Середа, 6 Грудня
Головна Медіапростір Телеграм-канали: чи варто реєструватися як медіа?

Телеграм-канали: чи варто реєструватися як медіа?

834

Темпи “детінізації” телеграм-каналів залишають сподіватися на краще. Якщо інтернет-видання більш зацікавлені в реєстрації, оскільки закон, зрештою, вважає їх суб’єктами у сфері онлайн-медіа, то для телеграм-каналів необхідність такої процедури залишається під сумнівом. Загалом Закон України “Про медіа” передбачає пом’якшений “поріг входження” онлайн-медіа до сфери державного правового регулювання. Такі заохочувальні заходи мали б мотивувати до реєстрації. 

Загалом загальнодоступні (відкриті невизначеному колу читачів) інформаційні канали в месенджері “Telegram” у розумінні Закону “Про медіа” відповідають обов’язковим ознакам медіа, оскільки мають назву, редакційний контроль та періодично / регулярно поширюють масову інформацію невизначеному колу читачів.
Однак Закон побудовано в такий спосіб, що основні права та обов’язки конкретного медіа визначаються, тільки якщо його можна зарахувати до однієї з категорій, передбачених цим Законом. Телеграм-канали є найближчими до категорії “онлайн-медіа”, але вони не відповідають лише одній ознаці: поширення таким медіа інформації на власному вебсайті. Інформація в Telegram, Facebook, Youtube поширюється не шляхом її розміщення на вебсайтах, а шляхом її публікації через власні облікові записи.
У Законі враховано таку особливість, а тому існує положення про те, що особа, яка регулярно поширює масову інформацію під своїм редакційним контролем через власні облікові записи на платформах спільного доступу до інформації, є суб’єктом у сфері онлайн-медіа тільки в разі добровільної реєстрації. 

Водночас телеграм-канал часто адмініструє не одна особа (фізична чи юридична), а декілька осіб, і поширюють інформацію вони не через “власний”, а через спільний обліковий запис. Чи можуть такі особи зареєструватись як медіа?

Прямої відповіді на це запитання в Законі немає. Однак із 30 вересня 2023 року розпочнеться процедура створення органів спільного регулювання, що повинні розробити критерії зарахування осіб, які поширюють інформацію з використанням інтернету, до суб’єктів у сфері онлайн-медіа.

Нині практику реєстрації телеграм-каналів неможливо належно оцінити, оскільки Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення публічно оприлюднила новину лише щодо першого офіційно зареєстрованого телеграм-каналу у вигляді онлайн-медіа, а реєстр медіа ще не розроблено.

Разом з тим уже сам факт реєстрації Нацрадою телеграм-каналу як онлайн-медіа свідчить про початок процесу визнання цього нового виду медіа та бажання надати йому офіційного правового статусу. Тому відсутність законодавчого врегулювання питання належності саме телеграм-каналів до онлайн-медіа не є підставою для відмови в їхній реєстрації. 

Порядок подання заяв щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа оприлюднено на офіційному сайті Нацради. Заява повинна містити відомості щодо особи, яка здійснює редакційний контроль (власника / адміністратора) телеграм-каналу, його ідентифікаційні дані та місце ведення діяльності. Тому реєстрація вимагає позбутися найважливішої переваги телеграм-каналів – анонімності власників.

Цілком логічно, що в останніх виникає питання про сумірність деанонімізації тим перевагам, які може надати реєстрація телеграм-каналу як онлайн-медіа.

Загалом до основних переваг можна зарахувати:

  1. Можливість офіційного набуття статусу журналіста власниками / адміністраторами телеграм-каналів. Такий статус надає переваги в доступі до інформації, право на придбання травматичної зброї, право на державну соціальну підтримку, додатковий захист у вигляді “журналістських” статей Кримінального кодексу України, що передбачають підвищені санкції за скоєння злочинів проти журналістів тощо.
  2. Можливість отримувати державні гранти, а також надавати послуги чи виконувати роботи на замовлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування (незареєстровані медіа позбавлені такої можливості). Зауважимо, що для такої діяльності медіа також повинне мати статус господарчого суб'єкта (фізичної особи – підприємця або юридичної особи). Також реєстрація може надавати перевагу в процесі отримання міжнародних грантів чи бути підставою для підвищення вартості реклами.
  3. Право на участь в органах спільного регулювання, що передбачає, зокрема, залучення до процесу затвердження кодексів (правил) створення та поширення інформації у сфері онлайн-медіа.


