Неділя, 27 Листопада
Головна Медіапростір НАХАБНІ БІЖЕНЦІ ТА РУСОФОБІЯ. ЩО НЕ ТАК З НОВИНАМИ ПРО ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ В УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА

НАХАБНІ БІЖЕНЦІ ТА РУСОФОБІЯ. ЩО НЕ ТАК З НОВИНАМИ ПРО ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ В УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА

4749

4,7 млн осіб змушені виїхати з України через повномасштабне вторгнення російських військових. Ще понад 7,1 млн громадян України стали внутрішньо переміщеними особами. Такі цифри оприлюднено в барометрі оперативних даних ООН. Усі ці українці покинули власні будинки, речі та нажите майно не за власним бажанням. Більшість хаотично збирала тривожні рюкзаки на “тиждень максимум”, а хтось виїжджав у тому, в чому сидів в укритті. Втім, в українських медіа різноманіття матеріалів про людей, які покинули свої домівки, таке різнопланове, що знайшлося місце мові ворожнечі, матеріалам з коментарів невідомих користувачів та російським наративам про “русофобію та утиск російськомовних”. 

Наприклад, “Страна” зробила окрему новину з непідтвердженого відео із соцмереж В Италии пожилая украинка набросилась с кулаками и проклятиями на русскоязычных девушек. Видео: “Вскипев от ненависти, украинская бабушка энергично приблизилась к “группе оппонентов” и пустилась врукопашную. При этом женщина не выбирала выражений. Самыми цензурными из них были проклятия: “Чтобы вы сдохли, москали!” Цікаво, що в беку до цієї новини пропонується блог Олесі Медведевої “о том, почему, по версии Запада, началась война в Украине”. Здається, для “Страни” дуже складно вийти з російської парадигми. 

Мовна тема дуже активно просувалася “Страною” в матеріалах про українців, які виїхали. Так, у тексті “Страни” цитували Фаріон, що вона “раскритиковала украинских беженцев за то, что они говорят на русском языке. И предположила, что теперь Россия может получить повод напасть на Польшу”.


“Страна” активно цитувала мову ворожнечі із соцмереж щодо внутрішньо переміщених осіб, називаючи таких українців “эвакуированными”. Наприклад, ось “матеріал”, побудований на відео з тіктоку.  


Навіщось працівники “Страни” ще й розширено цитували тіктокерку: “Я бы хотела поговорить о беженцах. Мы помогаем всем, чем можем и с бесплатным жильем и с едой от души. Что мы имеем? Я не говорю о всех. Сидят в барах точат эту водяру, едят шашлык, как они ним не давятся? Я слышала, заходят в магазин, а у нас тут много говорят на мадярском, и говорят, какого х@ра ты говоришь по-мадярски. И ты будешь нам рассказывать, как нам говорить и что делать? Мы что, должны бояться беженцев?! А когда деньги закончатся, будут ходит и воровать?” – сказала девушка и добавила видео из супермаркета, где девушка, вероятно из эвакуированных, выложила на ленту целую батарею алкоголя”.

Такі матеріали будують негативне уявлення про всіх переселенців. Ясна річ, що у великій країні можуть бути дивні, некультурні чи хамовиті люди, однак це не має лягати стереотипом на всіх тих, хто тікав від бомб та обстрілів російської армії.  Крім цього, в матеріалі йшлося, що переселенці начебто мали претензії до закарпатців через те, що вони говорять “мадярською мовою”. 

Ще один матеріал з цим же наративом вийшов на початку березня. В ньому змальовано прикордонників-хабарників, жадібних українців-біженців та “понаїхавших”, які навіть за кордоном утискають “руский язик”: “требуют общаться с ними на "державной, украинской мове". Когда попытался таким идиотам объяснить, что это уже Молдова, где украинский не государственныйа русский язык просто язык межнационального общениято они в драку полезли со мной”.


Окрім того, образ жадібних та нахабних українців “Страна” супроводжувала розповідями про “біженців на дорогих автівках”, які крадуть продукти в момент, коли волонтери віддають “останню” їжу: “Молдавские волонтеры накрыли столы с бесплатными бутербродами, не очень состоятельные местные несут последнее беженцам. И вдруг на наших глазах выскакивает из роскошного “Мерседеса” украинский беженец и сгребает со стола в сумку с полсотни бутербродов, отталкивая других украинцев из очереди. Также многие украинские беженцы мусорят на дорогах, выбрасывают пакеты с объедками прямо на газоны...” – цитують негатив від анонімного джерела автори “Страни”.


На додачу до “знахабнілих біженців, які крадуть бутерброди по 50 порцій за один раз”, ще одне анонімне джерело детально розповіло “Страні”, як співробітники “Генпрокуратури, судів, нардепів махали корочками”, щоб дати хабаря прикордонникам та втекти від мобілізації.


Не забули й про іноземців. “Журналістика “Страни” вже традиційно готувала матеріали на основі окремих постів із соцмереж, які не можуть слугувати підтвердженням жодної тенденції, щоб створити хайп і привернути увагу. 


