Військова агресія проти України з боку Російської Федерації триває вже сім років, однак і досі правовий статус цієї війни належно не визначено. Юридично Україна і Росія не перебувають у стані війни: як дипломатичні, так і економічні відносини не розірвано, не оголошено стан війни, не введено воєнний стан відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" або надзвичайний стан відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану". Юридично війни в нас нібито немає – хоча вона є. Це впливає, зокрема, на роботу журналістів у зоні ООС, на їхню безпеку, на можливість забезпечення їхніх законних прав, на правомірність обмежень у їхній діяльності. Деякі аспекти гарантування безпеки журналістів ми розкривали в матеріалі "Журналісти в зоні ООС: особливості правового режиму". Однак через стягування до кордонів з Україною військових формувань Російської Федерації і створення додаткової військової загрози питання статусу і прав журналістів у зоні ООС набуває додаткової актуальності.
Основним нормативним документом, який регулює ситуацію навколо війни, залишається Закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях". Статтею 8 цього закону визначається, зокрема, що в зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій, діє особливий порядок, який передбачає надання органам сектору безпеки та оборони, іншим державним органам України спеціальних повноважень, необхідних для здійснення заходів з гарантування національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації. Межі зон безпеки, прилеглих до району бойових дій, визначаються начальником Генерального штабу – головнокомандувачем Збройних сил України за поданням командувача об’єднаних сил. Відповідно до статті 12 цього закону, перебування в районі здійснення заходів осіб, не залучених до таких заходів, може бути тимчасово обмежене на період їхнього проведення командувачем об’єднаних сил.
Варто звернути увагу, що зазначені положення і обмеження стосуються всіх фізичних осіб, незалежно від їхнього статусу. Спеціальних норм щодо особливого порядку допуску журналістів, ведення ними журналістської діяльності в зоні ООС у Законі України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" немає. Натомість загальні права журналістів, визначені, зокрема, у статті 25 Закону України "Про інформацію", надають право працівнику засобу масової інформації після показування документа, що засвідчує його професійну належність, збирати інформацію в місцях аварій, масових безладів, воєнних дій та на територіях, де вжито адміністративних та медико-санітарних заходів (карантин), крім випадків, передбачених законом.
Отже, загальної заборони чи обмеження на в’їзд журналістів до зони ООС законодавство України не містить.
Для роботи журналістів на об’єктах Міністерства оборони України потрібна спеціальна акредитація відповідно до Інструкції про порядок допуску журналістів, працівників засобів масової інформації на об’єкти Міністерства оборони України та Збройних Сил України. Така акредитація потрібна для відвідування будь-якого об’єкта Міноборони, не тільки тих, що розташовані в зоні ООС. Для зони ООС акредитацію здійснює пресслужба Об’єднаних сил. Відповідно до інформації на сайті Міністерства оборони, наразі в зоні ООС існує дворівнева система акредитації для журналістів.
Прескарта другого ступеня акредитації (синього кольору) – це персоналізований документ, який засвідчує права представників засобів масової інформації щодо виконання редакційних завдань у районі проведення операції Об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей, а також у районах виконання завдань та дислокації військових частин Збройних сил України або підрозділів з їхнього складу. Прескарта другого рівня акредитації не дає права журналісту працювати на лінії бойового зіткнення.
Прескарта ООС першого ступеня акредитації (зеленого кольору) видається журналістам після проходження спеціального курсу при Міноборони України й дає право представникам засобів масової інформації виконувати редакційні завдання вже безпосередньо на лінії бойового зіткнення, а також у районах виконання завдань та дислокації військових частин Збройних сил України.