Цей перелік не є вичерпним, адже реєстрація телеграм-каналу як онлайн-медіа дозволяє його власникам / адміністраторам брати участь у діяльності українського медіапростору на правах повноцінних учасників. 

Звісно, зареєстрований телеграм-канал зобов’язаний дотримуватися вимог законодавства, а також професійних журналістських стандартів.
Що стосується вимог законодавства, то тут Закон надає онлайн-медіа певні преференції в порівнянні з іншими видами медіа:

  • Самостійно визначати мову поширення інформації, крім випадків, передбачених Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
  • Поширювати інформацію, яка містить жорстокість, насильство, нецензурні висловлювання, рекламу азартних ігор тощо, за умови забезпечення належного попередження про потенційну шкідливість такої інформації для дітей.
  • Продовжувати свою діяльність навіть після скасування реєстрації.
  • Самостійно визначати обсяг реклами.
  • Довільно маркувати матеріали, які виготовлені або розповсюджуються за підтримки спонсора та інше.

Водночас більшість заборон щодо контенту (наприклад, поширення закликів до насильницької зміни, повалення конституційного ладу України, висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість, інформації, що містить пропаганду російського тоталітарного режиму тощо) зі зрозумілих причин поширюються і на онлайн-медіа.

Контроль щодо дотримання законодавства здійснює Нацрада шляхом моніторингу, перевірок та притягнення винних медіа до відповідальності. У разі потреби відповідна інформація також передається Нацрадою до правоохоронних органів.

Фактично певні обмеження щодо контенту передбачені й самою політикою Telegram. Так, Telegram забороняє будь-яку форму реклами, що пропонує шахрайство, обман або неправдиву інформацію. Блокування каналів, що порушують цю та інші заборони, месенджер здійснює самостійно, зокрема на запит правоохоронних органів України

У будь-якому разі зареєстрованим телеграм-каналам не слід очікувати безпідставних санкцій з боку Нацради, оскільки майже всі значні або грубі порушення вимог закону стосуються загальних уявлень про припустиму в медіаполі інформацію. Щодо незначних порушень, то Нацрада передовсім застосовує до порушника припис, який містить інформацію про порушення та вимогу щодо його усунення. Процедура ж притягнення до відповідальності є прозорою та надає порушнику право висловити свою позицію, а також видалити чи змінити контент, що містить порушення.

Певні труднощі для власників / адміністраторів зареєстрованих телеграм-каналів можуть виникнути через необхідність дотримання професійних журналістських стандартів. Хоча такий обов’язок не підкріплений чіткою вимогою закону, а також, відверто кажучи, не є проблемою лише телеграм-каналів, однак впровадження цих стандартів є свідченням якості контенту та показником високого статусу медіа. Напевно, саме досягнення цього статусу є найвагомішою причиною для реєстрації.

Насамкінець варто згадати, що підставою для існування правил у будь-якій сфері діяльності суспільства є обмеження прав окремих осіб з метою досягнення спільного блага. Сфера медіа не є винятком. Обмеження анонімності власників телеграм-каналів, зокрема добровільне, шляхом реєстрації, потрібне для належного контролю з боку як органів державної влади, так і суспільства загалом, що, зрештою, сприятиме зменшенню кількості дезінформації, маніпуляцій та упередженості в українському інфополі.

Володимир Зеленчук

 

ІМІ

Наживо

Ефір

  • 06:45 Вісті
  • 07:15 Завтра вже сьогодні
  • 07:45 Телемагазин
  • 08:00 Молитва за Україну
  • 09:00 Хвилина мовчання

Персони

"Немає нічого поганого, що б на добре не вийшло"
Оксана Лісовська