Найнебезпечніші місця для роботи журналістів. Усі. Вулиця завжди безпечніша, ніж приміщення. Що тісніше приміщення, то воно небезпечніше. Що приміщення менш вентильоване, звивисте, де ніколи не відкриваються вікна і ніколи не провітрюється, то воно небезпечніше. Звісно, можна сказати, що лікарня найнебезпечніше місце, але зверніть увагу на те, що будь-яке скупчення людей небезпечне, а не тільки лікарня, аптека, де математично більше хворих. Будь-яке скупчення людей, де не дотримуються дистанції і немає наскрізного провітрювання, є небезпечним.
Медійники перебувають у серйозній зоні ризику. Навіть під час ефірів оператори, які прикріплюють на гостей звукову гарнітуру, не до кінця розуміють, що вони без маски наближаються до людини. Що ближча відстань до людини, то вища небезпека. Усе-таки, якщо ви наближаєтеся до людини ближче ніж на 2 метри, краще це робити в масці. Тим більше якщо це потік людей – то і ризик зростає. Йдеться не тільки про медійників, що працюють у студії, а й також про журналістів, які працюють "у полі". Оператор, який прикріплює петличку на людину, збільшує свої ризики, якщо він без маски.
Миття рук. Також дуже важливо мити руки, коли ви приходите в приміщення записувати в когось коментар тощо. Тому виробляєте звичку: прийшли в приміщення – помили руки й тільки тоді робите все інше.
COVID і грип. Якщо до цього моменту ми говорили тільки про COVID-19, то наразі це COVID і грип. Грипозний сезон ось-ось на підході. За спостереженнями, журналісти не хочуть вакцинуватися від грипу або не думають про це. Тому не вакциновані від грипу журналісти ризикують дістати грип разом з COVID, що підвищує шанси померти на 50%. Тож маска, дистанція і помити руки потрібні ще й для того, щоб не інфікуватися грипом, від якого також помирають.
Інфікування через обладнання не дуже ймовірне, адже з мікрофоном не виникає аж такого тісного контакту в мовця, щоб отримати небезпечну дозу вірусу. Тому досить буде регулярно обробляти й протирати обладнання. Звісно, якщо це мікрофон, що кріпиться близько до рота, то має бути багато оцих папалончиків для регулярної заміни.
Журналістам варто дивитися на людей уважно. По-перше, людина може поширювати вірус до виникнення симптомів. Але якщо ви бачите людину, в якої легкий і майже не помітний нежить, то вона має значно більше вас занепокоїти, і від неї потрібно триматися далі. Навчіться дивитися на людей “недобрим” лікарським поглядом.
Група ризику. Подивіться на свої редакції і людей, з якими ви працюєте з погляду групи ризику. Проаналізуйте, хто група ризику в разі грипу і хто – в разі COVID, і переорієнтуйте свою роботу та свою поведінку так, щоб ці люди були в безпеці.
Група ризику в разі COVID – це люди, старші за 60, а також будь-якого віку люди, що мають хронічні хвороби, такі як діабет, гіпертонія, перенесли інфаркт або онкохворі. У разі грипу додаються діти до п'яти років і вагітні. Якщо ви знаєте, що в колеги цукровий діабет, неважливо, скільки йому років: ви маєте ставитися до нього гіперобережно і не наражати його на небезпеку.
Самоізоляція. Ізолюватися після контакту з інфікованим COVID потрібно обов’язково. У перші сім днів ви приблизно зрозумієте, захворієте чи ні. Після семи днів також можна захворіти, але це стається рідше. Проте це не означає, що можна завершити самоізоляцію. Однак є делікатні моменти, бо в медичній системі не можна відправити на самоізоляцію всіх, хто контактний, оскільки інакше не буде кому працювати. У журналістів може також скластися така ситуація. Саме тому, якщо з якоїсь причини вам доведеться вийти, обов’язково вдягайте маску, щоб не інфікувати оточення, і не підходьте до інших людей ближче ніж на 2 метри.
Люди – особи соціальні, і найчастіше інфікування всередині офісу, редакції, лікарні тощо відбуваються, коли п’ють каву або курять разом. Бо в процесі роботи люди можуть сидіти на відстані, а каву підуть пити разом. Не робіть цього і будьте винятково вибіркові стосовно тих, з ким ви перебуваєте в близькому контакті.
Бережіть себе!
