Неділя, 24 Листопада
Головна Медіапростір Люди в групах рідше перевіряють факти, ніж наодинці - дослідження Harvard Business Review

Люди в групах рідше перевіряють факти, ніж наодинці - дослідження Harvard Business Review

879

Дослідники з Harvard Business Review вирішили перевірити, як контекст, в якому люди отримують нову інформацію, впливає на їх готовність перевірити неоднозначні заяви та суперечливі новини.


Для цього дослідники опитали більше 2200 дорослих американців за допомогою краудсорсингового сервісу Amazon Mechanical Turk. Частина експерименту полягала в тому, що респонденти заходили на спеціально створений для цього сайт та оцінювали, наскільки вони вірять тим чи іншим провокаційним новинам.  Серед них були як справжні новини, так і новини, що ґрунтуються на заявах відомих політиків. Учасники могли позначити їх як правдиві або неправдиві. Сумнівні новини респонденти могли позначити як такі, що вимагають перевірки.

За кожну правильну відповідь щодо того, чи є новина правдивою, чи навпаки, оманливою, кожен з учасників отримував один бал. За неправильну відповідь один бал віднімався. У підсумку, за кожен набраний бал респондент отримував винагороду в 5 центів. У деяких групах за позначення новин, які потребують фактчекінгу, респондентам знімали бали, в інших групах - навпаки, додавали, іншій групі запропонували винагороду в 100$, якщо вони наберуть більше 90% правильних відповідей. Однак, ці змінні мало вплинули на спільний поведінковий паттерн, який виявили дослідники.

В першому експерименті половині учасників показували лише їх ім’я серед тих, хто був в онлайні на сайті. А інша половина бачила список з усіх 102 респондентів. Ця друга половина з групи позначила набагато менше новин, які на їх думку потребують фактчекінгу.

В наступному експерименті учасників знову поділили на групи: перша проглядала новини на сайті, який був схожий за дизайном на традиційний новинний сайт, а друга працювала зі сторінкою, схожою на соцмережу Facebook. При цьому знову були користувачі, які бачили перелік інших респондентів, й були ті, хто бачив лише свій профіль.

Користувачі, які працювали зі сторінкою, що нагадувала традиційний сайт, показали такі ж результати, що й під час першого експерименту. Але учасники, які читали публікації на сторінці-соцмережі, позначили дуже мало новин, не залежно від того, чи вони бачили лише свій профіль, чи бачили всіх респондентів. «Перегляд інформації в соціальних мережах, по суті в соціальному контексті, здавалося, змушує людей поводитися так, ніби вони в групі. В іншому експерименті ми дізналися, що присутність інших людей може відчуватися навіть тоді, коли вони не займаються певною діяльністю одночасно», - йдеться в дослідженні. Для цього під час експерименту респондентам показували на екрані імена інших користувачів, які виконали це ж завдання тиждень тому, й вони позначали менше новин, які потребують перевірки.

Чому так відбувається? На думку дослідників з Harvard Business Review, однією з причин може бути те, що люди позначали менше тверджень просто тому, що вони відчували себе більш впевненими у своїх відповідях, перебуваючи в оточенні інших.  

«Але це здається неправдоподібним. Коли ми попросили учасників розповісти про відчуття впевненості в собі та впевненість у своїх відповідях, ми виявили, що вони не відрізнялися залежно від того, чи вони оцінювали їх самостійно або у присутності інших. Ми також виявили, що продуктивність у виконанні завдань не залежала від того, чи виконувалися вони самостійно, чи в групі», - розповіли про отримані результати дослідники. Вони також відкинули версію впливу так званого «ефекту свідка» - коли одні користувачі очікують досягнути результату за рахунок інших, розмірковуючи, що у разі, якщо інші роблять фактчекінг новин, то навіщо робити те ж саме? В різних групах вони виділяли ім’я певних користувачі, намагаючись продемонструвати їм їх особливу відповідальність за результат тесту. Однак, це не вплинуло на ту кількість новин, які вони позначили «для фактчекінгу».

«Можливо, пояснення полягає в тому, що наявність інших людей навколо автоматично знижує нашу обережність. Дослідження поведінки тварин та людей свідчить про підхід “безпека в числі”, коли перебування в натовпі (або в стаді) знижує пильність окремих індивідів. Можливо, це тому, що ми вважаємо, що будь-який ризик буде розділений на усіх. Подібний механізм може спрацьовувати й для поведінки людей в інтернеті», - припускають автори дослідження. На їх думку, розуміння того, який контент користувачі вважають вартим перевірки, допоможе скоординувати роботу фактчекінгових ініціатив, які особливо інтенсивно почали працювати останні кілька років.

Так, сервіс Google News запустив функцію фактчекінгу напередодні виборів у США минулого року. Соцмережа Facebook почала співпрацювати із фактчекінговими організаціями та тестує функцію, за допомогою якої користувачі можуть позначати сумнівні публікації. Інші цікаві проекти з перевірки фактів запустили The Washington Post, National Public Radio, PolitiFact. MediaSapiens раніше публікував огляд найцікавіших проектів у цій сфері.  

Media Sapiens
 

Наживо

Ефір

  • 13:00 Наші люди звідусюди
  • 13:30 Підсумки тижня
  • 14:15 Shift: життя у цифрі
  • 14:30 Телемагазин
  • 14:45 Українські голоси

Персони

"Стався до інших так, як хочеш, щоб ставились до тебе"
Олександра Хандога