Журналістам доводиться працювати на вулиці й у спеку, і в мороз. Закритися вдома і нікуди не ходити в них аж ніяк не вийде. Тому саме зараз нагадуємо правила, які стануть у пригоді взимку.
У люті морози частішають випадки обморожень. Це пошкодження м’яких тканин під впливом низьких температур. Унаслідок обморожень сповільнюється кровотік, шкіра стає блідо-синьою, відсутня або різко знижена больова чутливість, під час відігрівання з'являються сильні болі, почервоніння та набряк м'яких тканин.
Переважно відморожуються пальці ніг та рук, вуха, ніс та інше.
Відмороження стається під впливом низьких температур, у разі тривалого перебування на вітрі, підвищеної вологості, використання тісного та/або мокрого взуття, тривалого перебування в нерухомому положенні, незадовільного загального стану людини. Переохолодження можливе навіть за плюсових значень температури довкілля. Виникненню відморожень сприяють: вітер, вологе та тісне взуття, вологий одяг, вимушене нерухоме положення тіла, поранення та крововтрата, втома та недоїдання, раніше перенесені відмороження.
Насамперед потрібно не допускати обмороження та переохолодження. Ось деякі поради:
- Перед виходом на завдання оцініть, скільки часу вам доведеться працювати на вулиці та в яких умовах. Проаналізуйте прогноз погоди та правильно доберіть одяг перед виходом на вулицю.
- Не використовуйте тісного взуття, простежте, щоб воно не було вологим. Віддавайте перевагу вовняним шкарпеткам, а не бавовняним чи синтетичним.
- Залишайте якомога менше відкритих ділянок тіла. Використовуйте рукавички, маски-бафи, шарфи. Відкриті ділянки на обличчі змастіть жирним кремом, у складі якого немає води.
- За годину до виходу поїжте поживної та теплої їжі.
- Активно рухайтеся на вулиці.
- Не вживайте алкоголю чи психотропних речовин.
- Не куріть на вулиці. Через це судини спазмуються та зменшується приплив крові.
Розрізняють три періоди відморожень:
- Прихований (дореактивний).
- Тканинної гіпоксії. Пошкоджені ділянки тіла (вушні раковини, кінчик носа, пальці рук, ніг тощо) білого кольору, холодні на дотик, больове та тактильне відчуття різко знижене або відсутнє.
- Реактивний (після зігрівання тканин). Після зігрівання білий колір шкіри змінюється на яскраву гіперемію або ціаноз. Помічаються порушення відчуттів, підвищення температури тканин, набряк на ділянках відмороження.
Місцеві ознаки, за якими можна говорити про відмирання тканин, з’являються лише через 3–10 днів.
За наявності підозр на переохолодження або обмороження потрібно якомога швидше перемістити людину в приміщення, що обігрівається, та зняти з неї одяг і взуття.
Алгоритм дій у разі обмороження:
- Негайно вкрити пошкоджені кінцівки та ділянки тіла теплоізоляційним матеріалом (вата, ковдра, одяг). Зігрівання має відбуватися поступово "зсередини" з одночасним відновленням кровообігу.
- Знерухомити ушкоджену ділянку тіла.
- Давати тепле (не гаряче) пиття.
- Відстежувати загальний стан і місце обмороження протягом доби.
⠀Звернутися до лікаря потрібно, якщо:
- Потерпілий – дитина.
- Площа обмороження більша, ніж долоня потерпілого.
- На пошкоджених ділянках шкіри протягом 24–48 годин з'являються пухирі різного розміру, заповнені прозорим вмістом.
- Больові відчуття інтенсивні, характерний свербіж і печіння тощо.
У разі обмороження категорично не можна:
- Активно зігрівати (опускати в гарячу воду) уражені ділянки, розтирати, масажувати, змащувати чимось.
- Використовувати гаряче для відігрівання уражених частин.
- Давати потерпілому каву чи алкоголь: є ризик призведення до різкого розширення судин, що може спровокувати їхній розрив і розвиток внутрішньої кровотечі або порушення функціонування серця.