Субота, 12 Червня
Головна Медіапростір Як вибороти грант на свій медіапроєкт

Як вибороти грант на свій медіапроєкт

327

…якщо ви робите це вперше.

Подаватися на грант — це не гра в лотерею, а ціла стратегія, яку не завжди вдається ідеально розробити з першого разу. Оголошення про грантові конкурси для медійників регулярно з’являються у журналістських фейсбук-групах та телеграм-каналах. Здавалось би, все просто: вибрали привабливі пропозиції, написали швиденько заявку, відправили куди тільки можна і очікуєте, що десь та й «вистрелить». Але цього не достатньо. Вікторія Теравська дізналася про те, як написати успішну заявку, у грантоотримувачок та експерток медійних грантових програм.

З’їсти слона по частинах 

Ольга Мирович працює директоркою з розвитку Львівського медіафоруму, і один з її обов’язків — пошук грантів для цієї події та онлайн-видання MediaLab.  Найбільшу медійну конференцію Центрально-Східної Європи, яка зазвичай триває три дні, важко помістити в одну грантову заявку, тож Ольга розробляє декілька проєктних пропозицій для різних організацій. 

«Одна із запорук успішної реалізації проєкту — розкласти його на невеликі підпроєкти, кожен з яких відповідав би пріоритетам певного донора», — каже Ольга.

Але чого не варто робити заявнику, то це змішувати до купи всі пріоритети, які знайдуть на сайті донора, і пропонувати зробити всього потроху. За словами експертки Фонду розвитку ЗМІ Ольги Жиряченкової, такий підхід свідчить про те, що подавач насправді не має чіткої ідеї, проєкту, а просто шукає кошти. Подібну заявку навряд чи підтримають у Фонді, зазначає вона. 

Ідеальний варіант, на думку Ольги Мирович, коли потреби заявника збігаються з пріоритетами донора.

«Якщо ви усвідомлюєте потреби свого медіа, то можете розрахувати траєкторію його розвитку на майбутнє. Тобто будеш розуміти, що тобі потрібно, аби опинитись в бажаній точці, приміром, через 5 років. І відповідно тобі вдасться знайти конкурс з такими умовами, які ідеально підійдуть для реалізації твої ідеї. Однак багато початківців просто бачать конкурс і придумують під нього ідею. Я розглядаю цю ситуацію як небажану для себе. Такий підхід заважає медіа розвиватись і рухатись в тому напрямку, який воно для себе обрало»

Заради чого це все?

Подаючи заявку на відкритий конкурс, заявник має усвідомлювати: конкуренції поміж медіа, які намагаються заробити на рекламі та не мають інвестора, достатньо. Вистачає її і на конкурсах «Медійної програми», яку впроваджує Internews в Україні та фінансує USAID. 

«Залежно від теми та напрямків окремого конкурсу ми отримуємо від 20 до 200 заявок, але грант виборюють лише 15-20% з них, — каже директорка Internews в Україні Джилліан МакКормак. — Наприклад, на конкурс із висвітлення минулорічних виборів до Верховної Ради України нам надіслали 110 проєктних заявок, з яких ми підтримали лише 18. На конкурсі “Медична журналістика” з-поміж 63 заявників грант отримали 13 медійних організацій та компаній. Загалом, найвищі шанси на перемогу мають ті заявники, які чітко розуміють, яких результатів вони хочуть досягти». 

Тому, так важливо добре розписати план моніторингу та виконання проєкту, вважає начальниця управління по роботі з грантами UA: Суспільне мовлення Олександра Малевич. Особливу увагу, на її думку, треба звернути на пункт «long-term goal», тобто написати, як проєкт у довгостроковій перспективі вплине на цільову аудиторію, а не просто порахувати, скільки переглядів орієнтовно отримає ваш сайт за певний період. До того ж, сам грантоотримувач має «грати в довгу»: заздалегідь думати, що робити з проєктом, коли грант закінчиться, чи продовжувати співпрацю з тим же грантодавцем тощо. 

Поспіх зайвий

До двох тижнів — стільки часу в середньому потрібно Ользі Мирович, щоб перетворити ідею на повноцінну проєктну пропозицію. Головне, каже вона, не поспішати і дотримуватись правила «написав заявку одного дня — відредагував наступного». А ще краще — показати перед надсиланням наративну (описову) частину людині, неознайомленій з проєктом, та попросити її після прочитання коротко переказати ключову ідею. Тобто для кого цей проєкт, яку проблему має вирішити, що заявник збирається для цього робити і яких результатів очікує досягти. 

«Якщо людина переказує нам саме те, що ми мали на увазі, — можна робити висновок, що ідея викладена чітко і послідовно. Якщо ж вона перепитує нас про окремі деталі та плутається у причинно-наслідкових зв’язках, тоді варто заповнити інформаційні прогалини чи переформатувати логіку викладу», — зазначає Ольга.

