого телеканалу: «що робимо?». Не роздумуючи, вирішили прийти на роботу. І вже за кілька годин усі зібралися в телестудії.

Безумовно, була невизначеність, тривожність, нерозуміння ситуації, зрештою, навіть якась пригніченість. Проте, ніхто із співробітників не ставив питання, на кшталт: «розбігаємося по домівках і чекаємо, що буде далі». Ми відпрацювали цілий день. Більше того, створили власний інформаційний марафон, який робили силами місцевого мовника і декількох людей. Намагалися донести до мешканців Прикарпаття якомога більше інформації про ситуацію в області й Україні.

Новини виходили постійно в прямому етері. У студію впродовж дня приходили гості й розповідали про ситуацію, яка склалася. Фактично, якщо взяти блок із 24-х годин, то з них 10-12 годин займало створення нашого інформаційного продукту. Всі вихідні в колективі стали робочими. В ці дні кожен приходив на роботу за власним бажанням. У такому режимі працівники телеканалу працювали майже чотири місяці з початку війни. Далі, що стосується вихідних, перейшли в режим графіку. Більше того, журналісти, котрі вели власні авторські програми, культурно-мистецькі чи розважальні передачі, які не мали на той момент доцільності, одразу ж включилися в роботу і стали допомагати колегам вести етери, готувати новини, відеоматеріали.

Якщо говорити про складнощі в роботі, з якими зіткнулися в перші дні війни – вони стосувалися питання організації оповіщення сигналів про тривогу і відбій тривоги. Відповідна інформація надходила в редакцію від обласного управління з питань цивільного захисту в телефонному режимі або на електронну пошту. Далі оперативно оголошувалася в етері. Це певною мірою уповільнювало процес і були моменти, коли сигнал оповіщення на вулиці не співпадав на лічені хвилини з оголошенням, яке прозвучало на каналі. Відколи з’явилися мобільні додатки, ситуація налагодилася.

Сповіщення «Повітряна тривога» чи «Відбій повітряної тривоги» на нашому каналі, за потреби, ведеться цілодобово. Чергові працівники 24/7 стежать за трансляцією, окрім того, вони мають можливість виконати технічну функцію увімкнення сигналу в етер.

За цих складних обставин війни, мовлення на телеканалі «Галичина» велося і ведеться безперервно. Перший день, як і перші місяці роботи в умовах воєнного стану, стали великим випробуванням для нашого медіа. Ми – вистояли. Ми – зберегли наш телеканал. Пишаюсь усім колективом!

Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.

Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.

Про ЮНЕСКО.

ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.

Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.

Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.

Розмову вела Богдана Засідко, асистентка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності НСЖУ