З повномасштабним вторгненням Росії в Україну 24 лютого медіа по всій країні як ніколи відчули зростання попиту на свою роботу. Втім через безпекові, економічні та кадрові труднощі редакціям стало в рази складніше виконувати роботу і ширити свою місію.
Мета дослідження — оцінити, які потреби мають медіа, як їх забезпечити, як керівники планують подальшу роботу та як медіа можуть зберегти себе та свою аудиторію в цей час.
Координатор дослідження — Ігор Балинський, медіаексперт, співзасновник видавництва «Човен», координатор Центру комунікаційних досліджень і аналітики Networks, експерт проєктів ОБСЄ в Україні.
Керівниця дослідницької групи — Зоя Красовська, аналітикиня медіа, координаторка моніторингових проєктів Центру комунікаційних досліджень і аналітики Networks.
«Медіафорум щодня працює із запитами редакцій, тому це дослідження мало на меті систематизувати те, що зараз найбільш актуально локальним медіа для продовження чи поновлення їхньої роботи. Це допоможе донорам прицільніше планувати програми, базуючись на реальних, а не гіпотетичних потребах.
Для мене важливо, що ми мали 60 годин цінних розмов з редакторами, які зараз роблять надважливу титанічну справу, а дехто, в умовах браку ресурсів, навіть масштабується та росте. Завдяки їхньому досвіду нам вдалось запропонувати у дослідженні декілька сценаріїв майбутнього для медіа», — Зоя Красовська, керівниця дослідницької групи.
Загалом методом особистих інтерв’ю опитано 61 українську локальну редакцію.
Дослідження складається з 5 ключових блоків:
- Географія дослідження. Залежно від щільності медіаринку та ситуації в регіоні обирали 2–3 локальні чи гіперлокальні редакції.
- Виклики. Вони поділені на декілька груп: безпекові, репутаційні, інформаційні, управлінські.
- Невідкладні потреби: фінансові, потреби в техніці, безпекові, кадрові, психологічна підтримка.
Роль медіа в умовах війни. - Висновки та рекомендації.
Забезпечити фінансову стабільність як потребу виокремлює абсолютна більшість редакцій — 53 із 61. Частина з них сигналізує про потребу як вже актуальну, частина передбачає такі запити згодом. На другому місці запит на технічну підтримку. 10 редакцій мають термінові запити на безпекові та психологічні потреби. Для 9 редакцій гостро стоїть питання кадрів. Три редакції зазначили, що потребують покращення побутових умов. На безпекові та побутові потреби найбільше вказують редакції, що є чи були найбільш наближені до фронту. Очікувано, що саме ці редакції озвучували більше потреб. Найбільше про кадровий голод говорили редакції з другої лінії наближеності до зони бойових дій.
За підсумками проведеного дослідження можна виокремити кілька категорій локальних та гіперлокальних медіа, що залежить від їхньої здатності адаптуватися до нових умов:
- Наймасовіша категорія — «Завдання вижити»;
- Окрема категорія — медіа, що працюють на аудиторію, яка перебуває на тимчасово окупованій території;
- Ще одна категорія — «Втримати рівень»;
- Найменша, але дуже перспективна категорія — «Зрости на тлі кризи».
У висновках дослідження для кожної категорії медіа запропоновані експертні рішення відповідно до типів їхніх запитів.