Для акредитації представник ЗМІ має надіслати на електронну пошту пресслужби Об’єднаних сил лист на бланку засобу масової інформації з проханням акредитувати відповідних працівників. У листі необхідно вказати прізвище, ім’я, по батькові, посади представників ЗМІ, їхні контактні телефони, а також зазначити термін відрядження. Лист має бути підписаний керівником засобу масової інформації та засвідчений печаткою. До листа необхідно додати копію паспорта (перша-друга сторінка), посвідчення журналіста та фотокартку. Всі файли мають бути відповідної якості та пойменовані. Варто звернути увагу, що армійська бюрократична машина може відмовити в акредитації, якщо ваші файли, долучені до електронного листа, не мають належних імен або лист надіслано не на бланку ЗМІ, або немає печатки – все це є підставою відмови в акредитації.
Працюючи в зоні ООС, незалежно від того, чи з наявною акредитацією від Міноборони, чи без неї, журналіст має розуміти, що, відповідно до статті 12 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", військовослужбовці, працівники правоохоронних органів та особи, залучені до здійснення заходів із гарантування національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації, мають право:
1) застосовувати зброю та спецзасоби до осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення чи інші дії, що перешкоджають виконанню законних вимог військовослужбовців, правоохоронців, або дії, пов’язані з несанкціонованою спробою проникнення в район здійснення зазначених заходів;
2) затримувати й доставляти осіб, зазначених у пункті 1, до органів Національної поліції України;
3) перевіряти в громадян і посадових осіб документи, що посвідчують особу, а в разі відсутності документів затримувати їх для встановлення особи;
4) здійснювати особистий огляд громадян, речей, що в них із собою, транспортних засобів та речей, які вони перевозять;
5) тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях та дорогах, не допускати транспортних засобів, громадян на окремі ділянки місцевості та об’єкти, виводити громадян з окремих ділянок місцевості та об’єктів, відбуксировувати транспортні засоби;
6) входити (проникати) в житлові та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать громадянам, на територію та в приміщення підприємств, установ і організацій, перевіряти транспортні засоби для виконання заходів з гарантування національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
7) використовувати зі службовою метою засоби зв’язку і транспортні засоби, зокрема спеціальні, що належать громадянам (за їхньою згодою), підприємствам, установам та організаціям, крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав та міжнародних організацій.
Додатково журналістам варто пам’ятати, що, відповідно до статті 17 Закону України "Про боротьбу з тероризмом", забороняється поширення через засоби масової інформації або в інший спосіб інформації, яка:
- розкриває спеціальні технічні прийоми й тактику проведення антитерористичної операції;
- може утруднити проведення антитерористичної операції і (або) створити загрозу життю та здоров'ю заручників та інших людей, які перебувають у районі проведення зазначеної операції або за його межами;
- має на меті пропаганду або виправдання тероризму, містить висловлювання осіб, які чинять опір чи закликають до опору проведення антитерористичної операції;
- містить дані про предмети та речовини, які безпосередньо можуть бути використані для вчинення актів технологічного тероризму;
- розкриває дані про персональний склад співробітників спеціальних підрозділів та членів оперативного штабу, які беруть участь у проведенні антитерористичної операції, а також про осіб, які сприяють проведенню зазначеної операції (без їхньої згоди).
Підсумовуючи, можна зазначити, що законодавство дозволяє журналістам перебувати в зоні ООС без спеціальної акредитації в Міноборони. Однак у такому разі журналісти наражаються на додаткову небезпеку, не маючи інформації про місця, де можливе вільне пересування, вільний збір інформації, фото-, відеознімання, і місця, які є об’єктами Міноборони Нацгвардії або інших правоохоронних органів. Військовослужбовці, правоохоронці мають право застосовувати зброю, затримувати осіб, яких запідозрять у терористичній діяльності або сприянні державі-агресору, і посвідчення журналіста саме по собі в цьому випадку не буде належним захистом.
У будь-якому разі, перебуваючи в зоні ООС, журналісту варто пам’ятати й розуміти, що тут, за висловом Переса Реверте, починається "територія команчів". Звичайні правила в зонах бойових дій в усьому світі діють обмежено. Тому безпекою журналістів у зоні ООС насамперед мають перейматися самі журналісти. Одним з факторів безпеки є можливість отримання термінової консультації.
