Офіційно в українських збройних силах працюють понад 62 тисячі жінок, з них військовослужбовиць близько 46 тисяч. Такі дані оприлюднила Ольга Шевченко – підполковниця, заступниця начальника Мілітарі Медіа Центру Міністерства оборони. За словами військової, щомісяця збільшується кількість жінок, які служать у Збройних силах України.

Втім, попри таку чисельність жінок в армії військовослужбовиці як героїні та експертки трапляються лише в 3% матеріалів про війну. Інші 97% згадок стосуються чоловіків-військовослужбовців. Від початку повномасштабного вторгнення кардинально змінилося тематичне наповнення стрічки та кількість згадок про військовослужбовиць. Ще 2021 року, за кілька місяців до повномасштабного вторгнення, показник присутності жінок-військовослужбовиць у матеріалах українських медіа становив 5%. Це на 2% більше, ніж зафіксовано наразі. 

Такими є результати аналізу 19 найпопулярніших онлайн-медіа, проведеного Інститутом масової інформації в травні 2024 року*.

Де шукати жінок?

Дослідники ІМІ в гендерному дослідженні 2024 року показали, як за десять років змінювався образ жінки в українських медіа. З кожним роком українські редакції певною мірою позбувалися стереотипних уявлень та дискримінаційних меседжів про жінок. Наприклад, що жінка є берегинею сімейного вогнища або що жінка має бути завжди красунею чи вправною господинею. Ці стереотипні уявлення підсилювалися в медіа зображеннями або текстами, в яких жінки представлялися як героїні публікацій.

З часом змінювався відсотковий показник присутності жінок у матеріалах про війну. Здебільшого жінки як героїні в матеріалах про війну згадувалися як постраждалі від обстрілів, жертви війни, як родички загиблих воїнів. 

Щодо експерток, то найпопулярнішими спікерками в матеріалах були нині вже колишні заступниця міністра оборони України Ганна Маляр та керівниця Об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк. Вони коментували переважно контрнаступ та обстріли російською армією мирних територій України. Втім, наразі згадані посадовиці відсторонені, їх замінили у виконанні службових обов'язків інші колеги.

Водночас під час дискусії ІМІ “Роль жінок в медіа: вплив російської війни проти України” представниці Міноборони розповіли, що все ж таки в українській армії набуває розвитку позитивна тенденція щодо рівності жінок з чоловіками. До прикладу, Дарія Гуда, майорка, старша офіцерка відділу контенту Управління преси та інформації Міноборони, наголосила, що з початком повномасштабного вторгнення Росії стало нормою, що жінки виконують бойові завдання нарівні з чоловіками. Власне, що жінки вже своїм професіоналізмом та працею на передовій довели: вони такі самі бойові одиниці, як і чоловіки.

Де шукати військовослужбовиць у медіа?

Військовослужбовиці як героїні та експертки трапляються лише в 3% матеріалів, інші 97% стосувалися чоловіків. Найчастіше про жінок писали редакції Суспільного, “Української правди” та “Фокуса”, а поодинокі згадки зафіксовано на сайтах “Корреспондент”, “24 канал”, ТСН, “Цензор.Нет”, УНІАН, Gazeta.ua, NV.

Жінки, які згадувалися в матеріалах про війну, презентувалися як: пані капітан медичної служби, бойова медикиня, парамедикиня-доброволиця, операторка зенітного-ракетного комплексу С-300, ветеранка АТО та речниця бригади.

Щодо тематичного різноманіття, то найчастіше військовослужбовиці згадувалися в матеріалах про ДТП (18% загальної кількості зі згадками про військовослужбовиць). У моніторинговий період медіа публікували історію захисниці “Азовсталі” Катерини Поліщук з позивним Пташка, яка потрапила в ДТП та отримала травми. Медіа, що висвітлювали цю тему, брали інформацію лише з її акаунту в інстаграмі. Втім, ніхто не звернувся по коментар безпосередньо до самої військовослужбовиці.

• “Катерина Пташка потрапила в ДТП” (Gazeta.ua)

У матеріалах, що стосувалися критики “95 кварталу” щодо їхньої пародії про скандальну ситуацію із залицяннями начальника Рівненського ТЦК, жінки-військовослужбовиці згадувалися як другорядні героїні (майже 18%). Це після того, як Комітет журналістської етики констатував, що в публікаціях стосовно самого скандалу, який став предметом пародії, більшість медіа порушувала етичний кодекс та не блюрила обличчя жінок, а в деяких випадках медійники намагались ідентифікувати військовослужбовиць. 

• “Цілувався з колегами: “Квартал 95” висміяв рівненського воєнкома, але потрапив у скандал” (24 канал)

14% матеріалів розповідали про те, як українські військовослужбовиці виконують обов’язки на рівні з чоловіками: про успішну роботу операторки зенітного ракетного комплексу С-300, про військовослужбовицю, яка несе службу в ТЦК, та жінку, яка перша в родині пішла на службу, а згодом до неї приєднався син.

