Пятниця, 28 Січня
Головна Медіапростір Чи збігаються професійні очікування студентів журналістики та вимоги роботодавців: дослідження

Чи збігаються професійні очікування студентів журналістики та вимоги роботодавців: дослідження

2147

Як журналістську професію уявляють випускники журфаків та роботодавці зі сфери медіа? Чи різняться професійні цінності представників академічного простору та журналістів-практиків? Чого від майбутніх журналістів очікують потенційні роботодавці? Відповіді на ці запитання протягом дев’ятирічного дослідження шукали румунські дослідниці Наталя Василендюк (Natalia Vasilendiuc) та Родіка Мелінда Суту (Rodica Melinda Sutu). Пропонуємо ознайомитися із результатами їхнього дослідження «Випускники журналістики та роботодавці. Погляди на професію та навички», опублікованого у журналі Journalism Education.

Останнім часом журналістська освіта стала більше затребуваною і відсоток охочих навчатися значно збільшився завдяки впливу цієї галузі на соціальну та міжнародну сфери, вважають авторки Хоча сучасні технології скоригували процеси виробництва журналістики, це не змінило ядро професійної діяльності журналістів, практики та навички, які досі відточуються у вищих навчальних закладах.

Сучасні вимоги та виклики для журналістики


Сьогодні студенти журналістики стикаються з динамічним медіаринком, а викладачі мають бути в курсі актуальних умов практики у журналістській галузі. Вимоги до випускників зростають і, як свідчить низка досліджень, створюють конфлікт між вимогами роботодавців та очікуваннями молодого працівника. Випускники журфаків часто мають ідеалістичний погляд на професію, тоді як медіаменеджери очікують, що випускники будуть багатозадачними та виконуватимуть різні ролі одночасно. Ідилічний образ, який мають студенти при вступі до університету, раптово зникає після першого зіткнення з професійною сферою на практиці.

У Румунії журналістська освіта встановилася лише за останні 30 років, після падіння комунізму. До 1990 року школи журналістики були політизовані й обмежені, як з точки зору навчального плану (на основі партійної ідеології), так і вступних вимог. Лібералізація навчання та освітніх послуг призвела до виробництва програм академічної журналістики, що виходять далеко за межі потреб ринку. Таким чином, неадекватна підготовка стала однією із дилем медіаринку на сьогодні.

Як проходило дослідження


У своєму дослідженні авторки вивчають зв’язок між тим, як журналістику розуміють студенти і тим, які вимоги висувають роботодавці. Зокрема, дослідженння шукає відповіді на запитання:

  • як студенти обирають професію журналіста,
  • які риси, знання та вміння для журналістів найважливіші і як професія змінилася за останнє десятиліття,
  • якою є професійна місія журналіста,
  • яких теоретичних знань, професійних цінностей та конкретних навичок роботодавці очікують від випускників.


Лонгітюдне дослідження тривало 9 років (2008, 2012-2019) і охоплювало студентів останнього курсу Факультету журналістики та комунікаційних наук Університету Бухареста. Дані збирали впродовж останнього семінару на курсі із соціології журналістики. До вибірки потрапили 374 роботи студентів. Їхній середній вік – 20-21 рк, 87% – жінки, 13% – чоловіки (що загалом відображало віковий та гендерний розподіл серед студентів журналістики). Усім студентам було запропоновано написати тематичне есе обсягом від 800 до 1000 слів. Робота мала містити відповіді на декілька запитань щодо розуміння успіху в журналістиці, журналістських знань, якостей, цінностей, місії та їхніх улюблених журналістів та політиків. Всього дослідниці проаналізували понад 600 сторінок студентських робіт.

У 2016-2019 роках також були проведені 15 напівструктурованих інтерв’ю з роботодавцями зі сфери медіа, щоб вивчити їхні очікування щодо своїх працівників загалом і випускників журфаків зокрема. Це були медіаменеджери, продюсери та редактори усіх видів ЗМІ зі столиці та регіонів.

Академічний та професійний журналістський дискурс

 

 
Щодо професійних знань, якості та розуміння місії, студенти поділилися на дві категорії. Ті, що вже були професійно активними або хоча б проходили стажування, тяжіли до більш прагматичного дискурсу, тоді як студенти, які не мали професійного досвіду та бажання залишатися у професії, більше відповідали ідеалам академічного дискурсу. Таким чином, усіх студентів розділили на дві групи: професійно налаштовані студенти та професійно не визначені студенти.

В результаті, студенти першої групи, що мали певний професійний досвід, після завершення навчання були сповнені рішучості працювати у сфері журналістики. Деякі студенти другої групи в якийсь момент свого навчання вирішили професійно переорієнтуватися на іншу спеціальність, наприклад зв’язки з громадськістю, рекламу чи політичні науки. Їхні знання в журналістиці значною мірою обмежувалися академічною освітою. Когнітивний дисонанс між академічним світом та реальністю був викликаний невиправданими очікуваннями (багато з цих студентів пов’язували професію зі славою, доступом до влади та престижу) та відсутністю щирого інтересу до журналістики.

