Вівторок, 11 Серпня
Головна На часі Реформовані українські ЗМІ під час пандемії COVID-19: мажорний офіціоз від влади, "коронавірусна джинса" і трохи креативного контенту

Реформовані українські ЗМІ під час пандемії COVID-19: мажорний офіціоз від влади, "коронавірусна джинса" і трохи креативного контенту

239

У травні 2020 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг роздержавлених регіональних друкованих медіа та їхніх сайтів у восьми регіонах України: Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернівецькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. Окрему увагу експерти ІДПО приділили аналізу незалежності реформованих видань від колишніх власників та співвласників – місцевої влади. Цього місяця також відстежували висвітлення в ЗМІ теми COVID-19 та поширення маніпуляцій, пов’язаних із цією темою.

У травні 2020 року експертна група ІДПО дібрала по чотири друкованих видання та їхні онлайн версії, якщо такі існували, в кожному з восьми регіонів. Ці ж видання досліджувалися й у лютому 2020 року. Всього оцінили 1717 матеріалів у друкованих медіа і 954 – в електронних версіях.

Висновки

Пандемія коронавірусу показала, наскільки важливими в поінформуванні громадян є місцеві видання та сайти. Адже саме вони стали одним із провідних джерел інформації про ситуацію на місцях. Проте – хоча всі реформовані видання з вибірки моніторингу ІДПО приділили темі COVID-19 значну увагу – не обійшлося й без фейків, джинси та порушення стандартів.

"Баланс думок" – стандарт, якого реформовані ЗМІ дотримувалися найгірше у всіх регіонах, що потрапили до вибірки. Про поширення коронавірусу та заходи протидії на місцях читачі переважно дізнавались із "бравих" звітів місцевих посадовців. Дуже зрідка ситуацію коментували медичні працівники та експерти. В деяких регіонах пожвавилися партії та політики, готуючись до місцевих виборів: коронавірусна тематика використовувалася для передвиборчого піару: політики та посадовці "дарували" місцевим лікарням маски, медичні костюми, звітували про ремонти в медичних закладах.

Помітною була частка комерційної джинси в місцевій пресі: видання просувають місцевих підприємців, торговельні мережі й навіть знахарів без належного маркування.

Переважно видання не маркують офіційно-протокольних звітів та інших матеріалів органів місцевого самоврядування. Хоча за законом мають їх розміщувати відповідно до угоди й інформувати про це читачів. У деяких регіонах зафіксовано "сервільні" інтерв’ю зі зручними запитаннями для колишніх власників реформованих газет – голів ОДА, РДА чи облрад, які коментували ситуацію з поширенням коронавірусу в регіонах.

У виданнях Харківської, Донецької та Житомирської областей експерти зафіксували проросійські меседжі в матеріалах, присвячених Дню пам’яті та примирення і Дню перемоги. Це і просування т. зв. "безсмертного полку", і маніпуляції щодо вояків УПА, і навіть використання мови ворожнечі – "бандерівський прапор".

Серед жанрів реформованих ЗМІ, як і раніше, переважають або інформаційні повідомлення, або ж контент із категорії "інше" (розважальні, привітальні матеріали та оголошення). Бракує аналітики, яка сприяла б формуванню адекватної картини реальності під час пандемії.

Аналіз тем показав, що публікації про події в зоні ООС, переселенців, корупцію, реформи на місцях майже відсутні. У деяких регіонах під впливом карантину зменшилася кількість публікацій культурної та спортивної тематики. Серед тем у газетах на першому місці – категорія "інше" (тобто тексти, що не є суспільно значущими), на сайтах лідирували теми "життя місцевої громади" та COVID-19 (зазвичай електронні видання "грішать" передруками офіційної статистики).

Сайти реформованих ЗМІ лишаються "слабкими" інформаторами: зрідка оновлюються, не публікують мультимедійного контенту. Здебільшого електронні версії містять передруки з власних газет без урахування можливостей вебплатформ, точні копії чужих пресрелізів або повідомлень інших мас-медіа.

Експерти ІДПО помітили й позитивні зміни в окремих ЗМІ щодо маркування офіційно-протокольних матеріалів та дотримання стандартів у контенті. Також серед дібраних видань були такі, що не публікували джинси та отримали високі оцінки за стандарти, а отже, знайшли оптимальну модель існування на ринку, без порушення редакційної незалежності й маніпулювання читачами. Позитивні зміни можуть бути результатом переходу до ринкової моделі існування внаслідок реформи із роздержавлення ЗМІ, коли довіра й повага читача до медіа є основою фінансового успіху видання. Іншою причиною змін на краще експерти вважають регулярність моніторингу ІДПО реформованих видань, який користується дедалі більшою увагою з боку професійного середовища, а отже чинить непрямий вплив на якість місцевого контенту.

