Журналісти на прохання ІМІ визначили пʼять основних викликів для української медіасфери у 2023 році. Виявляється, основним викликом для переважної більшості українських медійників стало психологічне виснаження – зокрема, постійний стрес і перевантаження (на це вказали 82,1% опитаних ІМІ журналістів). У порівнянні з попереднім роком ця цифра зросла на 18,5% (2022-го про це заявляли 63,6% респондентів-журналістів)*.
Такими є результати анонімного кількісного онлайн-опитування журналістів методом анкетування, проведеного Інститутом масової інформації 4-26 грудня 2023 року. В опитуванні взяло участь 164 журналістів з усіх регіонів України*.
На другому місці серед викликів журналісти зазначили російську військову агресію (73,2% респондентів). На третьому – респонденти згадали про економічні й фінансові виклики (72,6%). Для порівняння: у вересні 2022 року економічні виклики були на першому місці, і про них заявляло 86% опитаних ІМІ журналістів.
Цікаво, що серед п’ятірки викликів опитані журналісти згадали про зростання впливу телеграм-каналів з маніпуляціями та дезінформацією (57,5% респондентів-журналістів).
На п’ятому місці – проблеми з доступом до інформації, про які заявили 45,2% опитаних ІМІ журналістів. Цей показник зріс на 14,1% в порівнянні з минулим роком**.
Окремо ІМІ просив журналістів оцінити, як змінився їхній фінансовий стан протягом року. 48,6% опитаних ІМІ журналістів вказали, що їхній фінансовий стан погіршився у 2023 році (для порівняння: 2022 року цей показник становив 61,3%). Водночас 20,5% опитаних вказали, що фінансовий стан покращився (у 2022 році таких було 11,4%), а ще 30,8% зазначили, що їхній фінансовий стан ніяк не змінився (2022-го – 27,3%). Такі відповіді свідчать про те, що економічна ситуація на медіаринку трішки покращилася протягом 2023 року, хоча і продовжує залишатися критичною.
ІМІ попросив журналістів назвати професійні ризики, з якими вони особисто стикались у 2023 році. Найбільша кількість опитаних заявила про зростання навантаження на роботі (59%), що, очевидно, пов’язане зі зменшенням кількості співробітників через призов до ЗСУ чи вимушену міграцію. Ті співробітники, що лишаються, підхоплюють на себе навантаження тих, хто змушений іти з медіа. Експерти ІМІ також відзначають, що на медіаринку спостерігається значний кадровий голод.
57,5% опитаних заявили, що особисто зіткнулися з психологічними проблемами, зокрема з ПТСР, депресіями тощо. 50,6% опитаних заявили, що мали 2023 року проблеми з доступом до інформації, що також підтверджується даними Барометра свободи слова ІМІ.
Про звуження вибору тем, на які є можливість писати, заявило 32,8% опитаних. І ще 17,8% заявили, що зіткнулися з кіберзлочинами – фішингом, булінгом у мережі, DDoS-атаками**.
Цікаво, що 41,1% опитаних ІМІ журналістів вважає, що стан свободи слова в Україні погіршився у 2023 році. Для порівняння: 2022 року песимістів було трохи більше – 43,4%. Ще 33,6% респондентів вважають, що стан свободи слова ніяк не змінився протягом року (2022-го таких було 21,1%). Оптимістів у 2023 році стало трохи менше, ніж у 2022-му, – 4,1% опитаних ІМІ журналістів заявили, що стан свободи слова покращився (для порівняння: торік таких було 5,3%). Водночас 21,2% не змогли відповісти на запитання і дати свою оцінку стану свободи слова в Україні.
*Дослідження проводилося методом кількісного анонімного онлайн-опитування за простою випадковою вибіркою серед потенційних респондентів – журналістів і редакторів, що працюють. Усього отримано 164 відповіді від медійників з усіх регіонів України. З них 65% жінок, 34% чоловіків, 1% іншої статі. Максимальна похибка становить 5%. Дослідження проводилося протягом 4–26 грудня 2023 року.
**Сума відповідей не дорівнює 100%, адже респонденти могли обрати кілька з них.