• “Поки діти вчаться: мати із побратимами знищує російські ракети” (УП)
• “Хто з нас мужик?: військовослужбовиця розповіла про роботу у ТЦК” (УНІАН)
• “Роздає повістки чоловікам у Сумах: історія військової, яка нині служить в ТЦК” (Cуспільне)
• “Мама і син разом служать в 14 ОМБр” (Cуспільне)

Також жінки-військові згадувалися в життєвих історіях (11%). Українські редакції готували, зокрема, легкі теми, до прикладу про те, як іноземка приїхала до України та стала бойовою медикинею, долучившись до інтернаціонального легіону.

• “Депутатка з Норвегії поїхала воювати за Україну і зустріла кохання: подробиці захопливої історії” (ТСН)

Також про жінок ішлося в матеріалах на чутливі теми як про українських військовослужбовиць, які потрапили в російський полон, та переживання їхніх родин.

• “Полон: мати шукає доньку, що зникла в Маріуполі під час облоги міста армією РФ” (Cуспільне)
• “Син не міг повірити, що мама дома: історія військової, яку звільнили з російського полону” (Cуспільне)

Майже 11% матеріалів, де згадувалися військовослужбовиці, стосувалися державних нагород, що жінки отримали за службу.

• “Зеленський вручив нагороди військовим та рідним загиблих Героїв України” (Цензор.НЕТ)
• “Бойова медикиня з Волині отримала відзнаку від Зеленського” (Cуспільне)

Окрім цього, згадки про військовослужбовиць траплялися в матеріалах про бойові дії, де пресофіцерки бригад коментували ситуацію на своїх напрямках:

• “Спалили Т-90, Bradley знищив російський танк, ситуація на Авдіївському напрямку” (Cуспільне)
• “Куп'янський напрямок ситуація 8 травня: Як росіяни штурмують на Харківщині” (Cуспільне)

Щодо військовослужбовців-чоловіків, то згадки про них трапляються майже в кожному матеріалі на тему війни. 

Що пишуть загалом про військовослужбовців?

Проблем з кількістю згадок про чоловіків в українській армії немає на відміну від кількості матеріалів з жінками-військовими. За даними ІМІ, чверть згадок про військовослужбовців (24,7%) у моніторинговий період припала на матеріали Суспільного. Така велика кількість публікацій про військовослужбовців зумовлена тим, що медіа має регіональні філії, які регулярно готують матеріали про загиблих на війні чоловіків зі свого регіону. 

Втім, найбільше матеріалів, де були згадки про військовослужбовців, стосувалися бойових дій (36,5% загальної кількості матеріалів про чоловіків-військовослужбовців). Найбільше таких матеріалів готували редакції УНІАН, “24 канал” та NV. Здебільшого чоловіки коментували ситуацію на всіх напрямках, тему сірих зон, стримання російського наступу та знищення російських сил.

• “Бої тривають, ЗСУ знищили три одиниці російської техніки – начальник сил оборони Харкова Мельник” (Главком)
• “ЗСУ мають певні успіхи на Лиманському напрямку, – ОСУВ “Хортиця” (24 канал)
• “Ситуація загострилася: Сирський розповів, що відбувається у Харківській області” (УНІАН)
• “Втрата Часового Яру не мала б “вирішального значення” – командувач Сухопутних військ ЗСУ” (NV)

У моніторинговий період 23% матеріалів стосувалися загиблих українських військових. Дві третини такого контенту (66%) підготували регіональні філії Суспільного. До прикладу, 2021 року матеріалів про військові втрати було лише 2,9%. Збільшення цього відсоткового показника зумовлено інтенсивністю бойових дій та збільшенням окупованих територій на відміну від періоду ООС.

• “У Вінниці попрощалися із полеглим азовцем Назарієм Гринцевичем на псевдо Грінка” (Cуспільне)
• “Загинув на Луганщині: у Херсоні провели в останню путь солдата ЗСУ Олександра Столярова” (Суспільне)
• “Василь Жемела з Дублян загинув під Авдіївкою – без батька залишилась донька” (24 канал)

6,5% матеріалів мали коментарі військовослужбовців щодо російських обстрілів та кількості запущених ракет, безпілотників по українських територіях. Найбільше таких матеріалів готували редакції “Фокус” та “24 канал”.

• “Ворог запускав “Шахеди”, аби максимально ускладнити роботу ПС, – Євлаш про нічну атаку” (24 канал)
• “На Херсонщині частіше використовують керовані авіабомби” (Gazeta.ua)
• “Можуть повторити: в ЗСУ попередили про ймовірність нових комбінованих ударів ЗС РФ” (Фокус)

Крім того, українські редакції готували матеріали з життєвими історіями про військовослужбовців (6%), де героїв розкривали через їхні власні розповіді. До прикладу, редакція Суспільного готувала не лише чутливі історії про чинних військових, а також про життя ветеранів.

