Верховна Рада схвалила 8 липня законопроєкт щодо змін до кількох законів для підсилення захисту журналістів в умовах бойових дій. Наразі законопроєкт передано на підпис Президенту України. Виникає певний новий обов’язок для медіа, тому що редакції будуть зобов’язані забезпечити журналістів необхідним захистом. Але людське життя є найвищою цінністю, тому яким би складним не був цей обов’язок для медійного середовища, законопроєкт усе ж потрібний.
Що ж, власне, передбачає законопроєкт №2279 "Про внесення змін до деяких законів України щодо надання додаткових гарантій захисту працівникам засобів масової інформації, які працюють у районах ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окупованих територіях України"? По-перше, в Законі України "Про страхування" (ст. 7) вводиться додатковий вид обов’язкового страхування: страхування життя і здоров’я працівників ЗМІ на період їхнього відрядження до районів ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території.
По-друге, вносяться зміни до Закону "Про держпідтримку ЗМІ та соцзахист журналістів". Його ст. 15 доповнюється обов’язком ЗМІ забезпечити своїх працівників "на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території України засобами, призначеними для захисту від уражень вогнепальною зброєю, осколкових уражень, а також медичними аптечками". Тобто йдеться про забезпечення бронежилетами, касками, тактичними аптечками. Крім того, журналісти "на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території України підлягають обов’язковому страхуванню за рахунок роботодавця або будь-яких інших не заборонених законом джерел на випадок заподіяння шкоди їхньому життю та/або здоров’ю під час виконання професійних обов’язків".
В ІМІ було зауваження щодо фрази про відрядження "на тимчасово окуповані території України", адже медійникам туди категорично не рекомендовано їхати, зважаючи на те, як росіяни поводяться з журналістами на новоокупованих територіях (винятком хіба є явні симпатики рф, але тут уже постає питання, чи можна вважати їх журналістами). Ми намагалися через депутатські правки зняти цю фразу, але це не було підтримано, на відміну від іншої правки.
Водночас ІМІ з колегами з ДМ, Фундації "Суспільність", Асоціації незалежних регіональних видавців та іншими вдалося пролобіювати правку про страхування журналістів за кошт будь-яких законних джерел, адже в первісному тексті законопроєкту страхування мало відбуватися суто за кошт роботодавця. А це створювало б проблеми для переважної більшості медіа, які були б не в змозі забезпечити таке страхування. З розширеним формулюванням є варіант забезпечити страхування для журналістів за допомогою грантів або кооперації редакцій.
Звісно, що реалізовувати новий обов’язок можна буде по-різному, адже й бронежилети бувають різних класів захисту, й наповнення аптечки може бути різним. Але не всі такі речі реально й доцільно прописувати на рівні закону (зокрема, тому, що з часом з’являються нові, прогресивніші засоби й технології). Такі деталі можна було б врегулювати підзаконним актом, але в зазначеному випадку законодавець не пішов цим шляхом.
Окремо постає питання щодо роботи фіксерів, яких часто наймають іноземні медіа без підписання жодних контрактів. Можливо, цей закон сприятиме формалізації стосунків і покращенню захисту прав українських продюсерів і фіксерів, які співпрацюють з іноземними медіа. Норму виписано так, що страхування і забезпечення захистом стосуються всіх журналістів, і, посилаючись на цей закон, журналісти зможуть вимагати кращого захисту своїх прав.
Також вносяться зміни до ст. 18 закону про держпідтримку ЗМІ й соцзахист журналістів – щодо виплат від держави постраждалим журналістам. Наразі ч. 6 цієї статті передбачає: "У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного журналісту під час виконання ним професійних обов'язків, йому виплачується з державного бюджету одноразова грошова допомога в розмірі до 50 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на час виплати цієї суми..." Якщо відповідний законопроєкт підпише президент, то на випадок будь-якого поранення журналіста під час виконання він / вона зможе претендувати на чітку суму в 50 прожиткових мінімумів (у липні-листопаді цього року прожитковий мінімум для працездатних становить 2600 грн).
У разі підписання президентом закон набуде чинності наступного дня після його опублікування. Доступ журналістів до передової залишається для України надзвичайно важливим, адже саме завдяки їхній роботі світ дізнається про нові злочини рф. Ми отримуємо з Європи та США нове озброєння та інші ресурси, тому не можемо допустити, щоб потік інформації, а відповідно, й увага світу до України згасали.
Наразі медійні громадські організації вже створили фонд для страхування журналістів, відряджених до зон бойових дій, на окуповані та щойно звільнені території.