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

Основні теми та тональність матеріалів 

Тематика

Як і під час попередніх моніторингових досліджень, третину матеріалів реформованих ЗМІ зараховано до категорії "інше", а отже вони не мають виразної соціальної вагомості. Водночас у багатьох регіональних медіа з вибірки ІДПО практично відсутні матеріали на "незручні" для місцевої влади теми, наприклад корупція, проблеми місцевого самоврядування та впровадження реформ на місцях. Також непопулярними є теми вимушено переміщених осіб, подій у зоні ООС. Причому це стосується і Донеччини. Експерти регіону вже вкотре зауважують, що тема сучасних військових подій та ВПО замовчується, життя людей поблизу війни залишається невисвітленим. 


 
Незважаючи на те, що темі COVID-19 журналісти всіх регіонів приділили багато уваги, все ж висвітлювалася вона загалом на основі офіційних повідомлень місцевих органів влади та статистики МОЗ.

"Складається стійке враження, що мас-медіа виконують лише функцію статистичну: на такий-то день в області виявлено стільки-то хворих; стільки-то лікується; виписалися; перебувають на обсервації; із них дітей і представників групи ризику…" – зазначає експерт Сумської групи Володимир Садівничий, додаючи, що журналісти не намагаються змінити фокус чи подивитися на проблему з іншого, непровладного ракурсу. ЗМІ практично не пишуть про стан інфекційних відділень у лікарнях, наявність захисних костюмів для медиків чи необхідного обладнання, медичних препаратів, особисті історії захворілих тощо. Про такі самі проблеми зазначають Харківські експерти: практично ніхто із журналістів не спілкувався з медиками чи тими, хто одужав. Тож основним мотивом було те, що влада контролює ситуацію, жодних проблем із медикаментами, обладнанням немає, лікарні ремонтують тощо.

Окрім COVID-19, цього разу більше, ніж зазвичай, набрала тема історії та краєзнавства – це було викликано тим, що на період моніторингу припали День пам’яті та примирення і День перемоги. І тут у ЗМІ деяких регіонів експерти звернули увагу на ностальгійні настрої щодо радянського минулого.

"Те, що писали газети Донеччини про День пам'яті та примирення, створювало маленьку надію на те, що суспільство поволі рухається в бік європейських цінностей, хоче стати дійовим учасником світової спільноти. Однак те, що публікували деякі друковані видання про День Перемоги, – створювало враження, що "більшовицько-совєцькі" історично-політичні догми та міфи переживають свою другу чи й третю молодість", – зазначають львівські експерти.

Порівнюючи висвітлення Дня пам’яті і примирення з боку журналістів Сумщини та Одещини, експертка Алла Федорина зазначає, що якщо перші подавали тему переважно нейтрально, то в матеріалах деяких ЗМІ Одеського регіону "присутня тінь радянського ставлення і до війни, і до перемоги, така собі ностальгія, у якій відчувається підручник історії радянської доби". Подібні настрої зафіксовано й в окремих мас-медіа Житомирщини та Харківщини.

Реформовані видання деяких регіонів приділяли увагу й питанню освіти на карантині. Спілкувались і з учителями, і з учнями, і з їхніми батьками. Що, звісно, є позитивною практикою. Проте експерт Харківської групи Микола Польовий звертає увагу на їхнє мажорне подання: "Майже всі матеріали, присвячені освіті під час карантину, мали позитивну тональність та присвячувались опису кращих практик та випадків організації навчання. Про проблемні моменти не йшлося".

В окремих реформованих виданнях експерти відзначили тенденції до посилення суспільної значущості контенту. Наприклад, на Житомирщині актуальними темами для місцевої громади відзначилися видання "Вісті" (Пулини) та "Лесин край" (Новоград-Волинський). На Одещині – "Вісті Біляївки" та "Дружба" (Болград).

Тональність

У друкованих ЗМІ переважали матеріали нейтральної тональності (80,4%), 17,2% – позитивної. Кількість матеріалів, що мали негативну тональність, була незначною – на рівні 2,3%. 

Схожа ситуація і в онлайн-матеріалах місцевих роздержавлених медіа. Щоправда, нейтральних матеріалів більше (89%) завдяки майже вдвічі меншій кількості позитивних публікацій (9,3%).


