Пам’ятка для співробітників та військовослужбовців Сил безпеки та оборони України (Нацполіція, СБУ, Нацгвардія, ЗСУ) щодо взаємодії з журналістами під час виконання ними професійних обов’язків з інформаційного супроводу заходів з оборони України (розробив Інститут Масової Інформації)
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЖУРНАЛІСТІВ
Журналістське посвідчення. Посвідчення представника медіа (посвідчення журналіста*, службове або редакційне посвідчення) – основний документ, що підтверджує статус журналіста. Посвідчення може бути видане медіа, в якому працює такий журналіст, його редакцією, професійною чи творчою спілкою журналістів. Посвідчення має містити найменування та вид медіа, його ідентифікатор у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа або найменування професійної чи творчої спілки, фото, прізвище, ім’я та по батькові журналіста, номер документа, дату видавання і строк його дії, підпис особи, яка видала документ. Законодавство не встановлює єдиного зразка відповідного посвідчення, тож таке посвідчення може мати різний вигляд (абзац 10 частини першої статті 1 Закону України "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста").
Прескарта ЗСУ (акредитація). Це електронний документ, що засвідчує акредитацію представників медіа та їхні права щодо виконання професійних завдань у районах бойових дій та на військових об’єктах.
Блогери, лідери думок, самозайняті журналісти, зареєстровані як медіа, а також фіксери (особи, які надають інформаційну підтримку роботі іноземних журналістів) можуть і не мати журналістського посвідчення, однак наказом №73 визнаються представниками медіа в разі наявності в них прескарти для роботи в районах бойових дій, на військових об’єктах.
Акредитація видається на строк до 12 місяців. Чинність акредитації можна перевірити за номером телефону 089 420 18 64 (або за номером, що зазначено прескарті).
Прескарта ЗСУ також дає право журналістам виконувати професійні завдання під час комендантської години в районах ведення бойових дій.
УВАГА! Для журналістів та інших представників медіа, які не виконують професійних завдань у підрозділах Сил оборони та не відвідують районів бойових дій, наявність прескарти ЗСУ не є обов’язковою.
Інші способи ідентифікації. Окрім посвідчення, журналіст може бути позначений так: жилет, шолом з написом PRESS або ПРЕСА, TV тощо, бейджі, відповідні наліпки, пов'язки на руку, інші позначки представників медіа. Журналісти можуть перевозити або переносити спеціальне обладнання для знімання (штативи, камери, мікрофони, об'єктиви тощо) та працювати в складі знімальної групи (оператор, фотограф тощо). Журналіст під час виконання професійних обов'язків не бере до рук зброї.
*Журналіст – особа, яка на постійній (професійній) основі здійснює збирання, одержання, створення, поширення, зберігання або інше використання інформації з метою її подальшого публічного поширення через засоби масової інформації (медіа).
(Примітка до статті 345-1 ККУ)
У розумінні закону журналістами також є оператори, фотографи та інші особи в складі знімальної групи, що ведуть професійну діяльність журналіста.
Редакційне завдання. Жоден нормативно-правовий акт України не містить вимог щодо обов’язкової наявності в журналіста редакційних завдань, а також не вимагає від журналістів діяти виключно у визначених такими завданнями межах. Редакційне завдання – це внутрішній організаційний документ. А тому журналісти не зобов’язані показувати редакційні завдання для підтвердження свого статусу та права виконувати професійні обов’язки в конкретному місці.
НАДАННЯ ДОСТУПУ ЖУРНАЛІСТАМ
Після показування посвідчення працівник медіа має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безладів, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжито адміністративних та медико-санітарних заходів (карантин).
(Частина четверта статті 25 Закону України "Про інформацію")
Доступ на місця обстрілів. Журналісти можуть збирати інформацію в таких місцях відразу після обстрілів. Оприлюднення журналістами зроблених фото та відео щодо обстрілів:
- військових об’єктів – за узгодженням з військовими, відповідно до наказу 73;
- цивільних об’єктів – через одну-три години, залежно від оприлюднення відповідної інформації державними органами та появи інформації в соцмережах з мільйонним охопленням.
(Спільна заява Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства оборони України та представників ЗМІ)
Для доступу на місця обстрілів поза межами зони бойових дій, військових об’єктів (місць дислокації Сил оборони) журналіст має показати лише посвідчення.
Журналіст під час виконання своїх обов’язків не заважає рятувальникам, медикам та правоохоронним органам. Представники правоохоронних органів, відповідно до наданих їм повноважень, організовують роботу з нейтралізації та фіксації наслідків обстрілів та з урахуванням ситуації визначають місце, де журналісти можуть працювати, не заважаючи роботі рятувальників, медиків та правоохоронців (наприклад, за допомогою жовтої стрічки або усних вказівок).
Для доступу на місця обстрілів у межах зони бойових дій, військових об’єктів (місць дислокації Сил оборони) журналіст має показати посвідчення, акредитацію та інші документи відповідно до правил зонування території.
