У березні ІМІ зафіксував 155 злочинів, які скоїла росія проти медіа і журналістів на території України. Серед цих злочинів – убивства, обстріли та поранення журналістів, погрози, переслідування, викрадення журналістів, обстріли й захоплення телевеж, хакерські атаки на сайти українських медіа, обстріли офісів медіа, вимкнення українського мовлення, блокування доступу до сайтів українських медіа в рф та окупованому Криму тощо.
За даними ІМІ, шестеро журналістів убито під час виконання ними професійних обов’язків. Поранення в березні внаслідок обстрілів російських окупантів отримали щонайменше шестеро журналістів.
ІМІ зафіксував вісім випадків захоплення та викрадення журналістів. У цих випадках у полоні опинилися щонайменше 10 журналістів. Більшість уже звільнено, але доля одного з журналістів, Дмитра Хилюка, досі невідома.
Убито шестеро журналістів під час виконання ними професійних обов’язків. З них – троє українських та троє іноземних. Дві жінки та четверо чоловіків.
- Євген Сакун, оператор телеканалу LIVE (загинув 1 березня під час російського ракетного обстрілу телевежі в Києві);
- Брент Рено, колишній кореспондент The New York Times (розстріляний росіянами 13 березня в Ірпені на блокпосту);
- П'єр Закжевскі, оператор телеканалу Fox News, громадянин Ірландії (загинув 14 березня під час артилерійського обстрілу російських військ у селі Горенка Київської області);
- Олександра Кувшинова, українська фіксерка, журналістка (загинула 14 березня разом з П'єром Закжевскі під час артилерійського обстрілу з боку російських військ у селі Горенка Київської області);
- Оксана Бауліна, журналістка російського The Insider, Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального (загинула 23 березня під російським обстрілом у Києві, виконуючи редакційне завдання).
- Максим Левін – український фотожурналіст-фрілансер зник 13 березня, 1 квітня знайдено вбитим.
Поранення внаслідок обстрілів російських окупантів отримали щонайменше шестеро журналістів:
- Гійом Бріке, швейцарський журналіст (дістав поранення 6 березня в Миколаївській області внаслідок російського обстрілу авто, в якому він перебував. Його також пограбували. Водночас окупанти чітко бачили знак "преса" на автомобілі);
- Мар’ян Кушнір, кореспондент Радіо Свобода (отримав поранення внаслідок ракетного обстрілу 11 березня поблизу Києва);
- Хуан Дієго Еррера Арредондо, американський журналіст (поранення отримав 13 березня в Ірпені під Києвом внаслідок обстрілу російських військ).
- Бенджамін Голл, кореспондент американського телеканалу Fox News (був госпіталізований з важким пораненням, яке отримав 14 березня під час підготовки репортажу під Києвом).
- Андрій Цаплієнко, журналіст "ТСН. Тижня" телеканалу 1+1 (отримав 25 березня осколкове поранення під час обстрілу російськими військами колони цивільного населення в Чернігівській області).
- Олександр Навроцький, кінооператор (отримав тяжке поранення 26 березня ноги під час знімання на Київщині під обстрілом градами).
Захоплення та викрадення
- Фіксер французького радіо Radio France Нікіта (ім’я змінено) – викрали окупанти 5 березня в селищі в центральній Україні, його катували й протримали в полоні дев’ять днів.
- Вікторія Рощина, журналістка Громадського, була в полоні. Російські окупанти 21 березня відпустили захоплену в полон Рощину.
- Олег Батурин, зник 12 березня, 20 березня його відпустили.
- Юлія Ольховська, журналістка газети "Мелітопольські відомості". Викрали 21 березня, того ж дня відпустили.
- Любов Чайка, журналістка газети "Мелітопольські відомості". Викрали 21 березня, того ж дня відпустили.
- Михайло Кумок, видавець газети "Мелітопольські відомості". Викрали 21 березня, того ж дня відпустили.
- Євгенія Борян, випусковий редактор газети "Мелітопольські відомості". Викрали 21 березня, того ж дня відпустили.
Батько журналістки, директорки "Головної газети Мелітополя", сайту "РІА-Мелітополь" Світлани Залізецької: взяли в заручники, 25 березня відпустили.
Дмитро Хилюк, кореспондент інформаційної агенції УНІАН: перебуває в полоні російських військових.
Ірина Дубченко, запорізька журналістка: полон, була вивезена до Донецька.
Окупанти обстріляли дев'ять телевеж у семи регіонах України: Київ та село Винарівка (Київщина), Харків (двічі вдарили по телевежі), Рівне, Вінниця, Коростень (Житомирщина), Лисичанськ (Луганщина), Білопілля (Сумщина), Ізюмі (Харківська область). Унаслідок російських авіаударів повністю або частково в цих регіонах зникало українське мовлення.