Матеріали з ознаками замовності (джинса політична, комерційна, протокольно-офіційна інформація, неналежно марковані матеріали)
Хоча передвиборча кампанія ще офіційно не розпочалася, наближення виборів уже відчувається в регіональних ЗМІ. Звісно, це позначається і на кількості матеріалів з ознаками політичної замовності.

Джинса

Одним із провідних жанрів джинси стали численні привітання політиків / посадовців із Днем пам’яті та примирення. Водночас деякі видання віддавали таким "важливим" матеріалам цілі шпальти, звісно, не маркуючи їх. Ще один формат на цю ж тему – інформаційні замітки про вшанування ветеранів, де акцент робиться не на ветеранах чи жертвах війни, а на самих політиках / посадовцях і допомозі, яку вони надають.

Львівські експерти зафіксували джинсову передвиборчу активність: місцеві політики використовували для власного піару новий вид "доброчинності" – карантинний. Газета "Громада" висвітлювала мандри представника "Європейської солідарності" Андрія Коса, який розвозив місцевими амбулаторіями захисні комплекти для медиків, а також продуктові набори тим, "хто через сайт повідомляє про труднощі під час карантину".

"Отож, двома чи п'ятьма комплектами захисного одягу для медиків партійний функціонер припиняє коронавірусну пандемію. Це навіть дешевше, ніж би довелося заплатити за рекламну статтю на тему партійного благодійництва", – зазначають експерти Львівської групи. Ще одна партія, яка відзначилася такою "доброчинністю" в регіоні – "Батьківщина" і нардеп Михайло Цимбалюк.

Акцент на ветеранах зробили в джинсових матеріалах у Дніпрі. Приміром, газета "Червоний гірник" повідомляє про те, що "до Дня Перемоги в Кривому Розі всі ветерани – учасники бойових дій за ініціативою Костянтина Павлова отримали сертифікати на придбання ліків". У "Степовій зорі" інформують про депутата облради Валентина Антіпова, що напередодні 9 травня поспілкувався з ветеранами. У виданнях "Наше місто" та "Вісті Тернівки" знайдено три замовних матеріали – від "Опозиційної платформи – За життя".

У деяких виданнях Харківщини – окрім "карантинної" – засилля звичайної джинси. У лідерах – газета "Харьковские известия". Переважно всі тексти, що хоча б якось стосуються міста, мали ознаки замовності, офіціозу або ж висвітлювали події однобічно. Тож видається, що в Харкові все ідеально – до опалювального сезону готуються, нові технології для прокладання труб застосовують, сучасні тролейбуси закуповують тощо. І, звісно, влада реагує на всі звернення містян, альтруїстично їм допомагаючи. Навіть текст "Как выбрать собаку" містив згадку про Г. Кернеса та його підтримку всіх проєктів Харківського міського притулку для тварин, пишуть експерти.


Однак є в регіонах і позитивні приклади видань, які не містили джинси. Це "Вісті Біляївки" (Одещина), "Вільне життя" та "Слово правди" (Буковина), "Життя Лебединщини" (Сумщина).

Офіціоз

Уже вдруге експерти виокремлюють у виданнях офіціоз – офіційно-паркетні матеріали про місцевих посадовців та їхню діяльність. У травні кількість таких публікацій трохи зросла порівняно з лютим 2020 року. 


Експертка Сумської групи Алла Ярова із цього приводу зауважує: "Матеріали, надані органами місцевої влади та різними державними структурами, залишаються ахіллесовою п’ятою всіх видань. По-перше, вони належно не маркуються, по-друге, мова таких публікацій, як правило, адміністративно-канцелярська, а це обтяжує газету, надає їй вигляду офіційного вісника органу влади".

Зазвичай газети використовують різноманітні позначення для того, щоб виокремити такі публікації: "офіційно", "пресслужба міськвиконкому", "пресслужба ОДА", "соціальний аспект", "діяльність влади", "Факти. Події. Коментарі" тощо.

Також є випадки "хитрого" маркування офіціозу. Над макетом ставиться позначка "R", а внизу сторінки розшифрування: "позначкою "R" позначаються матеріали, які розміщені на умовах договору" (газета "Голос Часу", Сумщина). Схожий підхід у газеті "Обрії Ізюмщини" (Харківщина), у вихідних даних якої читаємо: "Рубрика "Офіційно" – матеріали виготовлено на підставі договору…"

Подібне маркування не дає змоги читачам зрозуміти, якою була справжня підстава для публікації текстів. Саме тому експерти вкотре наголошують на необхідності правильного маркування таких текстів. Тим більше що позитивні приклади в регіонах є. Це газета "Слово правди" (Буковина), та ж таки газета "Голос часу" (Сумщина) та "Слобідський край" (Харківщина).


