- Дотримуйтеся професійних стандартів. Особливу увагу приділяйте достовірності та збалансованості.
- Не варто поширювати інформацію із соціальних мереж та інших ненадійних джерел.
- Будьте неупередженими та намагайтеся з'ясувати істину.
- Не використовуйте нікому не атрибутованих оціночних суджень та не вживайте емоційно забарвлених епітетів в новинних матеріалах.
- Пам'ятайте про презумпцію невинуватості. Не називайте злочинцем людину без відповідного рішення суду.
- Не перекладайте відповідальності за домагання на жертву: не важливо, у що вона була одягнена чи як нафарбована.
- Пишіть конструктивно: повідомляйте жінкам, як реагувати на сексуальні домагання та до кого звертатися. Надайте читачам додаткову інформацію та номери гарячих ліній, груп підтримки жертв сексуальних домагань.
- Не надавайте персональних даних, фотографій жертви без її згоди.
- За можливості оприлюдніть свіжу статистику щодо сексуальних домагань у вашому районі чи в Україні загалом. Щоб потерпілі розуміли, що вони не самі й такі злочини скоюють щодня.
- У разі потреби додайте коментар психолога чи соціального працівника, які працюють з людьми, що мали досвід із сексуальними домаганнями.
- Зверніть увагу на гендерне та сексуальне різноманіття. Чоловіки, представники ЛГБТ-спільноти також зазнають сексуальних домагань.
- Скористайтеся своєю публічністю, залучайте політиків, активістів до поширення інформації про проблеми сексуальних домагань та насильство.
- Проінформуйте читачів про види сексуальних домагань та насилля, можливо не всі потерпілі розуміли, що стали жертвами, через брак знань.
- Підготуйте інформацію для батьків, щоб вони могли навчити дітей особистих кордонів та розпізнати домагання. Оскільки сексуальне насильство щодо дітей не завжди очевидне, діти можуть замовчувати його через страх або незнання.