49 злочинів проти свободи слова в Україні зафіксував у травні Інститут масової інформації. З них 45 скоїла росія проти медіа і журналістів на українській території.
Серед цих злочинів – убивства, поранення та викрадення журналістів, обстріли знімальних груп та телевеж, погрози, кібератаки на сайти українських медіа, вимкнення українського мовлення, припинення роботи медіа через російські обстріли, неможливість працювати та друкувати газети через знищення інфраструктури тощо. Водночас ІМІ зафіксував чотири випадки порушення свободи слова, за які відповідальна саме українська сторона.
Такими є дані моніторингу Інституту масової інформації.
Так, 30 травня на Луганщині внаслідок російського обстрілу загинув журналіст французького телеканалу BFMTV Фредерік Леклерк-Імхофф. Інші двоє його колег теж постраждали внаслідок обстрілу: Максім Брандстетер отримав осколкове ураження лівого стегна та контузію, Оксана Леута отримала контузію. Журналісти готували сюжет про евакуацію з Лисичанська, під час обстрілу вони перебували в евакуаційному броньованому авто.
Ще двоє журналістів постраждали, потрапивши під російський обстріл 28 травня біля мосту на Сєвєродонецьк (Луганська область). Так, журналіста з Великої Британії Алекса Чана Юка контузило, а український фіксер Микола Пастух отримав осколкове поранення правої руки.
У травні військові окупаційних сил рф викрали в тимчасово окупованому Херсоні з помешкання інженера "Суспільне Херсон" Олексія Воронцова. Станом на зараз приміщення "Суспільне Херсон" контролює окупаційна влада рф. З боку окупантів неодноразово були спроби пошуку справ працівників філії для вербування, допитів та отримання інформації. 21 травня стало відомо, що військові окупаційних сил рф відпустили Олексія Воронцова. Він живий і перебуває вдома, в тимчасово окупованому Херсоні.
Під російські обстріли на Донбасі та Харківщині потрапили журналісти Громадського, естонського каналу ERR, естонського Postimees, німецької газети Welt, Заборони, AFP, ТСН, Радіо Свобода, ICTV.
Також ІМІ зафіксував випадки погроз, які журналісти отримували з росії. Переважно це були листи, які надходили на електронні редакційні скриньки. У листах росіяни погрожували судами, ув'язненням, відповідальністю за “русофобские фейки”, радили готувати теплі речі до Сибіру. Новинкою в травні стали погрози застосуванням ядерної зброї. Зокрема, таку погрозу отримала редакція центру журналістських розслідувань “Сила правди”. У листі погрожували застосувати таку зброю по Галичині та Волині. Водночас текст супроводжувався різними картинками із зображенням російських солдатів.
Крім того, росіяни продовжують вчиняти кібератаки на сайти українських медіа, хоча інтенсивність дещо знизилася. Зокрема, у травні зафіксовано DDoS-атаку на сайти видання “Одеса.Онлайн” та НікВести, які декілька днів працювали з перебоями.
Російські злочини проти журналістів та медіа зафіксовано у восьми регіонах України. Найчастіше журналісти ризикували своїм життям у Донецькій та Луганській областях, де цього місяця один журналіст був убитий, четверо отримали поранення, а також потрапили під обстріли.
Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українській стороні
У травні ІМІ зафіксував чотири випадки порушень свободи слова в Україні, за які відповідальна саме українська сторона. Це випадки застосування фізичної агресії проти журналістів – по два випадки перешкоджань та погроз.
Погрожували журналістам, зокрема, прихильник Московського патріархату та невідомі особи. Так, журналістка “Четвертої влади” Алла Максимчук отримала погрозу “люстрацією” від прихильника Московського патріархату. Інцидент стався під час підготовки журналісткою сюжету про боротьбу громади за можливість відвідувати храм, підконтрольний ПЦУ, а не московській церкві.
Чернівецький журналіст, керівник порталу БукІнфо Сергій Зарайський заявив, що невідомий погрожував йому вбивством та знищенням житла. За словами журналіста, погрози надійшли йому на телефон після виходу матеріалу під назвою “Головою Чернівецької ОВА Осачуком має впритул зайнятись НАБУ за фальшування документів військових частин і прикриття контрабандних схем на кордоні”.
Перешкоджали журналістам у Кропивницькому та Запоріжжі. Так, у Запоріжжі правоохоронці заборонили журналістам кількох медіа (061.ua, власним кореспондентам 1+1 і 5 каналу) проводити знімання зруйнованих унаслідок російських бомбардувань цивільних об'єктів. Журналісти прибули на місце події через кілька годин після бомбардувань. Проте поліцейські не дозволили їм знімати попри дотримання часового проміжку. Нагадаємо, що представники влади та журналістської спільноти “Медіарух” дійшли згоди, що журналісти можуть публікувати фото та відео військових об’єктів через 12 годин після завершення бойових дій, через три години – для цивільних об’єктів.
Порушення зафіксовано в чотирьох регіонах: на Рівненщині, у Кропивницькому, Чернівцях та Запоріжжі.
Детальніше читати тут.
