60 опитаних українських медіа (28%) призупиняли свою роботу після повномасштабного вторгнення Росії. Про це йдеться в аналітичному дослідженні Львівського медіафоруму у партнерстві з ЮНЕСКО «Під тиском війни: становище медіа в Україні», що охоплює період з кінця лютого 2022 року до липня 2024-го.
Згідно з дослідженням, кожне шосте з медіа, що призупинили, досі не змогло відновити роботу повноцінно.
Так, 60 медіа призупиняли роботу після 24 лютого 2022 року, 38,3% з них не працювали понад пів року.
10 медіа на момент опитування не змогли відновити роботу. Водночас 51,6% з тих, хто не зупинявся, були близькі до цього.
Серед основних причин зупинення медіа — загроза окупації (35%), евакуація (30%), логістичний хаос (28,3%), нестача коштів (18,3%), знищення обладнання (13,3%) та обстріли (10%).
Водночас медіа, яким вдалося відновити роботу після призупинення, називають серед факторів, які цьому посприяли, скорочення витрат на оплату праці й виробництво контенту, отримання грантів від донорів, стабілізацію ситуації в регіоні, посилення навантаження на команду, зміну формату (від друкованого видання до онлайн-видання, від великих матеріалів до новин).
37% редакцій повідомили, що їм довелося евакуюватися. Частина з них переїхала за кордон, а деякі медіа — до західних областей України.
Основними викликами опитані медіа називали втрату доходів від реклами (68,5%), кадровий дефіцит (60,1%), неможливість планування (59,6%), втрату аудиторії (39%) та втрату офісів і техніки (1,9%).
Згідно з дослідженням, 40% медіа і 44% журналістів зазнали фізичної (матеріальної) шкоди через російську агресію (переважно втрата майна, пошкоджена чи знищена техніка або приміщення). 85% журналістів відчували й досі відчувають психологічні проблеми.
Під час дослідження Львівський медіафорум також дослідив фінансові показники медіакомпаній та з'ясував, що втрати потенційних доходів медійних ТОВ сягають 560 мільйонів доларів. Найбільше постраждали телемовники, видавці газет та інформаційні агентства. Радіомовники ж перебувають у порівняно кращому становищі.
Для довгострокового (п'ять років) відновлення українських медіа необхідно приблизно 392 мільйони доларів. Потребу вирахували з урахуванням частини загальної суми недоотриманого доходу медіа. Вона охоплює надбавку в 40%, що передбачає витрати на відновлення редакцій, психологічну підтримку, навчання тощо, за принципом «відбудувати краще, ніж було».
Львівський медіафорум опитав 213 редакцій медіа з різних регіонів України, 418 медійників (як працівників редакцій, так і фрилансерів), проаналізував фінансові показники 2062 медіакомпаній. Крім того, було проведено провели 16 глибинних інтерв’ю з редакторами та медіаекспертами та організовано 15 фокус-груп із представниками медіа для обговорення викликів та потреб редакцій.
Дослідження здійснили у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії, у співпраці з YouControl та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.
«Це дослідження вперше на системному рівні фіксує масштабні втрати та трансформації, яких зазнали українські медіа з різних регіонів і різних типів внаслідок повномасштабної війни. Завдяки міждисциплінарному підходу дослідження надає об’єктивну картину поточної ситуації у сфері медіа, яку можуть використовувати як українські, так і міжнародні партнери для розробки політик підтримки.
Також дослідження визначає пріоритетні потреби медіа — від фінансування до психологічної підтримки працівників; за допомогою даних закладає основу для відновлення і розвитку сектора, зокрема через інтеграцію медіа у національні програми відновлення країни; формує довгострокове бачення, як забезпечити стійкість української журналістики в умовах затяжної кризи», — прокоментувала керівниця дослідницького відділу Львівського медіафоруму Ольга Білоусенко.
У 2025 році вперше дані з цього дослідження інтегрували до річного звіту RDNA (Rapid Damage and Needs Assessment) Світового банку, що дає можливість врахувати потреби українських медіа в стратегічному плануванні міжнародної фінансової та інституційної підтримки.
З повним текстом дослідження можна ознайомитись за посиланням.
Фото: Львівський медіафорум
