У заяві наголошується на недопустимості особистих нападків на працівників ЗМІ.
Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» закликав Незалежну медійну раду і Комісію журналістської етики дати оцінку трьом матеріалам «Заборони» про StopFake, а правоохоронні органи – розслідувати особистісні нападки на журналістів «Заборони» і StopFake. Про це 17 липня йдеться у заяві Медіаруху.
Так, Медіарух висловлює свій жаль та обурення хейтерством та булінгом відносно співзасновниці «Заборони» Катерини Сергацкової. А також погрозами співробітникам фактчекерської організації StopFake.
"Ця ситуація виникла після публікації онлайн-виданням «Заборона» статті, в якій StopFake звинувачувався у причетності до блокування їхнього тексту з критикою неонацистів адміністрацією Фейсбуку. Також стверджувалося, що, начебто, самі фактчекери тісно товаришують з неонацистами. Цей матеріал «Заборони» викликав неабиякий резонанс в Україні та закордоном. Адміністрація Фейсбуку повідомила про те, що текст був видалений помилково. StopFake відкинув у власній заяві всі звинувачення, але вони завдали суттєвої шкоди його репутації. Відповідь StopFake «Заборона» на своїх сторінках не опублікувала, але дала ще два власних матеріали, в яких наполягала на своїх звинуваченнях. Ця полеміка також викликала бурхливу реакцію в соціальних мережах, у тому числі мову ненависті та особисті образи, насамперед на адресу Катерини Сергацкової, співавторки матеріалу зі звинуваченнями проти StopFake", - ідеться в заяві.
У Медіарусі вважають, що журналістика має бути не лише вільною, а й відповідальною. Будь-які намагання ставити під сумнів роботу колег мають бути ретельно обґрунтовані та базовані на беззаперечних фактах. Водночас і критика з будь-якого боку має сприйматися як частина відкритої дискусії й саме в такому ключі коментуватися. Тобто конфлікт через публікації «Заборони» мав би бути вирішений виключно всередині професійної спільноти.
Медіарух жорстко засуджує особистісні нападки на журналістів. Закликаємо правоохоронні органи розслідувати цей інцидент та притягнути винних до відповідальності згідно з українським законодавством. Особиста безпека журналістів та свобода слова мають бути у пріоритеті. Важливою також є й репутація української фактчекінгової організації StopFake, яка заявляє, що сьогодні проти неї триває системна дискредитаційна кампанія.
Об'єднання вважає, що ця ситуація завдає шкоди журналістській спільноті та громадянському суспільству України. Публічне з’ясування особистих стосунків, безпідставні звинувачення, образи та погрози, до яких вдалися коментатори цього конфлікту у соцмережах, є неприпустимими. Закликаємо припинити таку практику та повернутися в рамки цивілізованого обговорення.
"Для початку професійної дискусії звертаємося до Незалежної медійної ради та Комісії журналістської етики з проханням надати висновок щодо відповідності трьох матеріалів «Заборони» щодо StopFake стандартам професійного журналістського розслідування. Тільки після відстороненого експертного висновку може відбутися дискусія по суті конфлікту, а не його інтерпретацій з різних боків", – ідеться в заяві.
