Перешкоджання, зазіхання на життя і здоров’я, на майно журналістів у зв’язку з їхньою професійною діяльністю є однією з найсерйозніших загроз у журналістській роботі. Однак не тільки журналісти стають мішенню для злочинних дій. На жаль, часто заради перешкоди збиранню і поширенню важливої інформації тиснуть не на самого журналіста, а на його родину. Погрожують дружині, погрожують, що щось трапиться з дітьми. З батьками. Часом такі погрози для журналіста є більшим стримувальним фактором, ніж власна небезпека. Так, зокрема, журналістові Андрію Качуру (онлайн-видання "Вежа", м. Вінниця) в повідомленнях в соцмережах нагадували, що знають, до якого дитячого садочка ходить його дитина.
Україна має правові норми, які забезпечують гарантії законної журналістської діяльності. Зокрема, кримінальне переслідування за правопорушення, спрямовані проти журналістів. Варто пам’ятати, що ці норми захищають також і родину журналіста.
Так, частини перша-третя статті 345-1 Кримінального кодексу України передбачають:
"Стаття 345-1. Погроза або насильство щодо журналіста
1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності –
карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності –
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності –
карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років".
Аналогічно правовий захист поширюється на близьких родичів і членів сім’ї журналіста у випадках, передбачених статтями 347-1 "Умисне знищення або пошкодження майна журналіста", 348-1 "Посягання на життя журналіста", 349-1 "Захоплення журналіста як заручника". Водночас близькі родичі й члени сім’ї журналіста не згадуються прямо в статті 171 "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів". Однак частина друга статті 171 ККУ передбачає:
"2. Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю –
караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років".
Законодавець не визначає, який саме вплив він має на увазі. Тож такими видами впливу може бути також тиск на членів сім’ї і близьких родичів.
До членів сім’ї, відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України, належать не тільки особи, у яких у паспорті стоїть штамп про одруження, а й ті, що перебувають у цивільному шлюбі тощо:
"Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає".
Термін "близькі родичі", на відміну від "членів сім’ї", в кримінальному законодавстві визначено нечітко. Водночас в інших нормативних актах це коло визначається по-різному. Наприклад, стаття 68 Цивільного кодексу України згадує як близьких родичів батьків, дітей, братів, сестер. У статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" "близькими особами" визнаються:
"Близькі особи – члени сім’ї суб’єкта, зазначеного в частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта".
У наказі Міністерства юстиції України 13 березня 2020 року № 932/5 під "близькими родичами та членами сім’ї" розуміються:
"Близькі родичі та члени сім'ї – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі"
Таке різноманіття визначень створює проблему з розумінням, на яке коло родичів поширюватиметься правовий захист. Тобто чи передбачається кримінальна відповідальність у разі, якщо заради тиску на журналіста погрожують діду або бабці журналіста, або племіннику / племінниці тощо? Законодавство, на жаль, не містить чіткої відповіді. Судова практика з цього приводу, з огляду на дані судового реєстру, відсутня.
Нагадуємо, що в ІМІ працює правова гаряча лінія, на яку можуть звертатися журналісти, засоби масової інформації та інші учасники інформаційних відносин з питаннями, пов’язаними з правовим регулюванням збирання, зберігання, поширення інформації, у тому числі в мережі Інтернет. Консультації надають медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ info@imi.org.ua.
Алі Сафаров, медіаюрист ІМІ
