Коли набуде чинності закон «Про медіа», має розпочатися реформа комунальних телерадіокомпаній, які тепер трансформуються в публічні аудіовізуальні медіа. Реформа спрямована на те, щоб убезпечити компанії від впливу власника та сприяти їхній незалежності. Мета — щоб вони могли доносити локальну інформацію до своєї аудиторії та бути інструментом діалогу всередині громад.
Усі ці зміни Незалежна асоціація медіа вирішила обговорити з керівниками комунальних телерадіокомпаній на зустрічі 6-7 квітня. «Детектор медіа» розповідає про основні підсумки цієї зустрічі.
Чотири сценарії існування комунальних компаній після того, як закон «Про медіа» набуде чинності
В Україні вже пройшла реформа роздержавлення преси та створення Суспільного на базі державної телекомпанії. Однак комунальні телеканали та радіо не реформували. Вони перебувають у власності органів місцевого самоврядування, їх фінансують із місцевих бюджетів. Таких компаній, за інформацією регулятора, зареєстровано 138, працюють зараз 82 компанії.
«Згідно зі стандартами Ради Європи, пряме володіння й управління медіа органами місцевого самоврядування не допускається. Бо це не дозволяє гарантувати незалежність таких медіа та не дозволяє уникнути впливу власника, який має політичні інтереси. Саме тому було проведене роздержавлення преси та перетворення державних медіа на суспільні», — зазначила виконавча директорка НАМ Катерина М’яснікова.
За її словами, в законі «Про медіа» вказані інструменти, які забезпечують незалежність каналів і радіо після реформи, але й вони можуть бути використані владними структурами. Тому успішність реформи, на її думку, залежить від активності громад, керівника та редакції.
Катерина М’яснікова
Також важливо, чи справді медіа працює для своєї аудиторії. Бо якщо ні, тоді громада не буде зацікавлена контролювати незалежність його управління. Публічні медіа мають працювати в інтересах громади, порушувати важливі локальні теми, які оминають приватні компанії, і саме для цього вони й отримують підтримку з місцевих бюджетів.
Усі комунальні компанії мають завершити реформу за шість місяців після закінчення воєнного стану. Після цього часу, за словами Катерини, є чотири сценарії для їхнього майбутнього: реорганізація в комунальне унітарне (некомерційне) підприємство, вихід зі структури власності місцевої влади та передача його колективу або приватному власнику, припинення діяльності або анулювання ліцензії, якщо компанія не вдаватиметься до жодних змін.
На зустрічі з керівниками обговорювали перший варіант.
Органи управління, наглядові ради й чому до них не можуть входити депутати
Коли компанія починає реорганізацію, то насамперед має бути обрана Наглядова рада. Детальніше про порядок її створення читайте в матеріалі «Детектора медіа».
Саме Наглядова рада уповноважена обрати на конкурсі та підписати контракт із новим керівником. Питання про ради викликало найбільше дискусій на зустрічі. Зокрема про те, чи можуть депутати бути їх членами.
Закон «Про медіа» передбачає, що такі наглядові ради формуються за схожим принципом Наглядової ради Суспільного мовника. Вони складаються з представників депутатських фракцій і груп органу місцевого самоврядування, а також представників громадських об'єднань і регіональних творчих спілок журналістів. Для частини учасників конференції це означало, що депутати мають право входити до наглядових органів. Однак Катерина М’яснікова та заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай це заперечили. За їхніми словами, це суперечить європейській практиці та є ризиком впливу влади на роботу медіа.
«Закон говорить про представників депутатських фракцій і груп, але не їх членів», — зазначила Катерина. А Ігор Розкладай додав: «Депутат місцевої ради не може використовувати свій мандат у цілях, не пов’язаних із депутатською діяльністю».
Ігор Розкладай
Натомість Ігор Дебенко, керівник обласного телебачення «Галичина», наполягав, що в самому законі немає заборони для депутатів входити до наглядових рад, і представниками можна вважати членів фракцій і груп. Він казав, що для аргументів у перемовинах із місцевою владою потрібне чітке посилання на закон, яке би свідчило про цю заборону.
Тому Ігор Розкладай сказав, що якщо виникають такі різночитання — це слід уточнити в законі «Про медіа». А до цього заборона входити до наглядових рад депутатів буде прописана у статуті. Статут має статус підзаконного акту, він затверджується Нацрадою.