Неналежно марковані матеріали


Подібно до офіціозу в багатьох регіонах знаходимо різноманіття способів позначення матеріалів. "Довільні позначки, специфічні рамки, галочки і кружечки "вперто допомагають" редакціям ігнорувати положення Закону України "Про рекламу", – зазначає експерт Житомирської групи Андрій Сочинський.

"Гібридний" спосіб маркування реклами знайшли експерти Харківщини в газеті "Слобідський край": частину текстів видання позначає словом "реклама", як і належить, а от в іншій частині вже знайома експертам позначка "ПР".

Проте в Сумському регіоні експерти зазначають про покращення ситуації. Наприклад, у виданнях "Життя Лебединщини" та "Перемога" неналежно маркованих текстів не виявлено. "Потрібно відзначити, що друковані видання зараз вдаються до точніших і доречніших назв сторінок чи рубрик, що стосуються замовних матеріалів. Раніше це були переважно "Оголошення", і експерти мали відзначати розміщену на таких сторінках рекламу як неналежно марковану. Тепер це "Реклама. Оголошення", – пишуть експерти.


Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Матеріали з проросійськими меседжами знаходимо у виданнях Донеччини, Харківщини та Житомирщини.

Наприклад, у газеті "Житомирщина" читаємо, що на покладанні квітів до пам’ятника були "кілька людей із червоно-чорним прапором Української повстанської армії (бандерівським)". У цьому ж виданні розміщено публікацію "Промивка мізків" замість шани й пам'яті" з маніпуляціями про УПА. Іще одна газета, "Народна трибуна", у тексті "Поліцаї "виховували", ставлячи під стінку і стріляючи поверх голови" пише: "Сьогодні ж під диктовку заокеанських покровителів наша верхівка міняє історію, хочуть героїзувати дивізію "СС Галичина". Проте не всі в Україні вважають вояків УПА героями, а радянський період – окупацією. Небезпечно вкидати у свідомість громадян абсурдні ідеологеми, що розколюють країну". 

На Харківщині лідером із поширення "прихованих проросійських меседжів" виявилися "Харьковские известия", які містили подібні тексти і в лютому. 4% матеріалів цього ЗМІ містять різноманітні натяки або ж на "неправильне" ставлення до минулого, або ж на нетолерантність жителів Західної України до певних національностей без жодних обґрунтувань або посилань на наукові джерела. На шпальті "Общество" цієї газети читаємо про укладання в Західній Україні списків євреїв, про воїна АТО, який проткнув свого товариша шампуром, з’ясовуючи в того, "чий Крим", вирвану з контексту заяву посла України в Туреччині. Це при тому, що видання надає перевагу місцевому контенту, а от публікації з регіонів або ж на загальноукраїнську тематику добирає тенденційно. У такий спосіб видання сформує в читачів викривлене уявлення про жителів Західної України, про українських захисників та зовнішню політику країни.

"Звісно, у "Харьковских известиях", які фактично є рупором Г. Кернеса, не обійшлося без агітації за "безсмертний полк" та заяв про необхідність "відновити в Україні справедливе ставлення до минулого". Прикро, що і досі, на шостому році російської агресії, в Україні знаходяться видання, що намагаються занурити свою аудиторію в реальність "русского мира", – зазначають харківські експерти.

На Донеччині приховані проросійські меседжі містили видання "Маяк" та "Зоря".


COVID-19 – фейки та маніпуляції

У травні експерти долучили також матеріали, присвячені COVID-19, до оцінювання на наявність ознак фейків та маніпуляцій. І хоча здебільшого таких текстів зафіксовано не було, все ж деякі видання "відзначилися" порушеннями стандартів. Приміром, своїм читачам газета "Житомирщина" повідомила про "пророцтво" письменниці С. Браун, яка нібито передбачила коронавірус, і процитувала: "Несподівано і раптово, як з’явився, так і зникне".

На Донеччині також знайшли цікавий репортаж "Как простые люди отмечали в Славянске День Победы", який міг би слугувати прикладом безвідповідальності газети за наслідки своїх публікацій.