У цьому матеріалі автори навіщось винесли в заголовок мову ворожнечі щодо арабів і зробили припущення, що “под шумок в Европу просачиваются ближневосточные и африканские беженцы”. В матеріалі цитуються нічим не підтверджені слова анонімного співробітника залізниці про те, що “половина беженцев – африканцы и арабы”. 

Для порівняння: текст про сподівання російського бізнесмена щодо лояльного ставлення до росіян-біженців мав нейтральне емоційне забарвлення та лексику. 


Після повномасштабного вторгнення російських військових контент сайту Політека змінився. Окрім типових сексистських матеріалів про шоубіз та політичної джинси, працівники почали друкувати проукраїнський контент.

Типово, що в матеріалах про переселенців редакція фокусувалася на піднятті цін на житло.


На додачу редакція запустила матеріал, який просто скопіювала із соцмереж, щодо булінгу від переселенців: “Б****, прекратите это делать! Уехали и сидите тихо, делайте что-нибудь по возможности, не быкуйте там и не запугивайте оставшихся здесь!” 


Ну і патріотично посмакували, що біженців з так званих “Л/ДНР” в рф зустріли лише водою та ковбасою найгіршої якості. 

Про біженців, які перемістилися до рф, також згадувалося в тексті “Сегодня”:


Окрім цього, на сайті Сегодня згадували про переселенців у матеріалах з лайфхаками для біженців та як не потрапити на шахраїв:


Особливістю, яка відрізняє редакцію Корреспондента від інших, є те, що вони розміщували замовні матеріали від бізнесу Ахметова. В матеріалах про переселенців траплялися згадки про допомогу від Фонду Ахметова для переселенців.


Окрім того, матеріали з ознаками замовлення також траплялися на ТСН. Щоправда, не від Ахметова, а від компанії, яка надає послуги грошових переказів для біженців.  


Однак також траплялися матеріали з негативно забарвленим контентом щодо переселенців. У матеріалі йдеться про жінку, яку виселяли з готелю через начебто її прихильність до руского міра: Виявилася прихильницею “руського міра”: у Польщі з елітного готелю зі скандалом вигнали харків'янку. В цьому випадку ТСН опублікувала відео без блюрення обличчя, втім навіть не спробувала взяти коментар в іншої сторони конфлікту. 

У матеріалах кримінальної хроніки також стереотипізували переселенців: На Черкащині горе-переселенець з Києва обікрав друга, який його прихистив. На думку експертів ІМІ, абсолютно немає різниці, хто скоїв крадіжку: переселенець чи місцевий. Є факт злочину та особа, яка вчинила кримінал. Однак через такі узагальнення та деталізації, що саме переселець обікрав, в інших ВПО може погіршитись якість життя. Оскільки соціум через стереотипні уявлення прискіпливіше та холодніше ставитиметься до людей, які потребують підтримки через те, що втратили житло чи мусили залишити свої домівки.

На Цензорі більшість матеріалів щодо переселенців стосувалася  статистики щодо ВПО та державної підтримки такого населення. 


В редакції Бабеля журналісти підготували поради, що варто брати із собою в разі евакуації до безпечного міста чи навіть за кордон. До написання порад була залучена українка, яка двічі тікала від війни. Окрім того, редакція готувала репортажі з Чернівців про те, як місцева протестантська церква в Чернівцях прийняла вже півтори тисячі біженців і як, власне, працює центр для переселенців та що розповідають люди, які втекли від війни.

В матеріалах Ліги найчастіше переселенців згадують у контексті статистики, евакуації та допомоги. Порушень журстандартів у таких матеріалах не зафіксовано.

Редакції Суспільного підготували значно більше матеріалів, ніж інші редакції, у звʼязку з великою кількістю філій, які обслуговують сайт.

Зазвичай у матеріалах Суспільного щодо переселенців ідеться про регіональні життєві історії, конструктивну взаємодію місцевих волонтерських центрів та ВПО.


Редакція 24 каналу опублікувала матеріал щодо спростування фейку про масовий призов внутрішньо переселених осіб. А також готувала матеріали про життєві історії внутрішньо переміщених осіб (Українців розчулив дідусь, який оберігає малюка в центрі біженців у Запоріжжі) та ментальне здоровʼя ВПО і те, що люди можуть перебувати в стані шоку чи переживати гострий стрес:


Як писати про переселенців та біженців?

  1. Уникати емоційного цитування щодо переселенців.
  2. Не брати цитати із соцмереж і не публікувати їх як власний контент.
  3. Не узагальнювати та не стереотипізувати ВПО.
  4. У матеріалах кримінальної хроніки не вказувати, що людина є ВПО. Оскільки злочин ніяк не стосується походження людини. Окрім росіян.
  5. Не поширювати стереотипів щодо утисків російськомовних українців. Оскільки цей наратив став одним з головних виправдань для російського вторгнення.
    LIKED THE ARTICLE?

ІМІ

Наживо

Ефір

  • 17:25 Завтра вже сьогодні
  • 17:50 Народна служба порятунку
  • 18:00 Донат за експонат
  • 18:30 Країна на запах
  • 19:10 Храми Прикарпаття

Персони

"Життя вимірюється не кількістю зроблених вдихів і видихів, а кількістю тих моментів, коли від щастя захоплює дух".
Наталя Фармус