Також змінювалися погляди на важливість академічної освіти. У 2008 році студенти вважали, що вища освіта не є обов’язковою умовою для того, щоб стати журналістом, вважаючи навички письма та спілкування головними вимогами для входу у професію. Есе студентів за2013 та 2014 роки відображають певні зміни:навички, практичні знання та досвід стають обов’язковими умовами для працевлаштування. Як стверджували випускники, у реструктурованій системі медіа роботодавці почали вимагати нових професійних навичок та знань, які передбачали створення привабливого контенту на їхніх веб платформах.

З 2015 року, окрім досвіду або програм стажування, студенти зазначали наявність диплому як основну вимогу для журналістів початкового рівня. У 2018 та 2019 роках можливість бути мультифункціональним та багатозадачним була передумовою вступу до професії. Студенти вважали:для того, щоб стати ефективними журналістами, їм потрібні різноманітні навички для професійного розвитку, а також знання та досвід.

Важливі професійні якості
Відповіді на питання есе щодо найкорисніших професійних знань, які повинні засвоїти студенти, показали, що постійне освоєння нових навичок є важливим як для студентів із професійним досвідом, так і для тих, хто не має досвіду роботи. Професійно зацікавлені студенти стверджували, що обсяг спеціалізованих знань постійнозростає. Парадоксально, але результати показали, що чим більше студенти вивчали журналістику, тим менше вони хотіли цим займатися.

За весь час проведення дослідження студенти називали зацікавленість та об’єктивність як найважливіші чесноти журналіста. Посилаючись на місію румунських журналістів, обидві категорії студентів у 2008 році визначили суспільний інтерес як ключову вимогу до діяльності журналістів. Починаючи з 2012 року, дискурс став більш прагматичним, відображаючи економічні та інституційні місії організацій, до яких вони входили, таких як розваги, прибуток, новини, аудиторія та рейтинг. У кількох студентських есе 2017–2019 рр. згадувалась автентичність змісту, а саме відокремлення фактів від вигадки.

На що звертають увагу роботодавці?
Власне, а що шукали у випускниках роботодавці? Менеджери місцевих телеканалів, державних чи приватних, вважали за краще найняти випускника, який міг виконувати кілька ролей в організації. Наприклад, менеджери громадського телемовникау Північно-Східній Румунії очікували, що майбутній співробітник зможе працювати репортером новин, ведучим новин та ведучим ток-шоу, відповідно до потреб організації. Що стосується радіостанцій, то до керівників центральних державних та приватних радіостанцій висувалися подібні вимоги. Вони хотіли, щоб їхні співробітники були здатні створювати та редагувати свої репортажі та випуски новин, а також володіти базовими навичками інтерв’юваннята репортажу. Здатність працювати на різних цифрових платформах також була однією з вимог менеджерів медіакомпаній, які переходили на цифрові інтегровані редакції в Австрії, Німеччині та Іспанії.

Важливість інтеграції практичного досвіду в академічний
Значних відмінностей між відповідями випускників після дев’ятирічного дослідження авторки не виявили. еНепереконливі відповіді на питання есе свідчать про те, що післятрирічного формального навчання випускникине повністю розуміють та усвідомлюють цінності журналістської професії. Вони абсорбують академічну картину професії, протепрофесійно зацікавлені студенти прийшли до конкретних відповідей все ж інтегруючи свої знання з навчальної програми у практичний досвід. Для першої категорії академічна освіта дає корисні пояснення, аби легше пристосуватися до швидкозмінного робочого середовища, стати компетентними. На відміну від своїх колег, професійно невизначені студенти недооцінюють свій рівень здібностей, сподіваючись, що додатковаосвіта після отримання диплому журналіста принесе їм кращий професійний статус.

За результатами дослідження авторки підкреслюють відсутність діалогу між факультетами журналістики та медіа. Існує значний розрив між очікуваннями студентів від професії та вимогами, які мають керівники та редактори до потенційного претендента на роботу. Уявлення випускника про цінності, навички та професійні норми журналістики є ідеалістичними, тоді як уявлення роботодавців є дуже практичними та прагматичними.

Дослідниці також пропонують низку практичних рекомендацій. Факультетам журналістики та комунікацій радять співпрацювати з представниками ЗМІ як консультантами або професійними експертами при розробці навчальних планів та освітньої політики, а також залучати медійних фахівців у якості інструкторів для відповідних занять, семінарів та практичних проєктів.

Фото: Pixabay/6689062

Вперше стаття була опублікована на сайті Jta.com.ua 27 серпня 2021 року

Наживо

Персони

"Не бійся бути тим, хто ти є насправді"
Юлія Токарук