"Автор тексту не соромлячись розповідає про те, як група місцевих чоловіків-"моржів", жоден з яких не має прямого стосунку до Другої світової війни, 9 травня (тобто коли ще не було жодних карантинних послаблень), відзначала свято... На фото можна побачити, що жоден з героїв не користувався захисними масками і не дотримувався соціальної дистанції", – пишуть експерти Донецької групи. Протестна й одночасно маніпулятивна цитата одного з учасників заходу: "У всех было по-настоящему: праздничное настроение, которое не подвластно ни постановлениям правительства, ни нынешним пропагандистским клише ("украинцы в 1941–1945 годах воевали за чужие интересы"), ни даже карантинным ограничениям. И подумалось: хорошо, что полиция Славянска не додумалась последовать примеру своих столичных коллег и не пытается вылавливать из вод озера Репное "злостных нарушителей карантина" – ніби показала ставлення газети до карантинних обмежень для стримування COVID-19, що створює небезпеку для читачів.

У цьому ж виданні, "Вісті" (Слов’янськ), вмістили ще два матеріали з маніпуляціями на тему COVID-19: "Начало конца карантина. Что стало понятно после заявлений главсанврача о запугивании украинцев" та "Чем опасны одноразовые перчатки во время пандемии коронавируса".

На Харківщині видання "Харьковские известия" в тексті "Коронавирус: ни конца, ни края" поширило "бородатий" фейк про те, що колишня виконувачка обов’язків міністерки охорони здоров’я України Уляна Супрун не має українського громадянства.

Оцінювання матеріалів за стандартами

Ситуація з дотриманням професійних стандартів трохи покращилася, як порівняти з лютим поточного року. Проте стандарти балансу думок та відокремлення фактів від коментарів традиційно дотримано гірше за інші.


Експерти Донецької групи висловлюють занепокоєння ситуацією в місцевих реформованих ЗМІ свого регіону: за їхніми спостереженнями, ситуація дещо погіршилась у зіставленні з попередніми періодами моніторингу. "Найнижчий показник (0,14 бала) отримав стандарт неупередженості (балансу думок), і це вдвічі гірше, ніж в лютому 2020-го (0,31). В газетах "Маяк" і "Зоря" в жодному з матеріалів, що оцінювалися, ми не побачили дотримання стандарту неупередженості", – зазначають вони.

Про порушення стандартів кажуть і експерти, що досліджували газети Харківщини. Наприклад, у газеті "Харьковские известия" практично всі тексти про місто написано за одним шаблоном: "мажорний" коментар голови відповідного департаменту, сервільне подання інформації журналістом – на рівні заголовку чи в тексті, відсутність належного бекграунду та позицій інших зацікавлених сторін. Тож саме це видання в регіоні й отримало найнижчу оцінку за дотримання стандартів.

Порушення стандартів експерти зафіксували й у низці інтерв’ю з місцевими посадовцями. Наприклад, у двох підряд числах газети "Чернівці" вміщено докладні інтерв’ю з головою ОДА щодо коронавірусної ситуації та карантинних заходів. "Однак газета могла б потурбуватися про повніше задоволення потреб читачів та дотримання стандартів журналістики (повноти, балансу, відокремлення фактів від коментарів), подавши також експертні оцінки фахівців-медиків, думки чернівчан, враження хворих та одужалих про умови та вартість лікування, перебіг хвороби, дотримання правил карантину тощо", – зазначають експерти Чернівецької групи.

Водночас експерти помітили й лідерів з дотримування стандартів: "Хотинські вісті" (Буковина), "Вісті", "Лесин край" (Житомирщина), "Громада" (Львівщина), "Перемога" та "Наш край" (Сумщина), "Вперед" (Донеччина), "Слобідський край" (Харківщина), "Дружба" (Одещина) та "Степова зоря", "Наше місто" (Дніпропетровщина).

Різноманіття жанрів у друкованих ЗМІ

Жанри

Карантин не надто змінив співвідношення жанрів у регіональних реформованих газетах: переважають інформаційні матеріали (новини, повідомлення), хоча, порівнюючи з лютим, їх стало на 4% менше, а також пресрелізи та "інше".


Тож тема COVІD-19 й інші місцеві проблеми подавалися зазвичай без глибокого вивчення ситуації і без урахування широкої палітри думок.

Сумські експерти зазначили: "Тема коронавірусу та карантину переважно висвітлювалася пресрелізово: видання часто обмежувалися інформацією, наданою офіційними структурами вищого рівня, не залучаючи до коментування місцевих фахівців… Навіть матеріали, присвячені Міжнародному дню медсестри, вийшли урочисто привітальними, хоча в такий період можна було сподіватися й на аналітику" .

