Понеділок, 30 Листопада
Головна На часі ЯК ЖУРНАЛІСТАМ ПРАЦЮВАТИ В ДЕНЬ ГОЛОСУВАННЯ, ЩОБ НЕ ВТРАПИТИ В ХАЛЕПУ

ЯК ЖУРНАЛІСТАМ ПРАЦЮВАТИ В ДЕНЬ ГОЛОСУВАННЯ, ЩОБ НЕ ВТРАПИТИ В ХАЛЕПУ

569


День голосування є апогеєм виборчого процесу, отже робота журналістів і засобів масової інформації в цей день є дуже активною. Тому журналістам вкрай важливо знати і розуміти свої права та можливі способи їх відстоювання.

Нагадаю, що журналіст під час виборчого процесу не має повноважень офіційного спостерігача, довіреної особи суб’єкта виборчого процесу тощо. Він не виконує функцій по спостереженню за дотриманням виборчого законодавства, не має права складати акти порушень, протоколи тощо. Він не має права подавати членам виборчої комісії заяви, скарги, у тому числі щодо порушення вимог виборчого законодавства з боку кандидатів, партій або інших осіб. Робота журналіста полягає у фіксуванні фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом, з метою подальшого розповсюдження через засоби масової інформації на необмежене коло осіб. При цьому відповідно до частини шостої статті 12 Виборчого кодексу України засоби масової інформації, інформаційні агентства здійснюють інформування про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, на засадах збалансованості, достовірності, повноти і точності, об’єктивності поширюваної інформації, доступності з дотриманням вимог законодавства про інформацію та про засоби масової інформації, норм журналістської етики.

Саме заради реалізації цієї задачі працівникам засобів масової інформації надано додаткові права. На відміну від інших осіб, відповідно до частини восьмої статті 36 Виборчого кодексу представники засобів масової інформації (не більше двох осіб від одного засобу масової інформації) мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення на засіданнях виборчої комісії, на виборчій дільниці в день виборів чи в день повторного голосування у приміщенні, де проводиться голосування, у тому числі при підрахунку голосів та встановленні результатів голосування. 

Законодавство не передбачає жодної “акредитації”, “узгодження списків” або інших умов, формальностей і процедур при допуску журналістів в приміщення для голосування. При цьому статус представника засобу масової інформації може підтверджуватись редакційним посвідченням або іншим документом, який уповноважує конкретну особу здійснювати журналістську діяльність в інтересах даного засобу масової інформації – у тому числі договір про виконання журналістської діяльності, редакційне завдання тощо. Законодавство України не передбачає вимог надавати членам виборчих комісій додаткові документи про реєстрацію відповідного засобу масової інформації, про його вихід у світ тощо – тому така вимога буде незаконною.

Відповідно до положень частини першої статті 25 Закону України «Про інформацію» під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом. Таким чином журналіст має право використовувати мобільний телефон для зйомок в приміщенні для голосування. Проте треба пам’ятати, що журналіст не має права бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосуванняу тому числі фіксувати за допомогою відеозйомки результати голосування конкретних виборців. Такі дії мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 156 Кримінального кодексу України і можуть тягнути за собою покарання у вигляді позбавлення волі до п’яти років.

Голосування на місцевих виборах відбувається під час пандемії COVID-19, що створює додаткові ускладнення в роботі журналістів. Основним документом, що регулює особливості виборчого процесу в умовах карантину, є Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якою, окрім іншого, затверджений Порядок здійснення протиепідемічних заходів під час організації та проведення виборів. Цей документ не містить якихось особливих обмежень щодо журналістів, окрім загальних обмежень щодо необхідності носити засоби захисту, що закривають ніс та рот, щодо обмежень кількості осіб, які можуть перебувати в приміщенні тощо. При цьому варто пам’ятати, що відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про інформацію» після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом.

Видалення журналіста з приміщення для голосування можливо виключно за процедурою, передбаченою частиною десятою статті 36 Виборчого кодексу України: виборча комісія може прийняти мотивоване рішення про позбавлення права присутності на своєму засіданні представника засобів масової інформації або особи, зазначеної у частині дев’ятій цієї статті, якщо вони неправомірно перешкоджають його проведенню. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів від складу комісії. Тобто це має бути письмове рішення, проголосоване членами виборчої комісії (не менш двох третин від кількісного складу, а не від присутніх), в якому в обов’язковому порядку мають бути вказані мотиви такого рішення, а саме – конкретні способи, якими представник засобу масової інформації перешкоджав проведенню засідання виборчої комісії. Без дотримання такої процедури видалення журналіста з приміщення для голосування, з засідання виборчої комісії – буде незаконним.

Недопуск журналіста на виборчу дільницю без правових підстав, видалення журналіста з виборчої дільниці, перешкоджання проведення зйомки журналістом, намагання вилучити камеру або картку пам’яті або інші дії, спрямовані на зривання збору та обробки інформації журналістом – є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу. Окрім того, у випадку, коли перешкоджання журналістський діяльності супроводжується погрозами або застосуванням насильства (незалежно від реалістичності погроз чи ступеня нанесених тілесних ушкоджень) – це кримінальне правопорушення, передбачене статтею 345-1 Кримінального кодексу України. Якщо при цьому було пошкоджено майно журналіста, зокрема камера чи одяг журналіста – таке кримінальне правопорушення зазначене у статті 347-1 Кримінального кодексу . У випадку вчинення проти журналіста або іншого працівника засобу масової інформації зазначених протиправних дій – він має право подати заяву про вчинення відносно його кримінального правопорушення, вимагати внесення відомостей про таку заяву в Єдиний реєстр досудових розслідувань та вимагати проведення досудового слідства.

Фото - Сергій Супинський/AFP

ІМІ

Наживо

Ефір

  • 16:45 Вісті
  • 17:05 Сьомий поверх
  • 18:00 Музика на Галичині
  • 18:15 Про головне в деталях
  • 18:45 Вісті

Персони

"Гроші зранку, реклама ввечері"
Іван Нікітін