Крім того, окупанти захоплювали редакції українських медіа та вмикали російські канали. Зокрема, російські окупанти примусово відімкнули Херсон та Мелітополь від українського мовлення, будівлю Суспільного в Херсоні окупанти замінували.
Також ІМІ зафіксував численні DDoS-атаки на сайти українських онлайн-медіа та громадських організацій, які висвітлюють війну Росії проти України. Сайти медіа ламали, змінювали новини, розміщували на них російську символіку чи заклики здатися. Так, хакерських атак зазнали сайти Суспільного, НВ, 5 каналу, "Бабеля", луцький сайт "Конкурент", видання "Полтавська хвиля", сайт херсонської газети "Новий день", фінансове видання Minfin.com.ua, херсонське видання МОСТ, сайт телеканалу "Еспресо" тощо. Крім того, ІМІ зафіксував фішингові атаки на українські редакції та журналістів.
Російські злочини проти журналістів та медіа зафіксовано в 15 регіонах України. Найбільше злочинів Росія скоїла в Києві та області (це вбивства, поранення, зникнення, викрадення, обстріли журналістів, погрози, кіберзлочини). Далі Запоріжжя та Херсонщина: деякі міста цих регіонів окуповані російською армією – там зафіксовано випадки викрадень, обстрілів журналістів, погроз, кіберзлочинів, захоплення редакцій медіа та вимкнення українського мовлення. Багато українських редакцій працювали з перебоями через сирени та обстріли по всій території України.
Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українській стороні
У березні ІМІ зафіксував 11 випадків порушень свободи слова в Україні, за які відповідальна саме українська сторона. Всі випадки стосувалися фізичної агресії проти журналістів – напади, погрози та перешкоджання.
Переважно заважали роботі журналістів місцеві мешканці, представники територіальної оборони, правоохоронці. У журналістах – як іноземних, так і українських – вбачали "диверсантів", тримали в підвалі, оголошували в розшук через соцмережі, відбирали камеру, погрожували зброєю, перевіряли документи, без пояснень забороняли знімання (не лише наслідків російських обстрілів, а й у місті), вимагали видалити відео, зривали підготовку до прямих ефірів.
Наведемо декілька таких випадків:
- У Рівному мешканці "хрущовки" понад годину тримали журналістку "Четвертої влади" Оксану Гавриш у підвалі, адже вважали, що вона диверсантка. Гавриш пригадує, що мешканців будинку не переконала наявність журналістського посвідчення, а найбільше присутніх обурювало відеознімання, яке вони вимагали припинити негайно, люди поводились агресивно.
- У Полтаві в місцевих пабліках соцмереж з'явилось анонімне повідомлення про "розшук" двох журналістів австрійського мовника ORF, яких назвали диверсантами. У пабліках опублікували їхні прескарти, отримані від Збройних сил України, Міноборони.
- Фоторепортер-фрилансер Олексій Фурман не зміг висвітлити наслідки ракетних ударів по Львову, оскільки йому без пояснень це заборонили силові органи, а також перешкоджали місцеві мешканці
Звернемо увагу, що журналісти скаржилися ІМІ щодо цькування та заборон висвітлювати російські обстріли.
Тому українські та іноземні журналісти, а також медійні й громадські організації та рухи звернулись із заявою до влади, вимагаючи негайно вжити всіх заходів, щоб припинити цькування журналістів, які є найбільшими союзниками України в цій війні. Також журналісти вимагали залучити кваліфікованих технічних спеціалістів та розробити прозорі правила щодо висвітлення російських обстрілів. "Через систематичні необґрунтовані заяви посадовців і офіційних структур у суспільстві почали вбачати зраду та "коригування вогню" в роботі всіх без винятку журналістів, що є надзвичайно шкідливим для України", – йшлося в заяві.
У Києві зафіксовано випадок нападу на знімальну групу "Слідства.Інфо" під час знімання репортажу в Києво-Печерській лаврі. Знімальна група намагалася дізнатися позицію священнослужителів щодо російського вторгнення та вбивства мирних українців. Один з чоловіків напав на репортера "Слідства.Інфо" Дмитра Реплянчука. Він почав бити журналіста палицею, яка зламалася об ногу репортера. Після цього кілька чоловіків, які тоді перебували на території лаври та спостерігали за інцидентом, продовжили погрожувати та переслідували журналістів. Дмитро Реплянчук відбувся забоєм на нозі від удару палицею.
Порушення зафіксовано в шести регіонах. Найбільше – у Львові (чотири випадки); по два випадки – в Полтаві та Харкові. В інших регіонах – по одному випадку: Дніпропетровщина, Рівне та Київ.
Отже, з початку року ІМІ зафіксував 49 випадків порушень свободи слова, 18 випадків перешкоджання, дев’ять випадків обмеження доступу, сім випадків кіберзлочинів, шість – погроз та п’ять побиттів.
Детальніше читати – тут.