Схожі спостереження й в експертів із Харківщини: "У новинах та інформаційних матеріалах ньюзмейкерами та експертами виступають лише посадові особи та політики. Це може створити в аудиторії уявлення, що більше ніхто в місцевих проблемах не розбирається. Часто журналісти навіть не питають пересічних громадян про їхнє ставлення до цих проблем", – коментує експерт Харківської групи Михайло Штекель.

І хоча загалом співвідношення жанрів лишається однаковим для більшості друкованих ЗМІ, деякі видання показали позитивні приклади. Буковинська газета "Слово правди" зробила репортаж про продуктовий ринок, відчинений після карантину. Журналісти видання "Вісті" (Пулини) інспектували продуктові крамниці щодо дотримання карантинних вимог, а також провели журналістський експеримент – як прожити на прожитковий мінімум.

У виданнях кількох регіонів експерти відзначили жанр життєвих історій. "Хотинські вісті" та "Вільне життя" (Буковина) опублікували розповіді про лікарів, які рятують хворих від коронавірусу, а до Дня матері розповіли історії матерів, які втратили дітей на сході. Газета "Слобідський край" цікавилася життям у віддалених куточках області, знаходячи позитивні теми під час складних часів, наприклад про родину, яка шиє маски й розповсюджує їх безкоштовно. Про долю атовця та непросте життя української заробітчанки пише газета "Вісті Красноградщини" (Харківщина).

Цікаву життєву історію на шпальтах газети "Наше місто" знайшли експерти з Дніпра: "Журналістка розповідає про чоловіка, який був готовий поділитись із читачами подробицями перебування на лікуванні в інфекційній лікарні. Але інтерв’ю не вийшло, оскільки "хворий на COVІD-19" висунув цілий перелік вимог, на які редакція не погодилася. Серед таких вимог – прорекламувати його бізнес із вирощування полуниці".

Газета "Життя Лебединщини" (Сумщина) була добрим прикладом інтерактивності та залучення читачів. Під час карантину газета пропонувала читачам віртуальну екскурсію вулицями районного центру, огляд книжкових новинок і фільмів та розмістила опитування мешканців району "Перше, що зроблю після закінчення карантину".

Думками читачів цікавилися газети "Обрії Ізюмщини", "Слобідський край" (Харківщина), "Дружба" (Одещина), розміщуючи опитування. У цьому ж виданні одеські експерти зафіксували "спроби журналістів працювати в жанрі журналістського розслідування", відзначивши два матеріали – "Громада в смартфоні" та "Социальный эксперимент: можно ли прожить в Болграде на 65 гривен в день?". Газета "Степова зоря" з Дніпропетровщини провела й опублікувала журналістське розслідування на історичну тематику "Через 75 років після війни історія нагадує про своїх героїв: на Петропавлівському кладовищі похований льотчик з Мордовії".

Походження матеріалів

Приблизно однакова кількість матеріалів у друкованих ЗМІ в категорії "запозичені" (39%) та "власні" (40%). Так само, як і минулого разу, в друкованих ЗМІ, де акцент має робитися саме на власних, ексклюзивних публікаціях, ситуація гірша, ніж на сайтах. Це можна пояснити якраз значним відсотком текстів, які експерти зараховують до категорії "інше". Зазвичай розважальні матеріали – кросворди, гороскопи, рецепти, поради – не підписуються. Однак можна запровадити й інший підхід. Сумські експерти радять використовувати персоніфіковане подання подібних текстів, що може викликати більшу довіру читача. "Заповнення шпальт матеріалами з інтернету чи іншого джерела без жодного посилання занижує "планку" локального видання на території, де "всі знайомі", – пишуть вони.

САЙТИ РОЗДЕРЖАВЛЕНИХ ВИДАНЬ

Переважна більшість сайтів реформованих видань ще не стала повноцінними інтернет-виданнями: або рідко наповнюються, відтак подають інформацію неоперативно, або ж вміщують матеріали друкованих версій, не дбаючи про "перепакування" матеріалу відповідно до вимог мережі.

Експерти з Житомирщини так описують стан місцевих сайтів: "Здебільшого матеріали виставляють через кілька днів після виходу газети, розміщують їх у неповному обсязі, як сайт газети "Житомирщина", чи розміщують матеріали час від часу, як сайт "Трибуна.інфо". Крім того, не всі сайти просувають у соціальних мережах, обмежуючи цим і аудиторію своїх видань. Більшу увагу розвитку власних сайтів приділяють газети "Лесин край" – сайт "Новоград City" та "Вісті" – сайт "Пулини.ньюз". На єдиному сайті "Новоград City" розміщується ексклюзивна інформація, якої немає в газеті".