Раніше для Оля давала читати заявки сестрі, яка працювала в іншій сфері. Але зараз вона сама консультує інших щодо грантів. Каже, займається проєктними пропозиціями професійно сім років, тож почувається як «водійка з двадцятирічним стажем, яка вже їздить “на автоматі”». 

Ідея – це (не) все

Хоча до Internews заявки потрібно подавати українською та англійською мовами, заявнику не варто перейматися, якщо його знання англійської далеке від рівня Advanced. За словами Джилліан МакКормак, вони більше оцінюють ідею проєкту, аніж її переклад. «Тексти, як і бюджети, можна буде скорегувати згодом, коли ми продовжимо нашу співпрацю із виконавцем», — зазначає вона. 

Деякі донори можуть не прийняти і добре прописану заявку, якщо їх не вразила сама ідея проєкту, каже Ольга Мирович. Однак для частини грантодавців більщ важливо, чи прописана ідея згідно з їхніми правилами. Наприклад, в Українському культурному фонді незалежна комісія оцінює кожен пункт в заявці за три- чи п’ятибальною шкалою. Якщо заявка набирає менше ніж 200 балів, вона не може претендувати на фінансування фонду, навіть якщо унікальність проєкту експерти оцінили по максимуму. 

На думку Олександри Малевич, грантодавці скоріше віддадуть перевагу посередній ідеї, яка принесе за їхніми прогнозами хороші результати, аніж геніальній, яка не матиме вагомо впливу. «Немає сенсу в ідеї, яка нікому не цікава крім вузького кола осіб», — вважає вона.

Бюджет — це не лише про зарплату

За словами Ольги Жиряченкової, деяким організаціям, які прагнуть отримати грант від Фонду розвитку ЗМІ, не вдається скласти бюджет, який відповідатиме цілям проєкту.

«Дуже часто ми стикаємося з тим, що ідея прописана ніби непогано, в ній зазначено багато заходів, часто в різних регіонах, а в бюджеті крім захмарної зарплати голови проєкту, купи обладнання і бухгалтера нічого немає. Відповідно, таку заявку ми не підтримаємо», — каже експертка. 

Олександра Малевич теж радить вказувати в бюджеті реальну (ринкову) вартість тієї чи іншої позиції, бо всі ці дані потім перевіряються. Ще вона рекомендує обов’язково врахувати податки в кошторисі, оскільки часто заявники забувають це зробити. 

Для Internews в Україні важливо, щоб виконавець не залежав повністю від підтримки донора. Тому, один з їхніх критеріїв відбору — власний внесок заявника, який має бути не менше ніж 10% від запитуваної суми. Але ж де взяти гроші? Можна створювати проєкти на аутсорс, надавати послуги для інших організацій чи збирати кошти за допомогою краудфандинг-платформ», — каже Ольга Мирович. 

І ще кілька порад

Пишіть конкретно. Відсутність вимірюваних параметрів, за якими можна оцінити проєктну заявку, Ольга Жиряченкова називає помилкою багатьох подавачів. На її думку, краще порахувати скільки і яких заходів ви проведете в рамках проєкту, якою буде кількість їхніх учасників (або хоча б вказати, на яку саме аудиторію орієнтуєтесь). 

Навіть якщо ви вибороли грант, будьте готовими до того, що грантодавці можуть прискіпливо поставитись до нових партнерів. Про це свідчить досвід освітнього відеолекторію WiseCow, який двічі отримував фінансування за програмою UCBI — у 2017 та 2018 роках. «Якщо для першого гранту ми мали звітувати про всі витрати, зокрема й фактичні, то другий нам надали на умовах fixed amount grant, — каже Олександра Малевич, яка є проджект-менеджеркою WiseCow. — У такому разі вся робота ділиться на майлстоуни (проміжні етапи), кожен з яких передбачає конкретний список завдань, які необхідно виконати за певний час. Як тільки успішно проходите один майлстоун — отримуєте грошовий переказ на наступний». 

Чітко формулюйте проблему та підтверджуйте її фактами й цифрами (бажано з посиланнями), каже Ольга Мирович. Без підтверджень проблема виглядатиме як здогадка чи ваша особиста думка, а через це весь проєкт здаватиметься не зовсім обґрунтованим. Також варто роз’яснити донорам, чому цю проблему треба вирішити та як саме ваша організація чи медіа може вплинути на її вирішення, додає Ольга Жиряченкова. 

Перечитуючи свою заявку, уявляйте себе на місці донора. Не варто пропускати речі, які допомагають зрозуміти та сприйняти проєкт, оскільки за них можуть додати бали, вважає Ольга Мирович. Можливо, для вас ця інформація здається очевидною та банальною, але донор не може знати про всі обставини, в яких діє ваша організація. 

Media Lab

Наживо

Персони

"Або ви керуєте вашим днем, або день управляє вами"
Петро Солтис