Субота, 12 Жовтня
Головна Медіапростір Поради жінок-журналісток про безпеку

Поради жінок-журналісток про безпеку

766

Опитування Інституту масової інформації*, проведене 12–29 лютого 2024 року, показало, що протягом останнього року 22% українських журналісток стикалися з проблемами чи перешкоджаннями в роботі через свою стать, зокрема 6% стикались із сексуальними домаганнями під час роботи.

Ми попросили опитаних журналісток поділитися практичними порадами, які можуть бути корисними для роботи колег-журналісток, і склали список, яким залюбки ділимося з вами. 

Журналістки про фізичну безпеку

  • “Піти на уроки рукопашного бою як мінімум (одноразові заняття із самозахисту не допоможуть). Купити газовий балончик”.
  • “У мене простий протокол безпеки: коли можна відправити колегу-чоловіка, відправляю його, а коли не можна, а герой стрьомний, беру із собою чоловіка (він фотограф і оператор) типу зняти героя, поки я записую інтерв'ю. Це допомагає. Якщо ми говоримо про поїздки на Донеччину, то їжджу тільки з тими, кому довіряю. Коли це можливо, кооперуюся з колегами, щоб їздити двома командами на локації. Це виручило раз, коли пошкодило одну машину: всі сіли в іншу та поїхали”.
  • “Якщо можливо, зафіксувати факт погроз, образ чи знецінення – робіть це, збирайте скриншоти, робіть записи розмов тощо. Обов'язково з'ясуйте, чи притаманна ця поведінка людині загалом – можливо, у такий спосіб ви знайдете союзницю або свідка, який матиме сили боротися проти кривдника разом з вами”.
  • “Завжди із собою маю заряджений електрошокер”.
  • “Не бути самою під час виконання редакційних завдань; завжди інформувати колегу / партнера про місце перебування; домовлятися про контрольні зідзвони; мати довірену особу та захищені канали зв'язку з нею”.
  • “Чітко встановлювати межі люб'язності, під час підготовки розслідувань повідомляти знайомих чи колег, куди й з ким ідеш, користуватися спеціальними програмами, які показують комусь із близьких друзів, де ти перебуваєш”.
  • “Роздавати свою геолокацію, якщо йдете на зустріч з підозрілою особою”.
  • “Завжди повідомляти рідним, куди й з ким я їду, на скільки часу, коли маю повернутися. Залишати всі контактні номери, прошу мене зустрічати”.
  • “За можливості треба тримати в голові контакти декількох людей чоловічої статі, які в разі чого можуть приїхати та допомогти розібратися або повпливати на те, щоб хтось інший з чоловіків приїхав та допоміг розібратися в ситуації”.


Журналістки про цифрову безпеку

  • “Якомога менше висвітлювати своє особисте життя в соціальних мережах. Не публікувати фото близьких. За можливості робити сторінки приватними. Мати декілька електронних адрес на випадок зламу однієї з них”.
  • “Паролі на приладах, подвійна автентифікація в застосунках, приєднання до мережі лише перевіреного WI-FI, ознайомитися з прийомами фішингу, щоб на нього не попастися”.
  • “Приховані чати для комунікації між колегами та редакцією”.
  • “Не висвітлювати в соцмережах місце перебування в реальному часі”.

Журналістки про психологічну безпеку

  • “Не замовчувати наявну проблему та робити відомими тих, хто порушує права та особистий простір”.
  • “У разі знецінення досвіду й професіоналізму казати в лоба: “Ви зі мною так поводитесь, бо я жінка?” 
  • “Не бійтеся просити про допомогу. Це важливо, адже те, що я ще не стикалась із сексизмом, не означає, що його не існує”.
  • “Не мовчати, ставити власну гідність вище за намагання бути зручною для всіх. Не терпіти приниження, не боятися виходити на конфлікт із колегами-чоловіками, якщо вони порушують ваші особисті кордони”.
  • “Не замовчувати проблему. Ставлення чоловіків до жінок навіть усередині колективу інше, ніж до своєї статі. Якщо є такі відчуття – потрібно одразу це проговорити, не дати проблемі вирости в щось більше, або змінити місце роботи, або поставити умови, у яких вам буде комфортно працювати”.
  • “Намагаюся надто не реагувати на дописи користувачів / ботів у соцмережах. Хоча це і важко”.


*Дослідження проводилося методом кількісного анонімного онлайн-опитування за простою випадковою вибіркою серед потенційних респонденток – журналісток і редакторок, що працюють. Усього отримано 124 відповіді від українських журналісток з усіх регіонів України. Максимальна похибка становить 5%. Дослідження проводилося протягом 12–29 лютого 2024 року.

 

ІМІ

Наживо

Ефір

  • 13:00 Корисно знати
  • 13:40 Неймовірна Галичина
  • 14:00 Телемагазин
  • 14:15 Золотий фонд «Галичини»
  • 15:00 Телемагазин

Персони

"Немає нічого поганого, що б на добре не вийшло"
Оксана Лісовська