• “Історія Юрія Іленчука, який пішов воювати та став волонтером після загибелі сина” (Cуспільне) 
• “Ветеран на протезі рушив з Києва, щоб зібрати кошти на реабілітацію для побратима” (Cуспільне) 
• “Це для мене фронт”: батько тяжкопораненого воїна, який навіть не говорив, розповів про справжнє диво” (ТСН)
• “Не хочу, щоб до дітей казали “інтернатовські”. Військовий з Хмельниччини створив патронатну родину” (Cуспільне)

У моніторинговий період траплялися також згадки про військовослужбовців, які мають у родині відомих людей: 

• “Соломія Вітвіцька замилувала романтичним фото з коханим-військовим” (УНІАН)
• “Син Олега Тягнибока на фронті отримав поранення” (Korrespondent.net)
• “Дар'я Легейда розповіла, як відреагувала на рішення батька і чоловіка вступити до лав ЗСУ” (24 канал)

4% матеріалів створювалися з розповідей військовослужбовців про свою службу. Такі матеріали можуть давати цивільним читачам глибше розуміння того, що відбувається на фронті, які виклики можуть постати перед військовими та, власне, наскільки різними бувають історії про війну.

• “Перервою був полон”: історія хорунжого “Спайдера”, який 10 років служить в Азові і виховує бійців” (Суспільне)
• “Чекав повноліття, щоб вступити в 3 штурмову. Історія 20-річного бійця з Івано-Франківська на позивний Камаз” (Суспільне)
• “Це наш обов'язок – захищати”: історія військового з міста Пологи Андрія Атамана” (Суспільне)
• “Після перемоги мріють про повернення додому: у волинській бригаді служать двоє рідних братів-мінометників” (Суспільне)

Водночас редакції значно менше готували матеріалів про кадрові призначення, рекрутинг, мобілізацію, державні нагороди та кримінал, де згадувалися військовослужбовці.

Так, у попередньому моніторингу, проведеному 2021 року, серед матеріалів зі згадками про чоловіків-військовослужбовців найпопулярнішими були теми обстрілів та поранень військових у зоні ООС (64%). Щодо життєвих історій та загалом образу військових було 6,6% матеріалів. 5,1% публікацій стосувались активізації російської армії поблизу лінії розмежування. У 3,7% випадків військовослужбовці згадувалися в темі криміналу. І лише 2,9% матеріалів стосувалися пам'яті про загиблих військових.

Дещо про основні джерела інформації

Соціальні медіа стали найголовнішим джерелом інформації для матеріалів про військових. Так, третина текстів (34,2% загальної кількості джерел) посилалися на верифіковані акаунти бригад або ж персональні акаунти військовослужбовців. 

22,4% матеріалів зазначали в текстах власне джерело інформації. Здебільшого журналісти зверталися по коментарі безпосередньо до військових або готували власні лонгріди про військовослужбовців. 17,1% матеріалів українських медіа – це передруки з інших ресурсів.

Водночас у 14,8% матеріалів першоджерело інформації – телемарафон, де українські військові надавали оперативні коментарі щодо обстрілів та бойових дій. Значно менше матеріалів мали офіційне джерело (6,1%) та посилалися на іноземні медіа (5,3%).

Джерела інформації матеріалів про військових

До прикладу, 2019 року майже в половині матеріалів у медіа, що стосувались ООС та військових, джерелом інформації були власні кореспонденти (42,6%). У 37,5% матеріалів посилалися на пресцентри ООС, а в поодиноких випадках як джерела інформації називались інші офіційні структури (5,9%), інші медіа (5,1%). Лише в 4,4% публікацій джерелом новин були соцмережі. 

Видається, що незалежно від того, скільки жінок працюють у ЗСУ, незалежно від інтенсивності бойових дій на передовій, військовослужбовиць як героїнь та експерток в українських медіа мізерно мало. Лонгріди та історії про жінок з’являються, лише коли журналісти з власної ініціативи готують такі матеріали, або ж у поодиноких випадках, коли на офіційних сторінках бригад з'являється контент про жінок. Тому, вочевидь, варто військовим пресслужбам активніше допомагати медіа робити жінок в армії більш видимими. 

*До моніторингу ввійшли 19 найпопулярніших онлайн-медіа, які, за даними Similarweb, мають найбільше заходів: Цензор.Нет, ТСН, РБК-Україна, “Українська правда”, “24 канал”, УНІАН, NV, “Кореспондент.net”, “Фокус”, Novyny.live, “Гордон”, “Еспресо”, “Телеграф”, “Апостроф”, Суспільне, Liga.net, “Главком”, Zaxid.net, Gazeta.ua.

Моніторинговий період тривав 6–12 травня 2024 року та охоплював згадки про чоловіків та жінок – військових. У моніторинговий період зафіксовано 889 згадок.

військовослужбовицідослідження ІМІдослідження контентуонлайн-медіа

ІМІ