Пятниця, 22 Жовтня
Головна Медіапростір Знайти рішення в історіях

Знайти рішення в історіях

2599

Як писати матеріали, які пропонують рішення й гуртувати однодумців.

Зовсім нещодавно ми публікували матеріал про те, як журналістика рішень формує спільноти. Сьогодні публікуємо ще один матеріал на цю тему — головне з події «Як журналістика рішень формує спільноту однодумців», що відбулась в рамках VIII Lviv Media Forum.

Ми, здається, звикли до негативних новин, де наповнюємося шістьома «С» та одним «Г»: Скандали, Сенсації, Страх, Секс, Смерть, Сміх та Гроші. І попит на сильні емоції поступово зникає. Тепер кількість матеріалів, де рішення показані через історії, постійно зростає. І це не може не тішити. Аудиторія все більше прагне конструктиву, намагаючись обмежити себе від думскролінгу, а журналісти пропонують рішення, окрім звичайного інформування новин. 

Тому просто докладною інформацією про проблему читачам не обійтися, коли вони шукають відповіді на свої запитання. Важливо пояснювати на конкретних прикладах що з цим можна зробити.

На Lviv Media Forum 2021 підхід журналістики рішень став однією з обговорюваних тем. Про те, як саме історії з рішеннями об’єднують людей, розповідала Анастасія Руденко, засновниця та головна редакторка видання «Рубрика» та Софія Скиба, головна редакторка інформаційного агентства «Перший Криворізький».

«Що я маю для цього зробити?», — тепер саме на це запитання, як каже Софія, читач шукає відповіді після прочитання тексту з проблемою. Створюючи такий матеріал, важливо вміти показати алгоритм конкретних дій про те, як слід вчинити правильно у певних випадках. У висновку такий матеріал має відповідати на запитання про те, як читач може вплинути на цю проблему.

Насамперед цим, як пояснює Анастасія, відрізняється журналістика рішень від «історій успіху»: «Журналістика рішень можлива у будь-якому форматі. У класичному випадку це дійсно кейс-історія. Але тут ми ширше розповідаємо про проблему та акцентуємо саме на її вирішенні: є проблема і є люди, які це рішення продукують.

Якщо ми говоримо про нестачу житла для переселенців, то шукаємо людей, які змогли знайти це рішення. У цьому випадку це історія про те, як у Вінницькій області переселенці збудували багатоквартирний будинок. Обов’язково описуємо те, як вони це роблять і показуємо обмеження, з якими вони стикались та що робили з адміністративними проблеми».

Але історія успіху, своєю чергою, може стати чудовою комерцією, що теж потрібно для видань.

У журналістиці рішень є великий ризик створити текст не про проблему, а про вихваляння. З іншого боку, каже Софія, текст не повинен будуватися лише на критиці: «Ми можемо довго когось критикувати, коли говоримо про проблеми. Але це не журналістика рішень. У цьому випадку ми часто ходимо по межі».

Багато історій є початком того, що рішення з’явиться поступово. І часто люди навіть не здогадуються, що вони творять рішення: «Кілька людей зі спільноти «Сонячні діти Криворіжжя» вчитимуться. Вони підуть у звичайний виробничий центр, де варитимуть каву чи пришиватимуть ґудзики. Ми розповідали про те, як вони йшли до цього. За якийсь час після публікації цього матеріалу ми дізналися, що дорослі люди, які мають інвалідність, вчитимуться у вищих навчальних закладах. Це могло статися не внаслідок цієї публікації, але рішення приходять з різних боків. Також після цього «Криворізький залізорудний комбінат» взяв на роботу людей з синдромом Дауна, які тепер офіційно отримують там зарплату», — додає Софія.

Ще одним випадком такого рішення став кейс зі встановленням інсталяцій для збору пластику: «Ми створили картинку для соціальних мереж про випадок, коли на набережній встановили металевий контейнер у формі рибок для збору пластикового сміття. Тоді маріупольські активісти попросили більше інформації про ці скульптури. Металева конструкція перемогла в програмі малих грантів і тепер рибки встановлюються на пляжах їхнього міста», — розповідає Анастасія.

«Інколи у мене питають: а що б такого ще зробити, щоб про мене написали? Здається, це і є відповідь на питання про формування середовища. Люди хочуть бачити себе героями та героїнями матеріалів», — говорить Софія.

Без солідарності в журналістиці рішень знаходити рішення складно. У такому разі слід обов’язково моніторити англомовний простір та вчитись з досвіду людей з інших міст. Окрім цього, Анастасія радить зазирати на платформу «Solution Journalism Network», яка агрегує всі тексти у цьому підході з різними фільтрами та допомагає у пошуку тем та кейсів.

Окрім цього, варто бути активним користувачем соціальних мереж, збирати базу даних, записувати ідеї на різні теми (за принципом некрологів: «ніколи не знаєте, коли може знадобитися»). 

У пошуках рішень варто дивитися і на історії інших країн. Такі історії стосуються як невеликих громад, так і середніх міст. Багато проблем по всій країні є схожими, що вже формує спільноту: «Ми створили у Facebook групу «Рубрика клаб – знаходимо рішення разом», що стала своєрідним майданчиком для колег-журналістів. Ми обмінюємось кейсами та готуємо по цьому матеріали.

Зараз спільноти об’єднуються за світоглядом, а не за тематикою, як це було раніше. Ми збираємось за певними цінностями. Тому журналістика рішень точно допоможе редакціям зібрати таку спільноту навколо себе та сформувати лояльну аудиторію», — підсумовує Анастасія.

Media lab

Наживо

Ефір

  • 16:30 Вулиця
  • 16:45 Вісті
  • 17:05 Корисно знати
  • 17:30 Deutsche Welle: «У гарній формі»
  • 17:55 Музика на Галичині

Персони

"Вір в себе і поступово йди до мети"
Євгенія Шатохіна