Вівторок, 27 Жовтня
Головна Медіапростір Як захистити авторське право на фотографію

Як захистити авторське право на фотографію

149

Юристи ІМІ неодноразово писали про правове регулювання авторського права і проблеми, які може спричинити в роботі журналіста нехтування правовими нормами. Зокрема в матеріалі "Перепост чи крадіжка? Використання інформації в інтернет-ЗМІ" розповідалося про особливості використання перепостів як об’єктів авторського права. 

Проте гаряча лінія ІМІ показує, що проблеми захисту авторського права залишаються актуальними. Так, нещодавно на гарячу лінію звернувся відомий український фотожурналіст по консультацію: як можна захистити свої права на фотографію, яку без його дозволу використав загальнонаціональний український телеканал? 

Це досить поширений випадок порушення. Дуже часто фотозображення, особливо якщо його розміщено в мережі Інтернет, тим більше, коли його розміщено в соціальних мережах, вважають об’єктом, який можна використовувати для будь-яких цілей без будь-яких обмежень. Багато людей, зокрема у сфері медіа, переконані, що, якщо фотозображення викладено в мережу Інтернет, автор такого зображення надав дозвіл на його вільне використання.

Проте таке ставлення є помилковим, бо закон каже інше. Пункт 10 частини першої статті 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" зараховує фотографічні твори, зокрема твори, виконані способами, подібними до фотографії, до об’єктів авторського права. Виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами відповідно до частини першої статті 15 закону належить автору. Частина перша статті 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" каже, що автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства), за відсутності доказів іншого. Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається відтворення творів лише у випадках, передбачених у статті 21 Закону України "Про авторське право і суміжні права". І ці випадки досить обмежені.

Відповідно до підпункту "а" частини першої статті 10 Закону України "Про авторське право і суміжні права" повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної пресінформації, не належать до об’єктів авторського права. На підставі цього часто пояснюється використання так званого "репортажного" фото без згоди автора і без повідомлення його авторства. Таке тлумачення є неправильним. Судова практика показує, що під час захисту авторського права на фотографії будь-яка світлина вважається об’єктом авторського права, створеного творчою працею, і підпадає під охоронювані законом об’єкти авторського права. Лише у випадках, коли буде доведено, що фотографія зроблена автоматичними пристроями без використання творчої праці людини (наприклад, результати автоматичної фотофіксації порушень правил дорожнього руху, кадри з відеофіксації камер зовнішнього спостереження тощо) суди можуть визнати, що в цьому разі фотографія не є об’єктом авторського права. Постанова Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.10.2012  № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" визначає:

"У вирішенні питань про те, чи є конкретний результат об'єктом авторського права, суду слід враховувати, що:

за змістом статей 421, 433, 435 ЦК України, статей 7 і 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в їх взаємозв'язку таким є лише той результат, який створено творчою працею;

– доки не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею;

– правовій охороні як об'єкт авторського права підлягає твір, виражений в об'єктивній формі, а не його зміст. Не охороняються авторським правом, зокрема, ідеї, методи, концепції, принципи, способи, відкриття (наприклад, шахові партії, методики навчання тощо); разом з тим підлягають охороні літературні та інші твори, в яких викладено (описано, проілюстровано) відповідні ідеї, методики тощо. До об'єктів авторського права можуть належати окремі речення, словосполучення та інші частини твору, які є творчими й оригінальними і можуть використовуватися самостійно;

– майнове право інтелектуальної власності на твір не пов'язане з правом власності на матеріальний об'єкт, в якому твір виражено; передання прав на матеріальний об'єкт не тягне за собою передання прав на використання твору".

Тож фотографія – об’єкт авторського права, що охороняється законом, і використання світлини без згоди автора в сюжеті телеорганізації є порушенням законодавства про авторське право.

Якщо ж все ж таки відбулося використання фотографії без згоди автора і автор хоче захистити своє право, він може скористатися декількома способами. Основним способом є цивільно-правовий захист порушеного авторського права відповідно до статей 52 і 52-1 Закону України "Про авторське право і суміжні права". Такий захист передбачає:

  • звернення з вимогою про припинення протиправних дій;
  • подання позову до суду;
  • у разі поширення твору в мережі Інтернет – позасудовий порядок реагування (зокрема, блокування сайту)


Судовий захист є тривалим процесом і вимагає сплати судового збору та інших судових витрат. Окрім іншого, відповідно до процесуального законодавства, законно представляти інтереси в суді зараз може або сам автор особисто, або адвокат з адвокатським посвідченням за дорученням автора. Інша особа, включно з юристами з нотаріально посвідченим дорученням, представляти інтереси автора в суді не може.

Тож зазвичай використовується досудовий спосіб врегулювання спору. Таким способом є подання письмового звернення до порушника  з вимогами:

  • визнання та поновлення своїх прав, 
  • забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їхнього порушення;
  • припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав;
  • вимагати публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;
  • вимагати від осіб, які порушують авторське право, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та про канали їхнього розповсюдження.
  • виплати авторської винагороди за використання творів.


Письмове звернення бажано подавати на паперовому носії за допомогою надсилання листа з повідомленням про вручення і описом вкладеного. Такий спосіб дозволить мати докази в майбутньому факту надсилання і вручення звернення, а також дати цих подій. 

Відсутність відповіді порушника на вимогу або відмова задовольнити вимоги автора надалі буде важливим документом для суду, зокрема під час визначення розміру грошової компенсації за порушення авторського права. 

Захист порушених авторських прав варто здійснювати за підтримки фахівців. Нагадуємо, що в ІМІ працює правова гаряча лінія. Журналісти, засоби масової інформації та інші учасники інформаційних відносин можуть звертатися з питаннями за телефоном 050-44-77-063 або електронною поштою info@imi.org.ua. Консультації надають досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров.

 

Матеріал підготовлено в межах проєкту з безпеки для журналістів Jmama.

ІМІ

Наживо

Ефір

  • 15:15 Дитячий калейдоскоп
  • 16:05 Телемагазин
  • 16:20 Музика на Галичині
  • 16:30 Вулиця
  • 16:45 Вісті

Персони

"Життя прекрасне!"
Ольга Лаврись