Поради для тих, хто не знає як співпрацювати з медіа.
Розповісти про себе і свою справу можна в особистому блозі чи у соцмережах. Якщо ж ваша історія стосується широкої аудиторії, жителів вашого міста чи колег по професії, можете запропонували її медіа. Потрібно зрозуміти, що нового, цікавого чи корисного ви можете розповісти, яких людей це зачепить. А також — як зробити так, щоб ваш лист не відсіяли і щоб він не виглядав як рекламна пропозиція.
Вивчайте медіа
Спершу потрібно визначити який формат найкраще передасть вашу історію: телеформат, радіоформат чи текст.
Незалежно від того, якою драматичною чи потужною здається ваша історія, на телебаченні її, скоріш за все, скоротять та відредагують, щоб вона відповідала тривалості сюжету: від 40 секунд до 3 хвилин. Деталі вашої роботи можуть залишиться за кадром.
Для телеформату потрібна яскрава картинка. Наприклад, люди, які сидять в офісі за комп’ютерами й працюють — не дуже цікавий образ для телебачення. На противагу йому, вдалим візуальним матеріалом для телесюжету буде продукт зі специфічною технологію виготовлення, який можна показати з різних сторін, продемонструвати його в роботі. Якщо ваша історія не має візуальної складової, краще звернутись до інших форматів.
Радійний репортаж, як і телевізійний може складатись з начитки ведучого, або начитки з синхронами, тобто з вашими коментарями. На відміну від телебачення картинка тут не потрібна. Але з допомогою голосу можна стати більш живим і реальним для своєї цільової аудиторії, ваші емоції передаватимуться слухачам.
Газетний матеріал обмежує текстом і фото, тут вам не потрібно мати нічого окрім історії, яку читач хотів би прочитати. А от публікація в онлайн медіа дозволяє використати всі вищеперелічені засоби й навіть більше. Ілюстраціями до тексту можуть бути фотографії та відеоматеріали. Якщо історія має привабливу візуальну складову, то можна зробити якісний репортаж.
Коли визначилися з форматом, розгляньте ЗМІ, які з ним працюють.
Якщо вас цікавлять рейтинги медіа, то Національна рада з питань телебачення та радіомовлення регулярно оприлюднює рейтинги телевізійної аудиторії. Офіційні дані щомісячно оприлюднює й Інтернет Асоціація України.
З локальними медіа складніше, окремої статистики немає, але популярні видання свого регіону можна знайти в стрічці на ukr.net, або в стрічці новин від Google в розділі регіональні новини. Розмір аудиторії, можна дізнатись за кількістю підписників в соцмережах, варто звертати увагу на активність на сторінках. Однак повної картини це не дасть, особливо у випадку з телеканалами. Регіональні телеканали можуть мати невелику кількість переглядів відео на ютубі чи у фейсбуку, але як традиційне телебачення їх можуть дивитись кілька тисяч осіб.
Якщо ви хочете замовити рекламу, найкраще попросити видання надати вам охоплення — так у вас буде повна і достовірна інформація.
Шукайте цільову аудиторію
З усієї кількості локальних видань потрібно знайти такі, яких зацікавить ваша історія. Масова розсилка прес-релізів — це зло в налагодженні комунікації з локальними виданнями. Так, цей принцип працює, коли ви міністр і будь-яка ваша заява є цікавою для преси. Але уявіть себе в крамниці, коли до вас підходить консультант і намагається продати те, що вам абсолютно не потрібне. Розсилка прес-релізів може виглядати так само.
Ваша історія буде цікавою не для всіх. Від того, наскільки ви розумієте цільову аудиторію, залежить, чи знайдете ви майданчик для розміщення. Вивчіть тематики медіа, прочитайте про їхню концепції на сторінці «про нас». Знайдіть контакти редактора, він затверджує теми журналістам і може сказати, чи візьметься хтось за вашу історію. Також можна знайти конкретного журналіста, який спеціалізується на темі, яку ви хочете запропонувати. З телеканалами складніше: звернутись до продюсера і чекати, що про вас знімуть сюжет марно, тут теж є редактори новин, або редактори ранкових чи вечірніх програм.
Контакти редакцій є на сайті медіа, або на сторінці у соціальних мережах. Наприклад, сайт Суспільного містить посилання на сторінки регіональних філій, а там вже є контакти конкретних працівників. В розділі «контакти» на сайті UA:Дніпро, як і на сайтах інших філій, можна знайти електронну адресу відділу новин і відділу реклами, а в розділі про телеведучих можна знайти тих, хто зацікавиться вашою історією.
Читайте матеріали у медіа по схожій до вашої темі та звертайте увагу на авторів. До них можна звернутися з пропозицією.
Наприклад, якщо текст має бути про пекарню, то в онлайн-виданні «Репортер» по ключових словах ви знайдете текст «Пекарня власної гідності. У Франківську люди з інвалідністю випікатимуть хліб та булочки». З його авторкою Ольгою Романською можна спробувати говорити й про матеріал про вашу справу.
