Законодавство змінюється, і давно відпрацьовані механізми часом потребують коригування. Одним з наслідків нового Закону України “Про авторське право і суміжні права”, ухваленого наприкінці 2022 року, є зміна статусу інтерв'ю в співвідношенні до авторського права.
Нагадаємо, що, відповідно до положень старого Закону України “Про авторське право і суміжні права”, який діяв до 2023 року, інтерв'ю було об'єктом авторського права, створеного в співавторстві осіб, яка дала інтерв'ю та яка його взяла:
“3. Співавторством є також авторське право на інтерв’ю. Співавторами інтерв’ю є особа, яка дала інтерв’ю, та особа, яка його взяла.
Опублікування запису інтерв’ю допускається лише за згодою особи, яка дала інтерв’ю”.
Ця норма раніше дозволяла посадовцям, які давали інтерв'ю, вимагати від журналістів узгодження тексту інтерв'ю перед його поширенням у медіа, а також надавала можливість вносити правки, вилучати з інтерв'ю “незручні моменти” тощо. ІМІ надавав з цього приводу рекомендації журналістам, адже право суспільства знати важливу інформацію явно переважало бажання посадовців мати високий рейтинг: “Як журналістам працювати з вимогами узгодження матеріалу”.
Як трактує інтерв'ю новий Закон "Про авторське право і суміжні права"
Натомість новий Закон України “Про авторське право і суміжні права” вже не зараховує інтерв'ю до об'єктів авторського права:
“Стаття 6. Об’єкти авторського права
1. Об’єктами авторського права є твори у сфері літератури, мистецтва, науки, зокрема:
1) літературні твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) у письмовій, електронній (цифровій) чи іншій формі;
2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
3) музичні твори з текстом і без тексту;
4) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, музично-світлові шоу, циркові вистави, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу та їх постановки;
5) театральні постановки, сценічні переробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки нематеріальної культурної спадщини, придатні для сценічного показу;
6) аудіовізуальні твори;
7) тексти перекладів для озвучення (у тому числі дублювання), субтитрування аудіовізуальних творів іншими мовами;
8) твори образотворчого мистецтва;
9) фотографічні твори;
10) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, художня ковка, ювелірні вироби тощо;
11) твори архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва та ландшафтних утворень;
12) твори художнього дизайну;
13) похідні твори;
14) збірки творів, збірки обробок нематеріальної культурної спадщини, енциклопедії та антології, збірки звичайних даних, інші складені твори, за умови, що вони є результатом творчої діяльності за добором або упорядкуванням змісту;
15) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, будівництва та інших сфер діяльності;
16) комп’ютерні програми;
17) бази даних (компіляції даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
18) інші твори”.
Водночас до об'єктів авторського права не належать:
“Стаття 8. Об’єкти, що не охороняються авторським правом
1. Не охороняються авторським правом:
1) повідомлення про новини або інші факти, що мають характер звичайної пресінформації;
2) вираження народної творчості (фольклор);
3) акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проєкти та офіційні переклади;
4) державні символи, державні нагороди; державні знаки, емблеми, символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань України, затверджені органами державної влади; символіка територіальних громад України, затверджена відповідними органами місцевого самоврядування;
5) грошові знаки;
6) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis);
7) абревіатури;
8) фотографії, що не мають ознак оригінальності (не є фотографічними творами).
2. Проєкти офіційних символів і знаків, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, до їх офіційного затвердження, розглядаються як твори образотворчого мистецтва, права на які охороняються відповідно до цього Закону.
3. Бази даних, що не є оригінальними, охороняються правом особливого роду (sui generis) відповідно до частин четвертої – шостої статті 21 цього Закону.
4. Неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою (програмами), охороняються правом особливого роду (sui generis) відповідно до статті 33 цього Закону”.
Тобто інтерв'ю у вигляді новин або звичайної пресінформації більше не є об'єктом авторського права, про що прямо зазначено в законі.
Не може бути об'єктом авторського права надання публічної інформації посадовою особою відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Така інформація не потребує узгодження як об'єкт авторського права. Зрозуміло, що це не дозволяє журналісту перекручувати отриману інформацію і викладати її в довільній формі, адже це буде порушенням Цивільного кодексу України, Закону України “Про інформацію” тощо.
Проте у випадках, коли інтерв'ю є своєрідним шоу, виступом, має творчий елемент, таке інтерв'ю вже може бути зараховане й до об'єктів авторського права. Ключовою відмінністю є саме творчий елемент – наявність оригінального інтелектуального творіння співавторів, тобто журналіста й особи, яка дає інтерв'ю. Проте навіть у такому разі особа, яка давала інтерв'ю, не може заборонити його поширення просто так, адже, відповідно до статті 13 нового Закону України “Про авторське право та суміжні права”, “жоден із співавторів не має права без достатніх підстав відмовити іншим співавторам у наданні дозволу на опублікування, на переробку такого твору”.
Отже, інтерв'ю, відповідно до нових норм законодавства, перетворилося з об'єкта авторського права, творчої праці співавторів на процес отримання інформації від обізнаної особи, зокрема посадової особи органу державної влади, органу місцевого самоврядування тощо. Сподіваємось, що такі зміни в законодавстві спростять роботу журналістів та покращать і пришвидшать процес отримання, оброблення та поширення суспільно значущої інформації.
Іванка Мельник, для ІМІ