Про повільне наповнення місцевих сайтів та їхню низьку популярність зауважили експерти з Чернівців та інших регіонів. Деякі видання змушені були скоротити кількість публікацій або й припинити роботу під час карантину. Наприклад, під час добору матеріалів для моніторингу сайту "Червоний гірник" з Дніпропетровщини 17 травня останні новини були датовані 13 травня, повідомили експерти.

Основні теми та тональність матеріалів онлайн

Життя місцевих громад та COVID-19 були на сайтах провідними темами. І тут є як позитивні, так і негативні моменти.

У деяких регіонах, наприклад на Харківщині, велика кількість матеріалів про COVID-19 зовсім не означала глибоке розкриття теми. Основний масив текстів – передруки офіційної статистики захворювань.


Проте експерти відзначили зусилля сайту "Наше місто" з Дніпропетровщини подивитися на тему COVID-19 з іншого боку й розповісти про водіїв швидких ("Невидимые герои: в Днепре более 500 водителей скорых борются с эпидемией коронавируса"). Також електронне видання спростувало фейк щодо того, що "Курильщики реже болеют коронавирусом: ученые развеяли распространенный миф о COVID-19".

Тематичні пріоритети сайтів та друкованих видань загалом схожі, проте є декілька відмінностей. Електронні версії більше пишуть про кримінал і містять значно менше текстів у категорії "інше". Здебільшого ігноруються ті самі теми – ООС, ВПО, викривання корупції. Хоча сайт "Вільного життя" (Кіцмань) опублікував три журналістські розслідування корупції: журналісти почали працювати з DOZORRO. Через карантин майже немає матеріалів на спортивну тематику. Поки що не спостерігається активності в темі "політика".

Матеріали з ознаками замовності онлайн (джинса політична, комерційна, протокольно-офіційна інформація, неналежно марковані матеріали)

Зазвичай джинси на сайтах значно менше, ніж у друкованих ЗМІ. Тож основними майданчиками для поширення матеріалів з ознаками замовності, як і раніше, лишаються друковані версії реформованих ЗМІ.


Цього разу джинси на сайтах було зафіксовано 2,6%, що на 4% менше, ніж у лютому 2020-го. Проте офіціоз на сайтах залишився, переважно у форматі передруків пресрелізів та інших офіційних публікацій без журналістського оброблення. Кожен 10-й матеріал експерти зарахували до цієї категорії.

Учетверо зросла кількість неналежно маркованих текстів – 1,5% у лютому, 6,1% у травні. 

Харківські експерти помітили, що частина джинси "перекочувала" на сайти із друкованих версій: "Адвокат Чумак, якого просувають у газеті "Слобідський край", консультує й читачів електронної версії. Різноманітні привітання та заяви Кернеса передруковують на сайті izvestia.kharkov.ua. Декілька текстів про вшанування жертв Другої світової війни на сайті obrii.com.ua також мали ознаки замовності, адже увагу в них зосереджено не на ветеранах, дітях війни, а на посадовцях, які вітають ветеранів чи містян".

Сайт "Вісті Тернівки" Дніпропетровської області запостив матеріал про Фонд Ріната Ахметова:


Експертка Донецької групи Ірина Черниченко розповідає про офіціоз на сайті "Карачун". Там із 13 повідомлень у розділі "Новини регіону" вісім матеріалів починаються так: "Голова Донецької ОДА Павло Кириленко повідомляє".

Сайти, які не розміщували джинси, офіціозу та неналежно маркованих матеріалів: "Наше місто" та "Червоний гірник" (Дніпропетровщина), vzhovkvi (Львівщина), "Дружба" (Болград), "Ямпіль.інфо" (Сумщина), "Пулини.ньюз" та "Трибуна" (Житомирщина).

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Окремі матеріали друкованих видань, що містили маніпуляції та фейки, з’явились і на сайтах. Це текст "Промивка мізків" – замість шани і пам’яті" на сайті газети "Житомирщина". І тексти на сайтах Донеччини.

Такий підхід видань створює враження, що замовники оплатили розміщення цих матеріалів на обох носіях або власники газети просувають своє ставлення до проблеми серед якомога більшої кількості читачів.


Оцінки онлайн-матеріалів за стандартами

На сайтах найбільше порушуються ті ж стандарти, що й у друкованих ЗМІ: "баланс думок", "відокремлення фактів від коментарів", "повнота".