За підсумками дискусії також було вирішено прописати у статуті можливість дистанційної роботи Наглядової ради та вичерпний перелік підстав для звільнення керівника. Адже, за словами Катерини, представники регіональних компаній хочуть, щоб у документі була визначені всі обставини, що убезпечило би їх від зловживань власників. Також документ має містити базові стандарти журналістики.
Програмна політика: 50% локального контенту, трансляції засідань рад і розмовні радіоформати
У законі «Про медіа» передбачено, що публічні медіа мають створювати місцеві чи регіональні новини, подавати дискусії щодо соціально-економічного та культурного розвитку громад або областей чи регіонів і програми про проблеми громади або просування її інтересів. Обсяг таких програм у проміжку між 6:00 та 23:00 має становити не менше 50 відсотків загального обсягу мовлення. Також публічні медіа мають транслювати засідання місцевих рад.
Ці положення викликали застереження в деяких керівників комунальних каналів і радіо. Наприклад, у тих, колектив яких складається з 1-2 журналістів і редакторів. Оксана Панасівська, керівниця Лабораторії форматів Національної асоціації медіа, запевняла, що і в такій ситуації можна створити цікаві формати: «Образно кажучи, навіть при нульовому бюджеті є формати, які можна цікаво зробити». Вона запропонувала створити навчальний курс для таких компаній, а також працювати з волонтерами. А трансляції сесій, щоби зробити їх цікавішими, можна коментувати. Керівниця Южненської міської студії телебачення «Міг» Ольга Годовенко розказувала, що отримувала багато відгуків від глядачів: «Такі трансляції із задоволенням дивляться». Однак для їх створення треба залучати в роботу кількох операторів, які мають працювати в русі, щоб картинка була динамічною.
Катерина М’яснікова пообіцяла проконсультуватися з членами Нацради, чи після реорганізації публічні компанії матимуть змогу скоротити обсяг годин мовлення, якщо не зможуть виконувати чинні ліцензійні умови. Також представниці НАМ радили вдаватися до кооперації та виробляти спільні програми для однієї або кількох областей. До вимог законодавства можна адаптувати й ранкові формати, «щоб ведучі говорили не про все підряд, а про конкретні теми».
Деяких учасників зустрічі непокоїло, що міські ради можуть зменшувати оплату праці та не розуміти реальних потреб колективу. У відповідь Катерина сказала: «У статуті треба прописати норму, за якою не можна скоротити бюджет до такого стану, що виконати ліцензійні вимоги буде неможливо».
Також були запитання від представників радіо, яке має музичний формат, про дотримання квот власних програм. «Я вас засмучу, — сказала Катерина М’яснікова. — Публічні місцеві медіа не створені для розповсюдження популярних музичних форматів. Лише музика локальних авторів, музика меншин та інші подібні музичні формати. У світі в громадах є переважно розмовні радіостанції. У них є відкриті години, де представники громади можуть прийти на ефір».
Фінансування: донати, підписка, гранти й реклама
За словами Катерини М’яснікової, у статуті необхідно передбачити такі форми фінансування: кошти місцевих рад, донати, реклама та інші рекламні послуги, підписка та грантові кошти.
Деяких керівників комунальних медіа цікавило, чи міжнародні фонди надають гранти лише на виробництво контенту, чи ще й на закупівлю техніки тощо. Ігор Розкладай сказав, що все залежить від умов і фондів і що компаніям зі східних і південних областей зараз буде легше знайти програму фінансування, ніж західноукраїнським редакціям. Але все залежить від проєкту.
«Важливо, для чого просять гроші. Для підтримки переміщених осіб, тем інклюзивності, толерантності у вас будуть перспективи», — сказала Катерина.
Також вона додала: «Окрім міжнародних організацій, які надають гранти, закон зауважує, що держава має сприяти мовленню громад за допомогою Українського культурного фонду».
А от від укладання угод про висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування застерегла: «Угоди про висвітлення діяльності — це підтримка комфортних медіа та непідтримка інших. Тому ця система буде оновлюватися».
Але поки що компанії, які мають такі угоди, можуть за ними працювати.
До кінця червня Нацрада має розробити підзаконні акти, а серед них — типовий статут і типовий договір із керівником. Також у червні буде обрано п’ять компаній, які візьмуть участь у пілотному проєкті реформування. Цей проєкт триватиме до жовтня. У листопаді НАМ планує розробити загальні рекомендації на основі цього досвіду, а вже з грудня організувати консультативну програму та школу для комунальних медіа.
Фото: Національна асоціація медіа/Facebook