Журналіст виконує свої службові обов’язки відповідно до Правил роботи представника медіа в районі ведення бойових дій та наказу Головнокомандувача ЗСУ від 03.03.2023 № 73.
Доступ до зони бойових дій, на військові об’єкти (місця дислокації Сил оборони). Такий доступ представнику медіа надається після показування ним акредитації, а також:
До ЧЕРВОНОЇ ЗОНИ – за наявності дозволу командування, яке відповідно до рівня підпорядкування відповідає за військовий об’єкт або зону виконання бойових завдань, а також з обов’язковим супроводом офіцера зі зв’язків з громадськістю (пресофіцера) або іншої, визначеної командиром посадової особи.
До ЖОВТОЇ ЗОНИ – 1. Якщо немає вільного доступу цивільного населення – за наявності дозволу командування та з обов’язковим супроводом пресофіцера або іншої, визначеної командиром посадової особи.
2. Якщо є вільний доступ цивільного населення (журналіст планує працювати лише з цивільним населенням або в громадських місцях) – за погодження термінів та маршруту (погодження переміщення) від командира угруповання військ (зокрема, через керівника пресслужби) та без супроводу пресофіцера.
До ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ – 1. У разі відвідування об’єктів сил оборони – дозвіл командування та погодження переміщення.
2. У разі роботи з цивільним населенням або в громадських місцях у районі ведення бойових дій* досить лише погодження переміщення.
*Переміщення в районі ведення бойових дій здійснюється виключно в строки та за маршрутом, визначеними та погодженими з відповідними керівниками, командирами (начальниками), керівником служби зв’язків з громадськістю (пресслужби) військової частини в зоні її відповідальності.
Погодження переміщення необов’язково має бути в письмовому форматі та може бути надане електронними засобами комунікації.
3. У разі роботи з цивільним населенням або в громадських місцях поза межами районів ведення бойових дій погодження переміщення та наявність акредитації не є обов’язковими (доступ надається на підставі журналістського посвідчення).
ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ ЖУРНАЛІСТІВ
1. Сили оборони під час роботи з медіа не є відповідальними за безпеку, життя та здоров’я, забезпечення повернення, а також питання страхування життя, здоров’я та майна представників медіа.
2. Забезпечення повернення представника медіа з району ведення бойових дій є обов’язком редакції, яка його скерувала для виконання професійних завдань.
3. У разі виникнення ситуації, яка може загрожувати життю та здоров’ю, представники Сил оборони за наявності реальної можливості можуть надати представнику медіа захист, екстрену медичну допомогу та евакуацію до відповідно медичного закладу.
(Пункт 5 Правил роботи представника медіа у районі ведення бойових дій)
! Загроза життю журналістів не є підставою для відмови їм у наданні доступу до зони бойових дій, місць обстрілів та прикордонної смуги !
Доступ до прикордонної смуги. З 14 грудня 2023 року громадяни України, іноземці та особи без громадянства в’їжджають, перебувають, проживають, провадять роботи й пропускаються до прикордонної смуги (5 км) з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їхню особу.
(Пункт 7 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ від 27.07.1998 № 1147)
Журналісти, які отримали відповідний дозвіл органу ДПС та показали службові посвідчення, мають бути допущені до прикордонної смуги.
Правила допуску на підставі акредитації можуть додатково застосовуватися до прикордонної смуги, лише якщо прикордонна смуга є зоною бойових дій або на ній розташовані військові об’єкти (місця дислокації Сил оборони) та за умови, що смуга підпадає під визначене командуванням зонування.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННІ ДІЇ ЩОДО ЖУРНАЛІСТІВ
Ненадання доступу журналісту в разі наявності в нього відповідного права, зазначених вище документів та без наявності законної причини для таких дій може бути видом умисного перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, що призводить до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 171 Кримінального кодексу України.
У разі якщо перешкоджання законній професійній діяльності журналіста вчинила службова особа з використанням свого службового становища, то санкція за такі дії становить:
- штраф від 3400 до 8500 гривень;
- або пробаційний нагляд на строк до п’яти років;
- або обмеження волі на той самий строк;
- з позбавленням права обіймати певні посади чи вести певну діяльність на строк до трьох років або без такого.
Кримінально караними є також такі дії:
- незаконне* вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку зі своєю професійною діяльністю;
- незаконна* заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень;
- незаконна* відмова в доступі журналіста до інформації.
*Законною є перевірка матеріалів, технічних засобів журналіста, а також подальше видалення зібраної журналістом інформації, тільки якщо ця інформація має обмежений доступ, містить відомості, що становлять державну таємницю, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці (національним інтересам) або іншим державним інтересам, створити загрозу життю та здоров’ю представників Сил оборони та самих представників медіа.
- вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків;
- переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю;
- погрози або насильство щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї (ст. 345-1 КК України);
- умисне знищення або пошкодження майна журналіста (ст. 347-1 КК України);
- зазіхання на життя журналіста (ст. 348-1 КК України);
- захоплення журналіста як заручника (ст. 349-1 КК України).