Сайт "Житомирщина" поширив фейкові матеріали, в яких і мови не може бути про дотримання стандартів, оскільки за основу береться неперевірена інформація, чутки. Так, з’явилися повідомлення про мумію найдавнішого космонавта чи ж "обитель Бога", яку в космосі буцімто знайшли фахівці НАСА. Експерти з Харківщини навели в приклад матеріал із сайту izvestia.kharkov.ua (який має найнижчі показники). У матеріалі йдеться про резонансне вбивство дитини, що сталося в Харкові якраз під час моніторингового періоду. Уже в заголовку читаємо: "Без чертовщины не обошлось..." У ліді читачам обіцяють повідомити про деталі, які допоможуть розібратися в тому, що сталося, але ж сам матеріал зводиться до переказів чуток. Приміром, про те, що підозрювана у вбивстві перед тим, що сталося, зняла ікони в себе в домі й накрила дзеркало чорною матерією. У такому разі також не можна казати про хоча б мінімальне дотримання стандартів.


Високі бали за дотримання стандартів отримали публікації сайтів "Наше місто" ("В Днепре спиливают аварийные деревья, которые подвергают жителей опасности") та "Петропавлівка.city" ("Павло Карасьов: Зірку Героя не отримав, бо був безпартійним").

Найкращими за дотримання стандартів експерти називають "Пулини ньюз" та "Новоград City" з Житомирщини, "Наше місто" з Дніпропетровщини, "ЖЛ news" із Сумщини та "Вісті Біляївки" з Одещини.

Походження матеріалів

У травні 2020-го онлайн-видання розмістили більше власних текстів (58,4%) порівняно із друкованими версіями (40,4%). 15,7% матеріалів на сайтах не ідентифіковані. Ця тенденція зберігається з лютого.

Про моніторинг

Моніторинг регіональних друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика з вересня 2014 року. З лютого 2019 року кожної хвилі змінювався перелік областей, у яких проводилося дослідження. Із січня у вибірці моніторингу роздержавлених регіональних ЗМІ одні й ті самі регіони України та медіа (друковані та онлайн-версії): Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Львівська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернівецька області.

Список видань:

Львівська область:

Газети: "Відродження" (Жовква), "Голос відродження" (Броди), "Голос з-над Бугу" (Сокаль), "Громада" (Миколаїв).

Сайти: vzhovkvi, golvid, hromadahazeta, golosznadbugu.

Житомирська область:

Газети: "Житомирщина" (Житомир), "Вісті" (Пулини), "Лесин край" (Новоград-Волинський), "Народна трибуна" (Ємільчине).

Сайти: zhytomyrschyna.zt.ua, pulyny.news, tribunaem.info, novograd.city.

Чернівецька область:

Газети: "Вільне життя" (Кіцмань), "Слово правди" (Новоселиця), "Хотинські вісті" (Хотин), "Чернівці" (Чернівці). 

Сайти: "Вільне життя", "Слово правди", "Хотинські вісті". 

Донецька область:

Газети: "Вісті" (Слов’янськ), "Зоря" (Лиман), "Маяк" (Покровськ), "Вперед" (Бахмут).

Сайти: рokrovsk.сity, karachun.com.ua, bahmut1571.com.

Одеса:

Газети: "Вперед" (Роздільна), "Слово Придністров'я" (Білгород-Дністровський), "Дружба" (Болград), "Вісті Біляївки" (Біляївка).

Сайти: vpered.od.ua, tira.city, drugbabolgrad.com, bilyayivka.city. 

Сумська область:

"Голос часу" (Ямпіль), "Життя Лебединщини" (Лебедин), "Наш край" (Липоводолинське), "Перемога" (Краснопілля).

Сайти: yampil.info, krasnews.wordpress.com, zhl.news, lipdol.news.

Дніпропетровська область:

Газети: "Наше місто" (Дніпро), "Степова зоря" (Петропавлівка), "Вісті Тернівки" (Тернівка), "Червоний гірник" (Кривий Ріг).

Сайти: nashemisto.dp.ua, petropavlivka.city, vistiternivki.com.ua, girnyk.com.ua.

Харківська область:

Газети: "Харьковские известия" (Харків), "Слобідський край" (Харків), "Обрії Ізюмщини" (Ізюм), "Вісті Красноградщини" (Красноград).

Cайти: izvestia.kharkov.ua, slk.kh.ua, obrii.com.ua, krasnograd.news.

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

ІМІ

Наживо

Ефір

  • 13:15 Господар
  • 13:35 Малі річки України
  • 13:45 На варті
  • 14:15 Вісті
  • 14:30 Телемагазин

Персони

"Те, що нас не вбиває, ще пошкодує, що воно нас не вбило, поки була така можливість"
Юлія Юзьків