Вівторок, 20 Квітня
Головна Медіапростір Журналістика рішень: чому варто писати не лише про проблеми

Журналістика рішень: чому варто писати не лише про проблеми

1562

Конструктивна журналістика, замість констатування проблем і нагнітання негативних емоцій, пропонує шляхи їх вирішення. Це і психологічна робота, і правильний вибір соціально важливої теми, і робота з героями, що вимагає від журналіста відповідальності. 

У наш час негативні новини стали звичним явищем. Ми звикли читати про війну, вбивства, теракти, насилля – і від цього майже неможливо втекти, адже це наша реальність. Та журналісти можуть змінити вектор написання матеріалів, застосовуючи журналістику рішень. Це не означає, що тональність текстів одразу стане позитивною. Однак, журналісти запропонують шляхи вирішення проблем, або й підштовхнуть читачів до їх вирішення. 

Журналістика рішень – це не тільки техніка написання. Це і психологічна робота, і правильний вибір соціально важливої теми, і робота з героями, що вимагає від журналіста відповідальності. 

Користь від цього отримає і громада, і редакція. Як свідчить дослідження, проведене Center for Media Engagement, журналістика сприяє більшій зацікавленості та обізнаності аудиторії певними щодо порушених проблем і тем. Крім того, аудиторія звикає до більш якісної журналістики. 

Приміром, журналіст хоче написати статтю про людину, яка втратила будинок та бізнес через війну на Донбасі і звертається при цьому до журналістики рішень. В такому разі він буде концентруватися не на тому, що це історія про біль та розпач. Натомість він зробить акцент на новому періоді життя людини: як їй вдалося започаткувати бізнес, як іншим людям зі Сходу краще підійти до відкриття власної справи, як знайти друзів у новому місті і т.д. 

Журналістика рішень в Україні
В українських редакціях є журналісти, що використовують конструктивну журналістику у своїй роботі, однак цей напрямок лише зароджується. На думку української журналістки та медіатренерки Тетяни Матичак, його можна і варто розвивати у кількох напрямках. По-перше, на рівні редакції, коли елемент пошуку можливого рішення проблеми у журналістських матеріалах вирішує внести головний редактор. По-друге, це можуть зробити і самі журналісти. В першому випадку, за словами Тетяни, редактору треба переконати підлеглих у користі цього формату та мотивувати їх. В другому журналістам треба пояснити редактору, чому варто вводити елементи журналістики рішень. Також медіаекспертка вважає, що розвивати журналістику рішень в Україні можна і заохочуючи до неї читачів. Для цього медіа може пропонувати їм самим шукати варіанти вирішення проблем і надсилати свої ідеї до редакції, щоб журналісти могли готувати матеріали про такі рішення. 

«Важливою при цьому є і роль громадських організацій, які працюють із журналістами в рамках навчальних програм, – вважає Тетяна Матичак. – Чим більше вони будуть проводити тренінгів та конференцій на тему журналістики рішень, тим більше журналістів та редакторів дізнаються про переваги цього формату матеріалів. І тим швидше цей спосіб подання історій буде поширюватися в Україні».

Журналістика рішень vs ринкові умови
Медійна сфера, як і багато інших, не позбавлена конкуренції – видання змагаються за перегляди. Проте аудиторія буває різною і це не завжди люди, що хочуть читати якісні матеріали, заглиблюватися в проблеми та вмикати критичне мислення. Саме цим пояснює невисоку популярність журналістики рішень пояснює журналіст видання «Апостроф» Дмитро Олійник: «Через конкуренцію журналісти вимушені робити ті матеріали, які при мінімальних трудовитратах приносять ЗМІ максимальну кількість відвідувачів. Більшість українських ЗМІ привертають увагу читача за допомогою емоційних заголовків, текстів та ексклюзивного контенту. Конструктивна журналістика вимагає від журналіста більше часу для роботи і у підсумку буде сприйматися читачем гірше через її емоційну нейтральність. Тобто у наших читачів немає попиту на конструктив».

Але якщо не брати до уваги ринкові умови, то одна з функцій медіа полягає у вихованні аудиторії. Журналісти, як автори певного контенту, можуть впливати на те, щоб люди хотіли читати більш якісні тексти, більш критично ставилися до матеріалів. Саме так зароджується взаємодія між журналістикою і читачами, саме так з’являється взаємний обмін і саме так могла б отримати шанс на довге існування і конструктивна журналістика.

За словами Дмитра Олійника, саме журналістика рішень в Україні може давати читачам уявлення про процеси та правила і виконувати тим самим просвітницьку функцію. Журналіст наголошує на тому, що розраховувати на значний вплив конструктивної журналістики на суспільно важливі питання при цьому не варто. Її вплив буде сильніший у спеціалізованих сферах, де вже напрацьовані певні правила та немає сильної поляризації думок.

«Звісно конструктивна журналістика може існувати і пропонувати читачу рішення, але лише у вузьких сферах, тобто там, де це рішення може працювати. Наприклад, в юридичній сфері, де підґрунтям для конструктиву є закон та судова практика, – вважає Дмитро Олійник. – Але навіть у юридичній площині напрацьоване рішення може не працювати через правовий нігілізм в країні – багато проблем у нас вирішуються поза законом або всупереч йому. Так само це стосується і політичної сфери, де політичні рішення звикли приймати неформально та одноосібно, без попередніх консультацій з громадськістю та експертами».

EJO

Наживо

Ефір

  • 01:10 Х/ф «Зовсім не бабій»
  • 02:40 Екорейд
  • 03:00 Х/ф «Мій найкращий друг»
  • 04:35 Час-Time
  • 04:50 Найдорожчий скарб

Персони

"Питання "А що подумають люди?", має стояти на останньому місці. Адже, насправді, всім все одно. Життя ж то твоє. І гріх - не жити і йому не радіти!"
Наталя Храбатин