Розповідайте важливе для публіки
Якщо ви надішлете в локальну редакцію список причин, чому ваш сантехнічний бізнес такий великий, або чому люди повинні прийти на відкриття вашої пекарні, майже гарантовано, що запит не піде далі ніж у папку небажаної пошти. Для такого типу текстів у медіа є рекламні можливості. Якщо ж ви не хоче рекламний матеріал, то потрібно побудувати інакшу комунікаційну стратегію: визначте, чим ваша історія є для вас і чому її потрібно розповідати, чому люди повинні знати про неї.
Повернімося до прикладу з пекарнею. Якщо ви хочете, щоб всі довідалися про її відкриття, то не розповідайте про знижку, яку отримають покупці, які прийдуть у перший день. Акцентуйте на унікальності, поясніть чому ви відкрили саме пекарню, можливо, це була ваша мрія, або рецепти за якими будуть готувати хліб, писала ще ваша бабуся. Вкладіть в історію всю радість, яку ви відчуваєте коли думаєте про свою компанію і наголосіть на її значенні для місцевої аудиторії: раптом відкриття пекарні дає нові робочі місця.
На місці пекарні може бути соціальна ініціатива чи новий стоматологічний кабінет. У будь-якому разі є причина, по якій вони з’явились, чим відрізняється, що у них інноваційного. Вони вплинуть на життя громади, можливо, змінять його на краще.
Розповідайте зрозуміло
Заголовок значить дуже багато: якщо він вдалий, матеріал прочитає велика кількість людей. Згадайте, як ви, прочитавши заголовок, вирішуєте читати чи не читати текст. Чим довший електронний лист, тим більше можливостей пропустити важливу інформацію, намагайтесь обмежити повідомлення 150-200 словами.
Ось як можна структурувати інформацію про свою справу чи подію, яку ви хочете запропонувати медіа:
- Гачок. Це може бути якийсь захоплюючий факт, який не дозволить репортеру закрити лист та забути про нього назавжди. Він повинен бути коротким, потужним, чітким та інформативним. Можете скористатись правилом п’яти питань: хто, що, коли, де і чому.
- Контекст історії. У цьому абзаці з двох-трьох речень поясніть, чому історія актуальна, чим цікава, унікальна, як стосується тематики й аудиторії видання.
- Як ви бачите висвітлення історії. Знайдіть спосіб пов’язати свою історію з журналістом, щоб допомогти йому зрозуміти як можна презентувати історію. Повернімося до пекарні. Запропонуйте журналістам спробували себе у ролі кухарів і приготувати пару кексів. Залучіть їх у процес і зробіть частиною події.
- Закінчення. Це має бути одне речення-питання про те, чи ваша пропозиція цікава для медіа. Коли ви пишете лист в редакцію, пам’ятайте: ви пропонуєте історію, а не товар. Це не реклама для вашого бренду, тому не включайте маркетингову мову у свій тон.
Немає гарантії, що журналіст вам відповість одразу, та й чи відповість взагалі. Через деякий час можна уточнити, чи отримав він лист, чи приймає пропозицію. Якщо і після цього ви не отримали відповіді, не гайте часу і шукайте когось іншого. Або ж перегляньте свою пропозицію.
Готуйтеся до інтерв’ю
Коли до вашої історії проявили інтерес і захотіли розповісти, вам може здатися, що час розслабитись. Ви ж все знаєте. Але ні, попереду інтерв’ю, до якого потрібно готуватись: зібрати статистичні дані, факти, необхідні репортеру для роботи. Підготуйте два-три ключові повідомлення, які ви хочете передати. Репортер може по-іншому бачити історію, яку ви запропонували, тому будьте готові відповідати на запитання.
Якщо розмова зачіпає сферу, про яку не хочете говорити, ви не зобов’язані відповідати. Але журналіст однаково напише історію, тому краще пояснити свою точку зору чи позицію.
За замовчуванням розмова записується і репортер може використати у статті все, що ви сказали. Якщо ви помилились, або вам потрібно щось уточнити, скажіть про це і попросіть надіслати текст перед публікацією, щоб уникнути непорозумінь.
Візьміть до уваги, що журналісти пишуть для широкої читацької аудиторії: пояснюйте складне простими словами.
Не забудьте показати місця, де може зробити найкращі фото, або запропонуйте свої, якщо маєте якісні.
Зберігайте контакти й налагоджуйте зв’язки
Уявіть, що ви йдете вулицею, до вас підходить незнайомець і запитує, чи не хочете ви допомогти безкоштовно перенести його рояль у квартиру на десятому поверсі. Ймовірно, ви відмовитеся. Уявіть цю ж історію, але не з незнайомцем, а з другом. Ймовірно, ви не охоче, але все ж погодитесь.
Тому підтримуйте зв’язок з журналістом, який вже писав про вас. Ви можете бути експертом у своїй галузі, надійним джерелом, до якого він звернеться не раз. Доброзичливість і відкритість сприятимуть співпраці.
Коли журналіст прийде на відкриття вашої, наприклад, пекарні, то саме тоді у вас буде можливість налагодити добрі стосунки, показати себе фахівцем у пекарській справі. І наступного разу коли йому знадобиться історія про торти, хліб чи оцінка іншого закладу, він звернеться до вас. Так само і ви запросите журналіста, який вже писав про вас, на презентацію нового продукту.
Ці відносини взаємовигідні й важливі, особливо у локальному контексті. Чим більше їх у вас є, тим простіше вам буде розповідати свою історію.
