З винаходом соцмереж золота ера журналістики скінчилася. І дедалі частіше лунає питання: чи є майбутнє у традиційної журналістики? Протягом останніх десяти років під впливом активного розвитку соцмереж журналістика дуже змінилася. Розвиваються стартапи з вірусним контентом, агрегатори і ресурси, які маніпулюють незгірше політиків у надії привабити аудиторію. В епоху популізму і фейків редактори і журналісти все частіше порушують професійні стандарти і мимоволі сприяють інформаційному хаосу. Журналістика винаходить сама себе заново прямо на наших очах і дедалі більше спирається на технічні прийоми, ніж на професійні стандарти.
Традиційним медіа доводиться активно конкурувати із соцмережами, і таке враження, що вже не редактори на планірках обирають найважливіші теми – за них це роблять "телега Гончарука", "твітер Кулеби" чи "інста Лободи". Тому експерти ІМІ вирішили перевірити, на які джерела спираються найпопулярніші українські медіа і яка в них ситуація з власними новинами. Ніщо не лишається ексклюзивним у сучасному світі понад дві хвилини, але поки що це один з основних способів втримати на плаву традиційні медіа.
Аналіз ІМІ засвідчив, що соцмережі, державні пресслужби, сусідські редакції та іноземні медіа є топджерелами в стрічках новин українських онлайнів.
Соцмережі
У 23,3% загальної кількості новин, що досліджувалися, як джерела інформації журналісти використовували соціальні мережі. Найчастіше журналісти заглядали до телеграм-каналу Прем'єр-міністра Олексія Гончарука. До речі, станом на 31 січня на цей канал було підписано близько 11,5 тис. осіб. Щодня на каналі Гончарука з'являється близько шести-дев'яти постів з контентом. Ось так виглядає новина з посиланням на телеграм Гончарука:
Саме в такий спосіб посадовці привчають медіа вмикати сповіщення на свої канали і ловити свіжак з офіційних "діджитал-вуст". Чудово, якщо медійники бажають переробити новину, додати свій бекграунд, однак у реальності оперативність змушує всіх гнатися за першістю публікації.
Акаунти інстаграма відомих людей, найчастіше селебріті, ставали джерелами чималої кількості жовтих матеріалів.
Зазвичай у таких матеріалах журналісти просто копіювали фото, описували, що бачать на ньому, і для клікабельності додавали "трішки сексу" в заголовок.
- "На курси мінету заскакую": Глюкоза розповіла про стосунки з Паніним (відео) / УНІАН
- Оля Полякова під час виступу у Чикаго розчулила прихильників промовою про Україну: відео / 24 канал
- Кім Кардашьян "засвітила" інтимну зону (фото) / УНІАН
Чудово, якщо фото / відео зі сторіз не стають джерелами інформації, оскільки перевірити це джерело потім неможливо, тому що цей контент "живе" лише 24 години після оприлюднення.
Ще один популярний канал інформації – верифікований акаунт Операція об'єднаних сил / Joint Forces Operation на фейсбуці.
- ООС: 11 обстрілів, один військовослужбовець загинув / УП
- Один служащий ВСУ погиб в Донбассе из-за обстрелов – сводка ООС / "Страна"
- На Донбасі загинув український військовий – штаб ООС / "Тиждень"
Під час моніторингу експерти ІМІ зафіксували, що найчастіше інфопривід із соціальної мережі брали: "Обозреватель", "Знай", ТСН.
Пресрелізи
У 19,2% загальної кількості новин джерелом інформації слугували пресрелізи та новини від офіційних державних установ. Це приблизно кожна п’ята новина, яка потрапила в моніторинговий період.
Лідерами інфоприводів для журналістів були офіційні сайти Президента України, СБУ, Офісу Генпрокурора або ж пресслужба правоохоронців.
- Перевірка пожежної безпеки: майже на кожному об’єкті є порушення – ОПУ / УП
- Рябошапка встретился с послами: Рябошапка обсудил ход расследования катастрофы в Иране с послами стран G7 / "Цензор"
- СБУ викрила посадовців податкової служби, які допомагали виведенню понад 500 млн грн / РБК-Україна
Найчастіше пресрелізами від державних пресслужб надихалися: Інтерфакс, "Цензор", РБК-Україна.
Власні новини
У 18,4% загальної кількості новин джерелом інформації слугували власні кореспонденти або ж власні ексклюзивні матеріали.
ІМІ окремо звертає увагу, що редакції, у яких великий штат працівників, мають можливість готувати значно більшу кількість власних матеріалів або ж відписувати власні новини з брифінгів. Як власні новини ми також враховували отримані відповіді на інфозапити, ексклюзивні коментарі, ґрунтовні новини на основі кількох джерел та з добрим бекграундом.
- Тимошенко: Моє прем'єрство не сумісне з президентством Зеленського / "Українська правда"
- Полякова: Я – найдорожчий артист в Україні / "Гордон"
- Під Житомиром прокинулися ведмеді – гуляють і гріються на сонечку / Укрінформ
Експерти зафіксували, що найбільшу кількість власних новин генерували: Укрінформ, "Українська правда", "Гордон".
Репости з інших медіа
У 14,6% новин джерелами інформації в новинах слугували новини з інших українських медіа. Найчастіше робили репости з українських медіа такі редакції: "Дзеркало тижня", "Цензор", "Тиждень". Водночас іноземні медіа як джерела інформації слугували у 9,8% матеріалів. А от у 3,7% новин українські журналісти зверталися до російських медіа.
Дослідження виявило, що в кожній 25-й новині (4%) журналісти не зазначали джерела інформації, або забували, або ж не вважали за потрібне. Маємо надію, що ці новини не фантазували.
Також траплялися поодинокі випадки, де джерелами інформації слугували: пресслужби бізнесу (ці матеріали мали ознаки замовлення) – 2,7%; іноземні держустанови – 1,8%; міжнародні організації – 0,9%; українські громадські організації – 0,9%; авторські матеріали (матеріали, які не мають стосунку до новинного жанру, однак редакція їх розміщувала в новинній стрічці) – 0,4%; пресрелізи політичних партій (матеріали також мали ознаки замовлення) – 0,3%.
До речі, представники ІМІ в регіонах підготували дослідження про джерела інформації в місцевих медіа: Львів, Миколаїв, Харків, Полтава та Луцьк.
Робота з джерелами інформації є базовим вмінням журналіста, адже достовірність – один із найголовніших стандартів якісної журналістики. Відсутність у новинах джерел, сумнівні джерела або "запозичені" з інших медіа матеріали без вказання першоджерела – це індикатори того, що, можливо, не варто споживати інформацію з такого медіа.
Між іншим експерти ІМІ щоквартально проводять дослідження на визначення, які українські редакції дотримуються професійних журналістських стандартів.
*Дослідження проводилося в 17 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua, liga.net, ukrinform.ua, interfax.com.ua, censor.net.ua, tyzhden.ua, znaj.ua, dt.ua.
Загальна вибірка становила 1700 матеріалів – по 100 матеріалів, узятих підряд одночасно з кожного сайту в січні 2020 року.
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews.