Як шукати клієнтів, працювати з соцмережами і заробляти гроші.
Тетяна Гонченко ― журналістка-фрилансерка. Вона працювала на сайтах та в газетах, була редакторкою блогу Yakaboo та видання «Бабель», але пішла зі штату, щоб працювати на себе. Тепер Тетяна пише про бізнес, створює нативну рекламу і веде корпоративні блоги. Вона писала для ain.ua, Liga.net, УП.Життя, Bit.ua, у блозі LABA, MC.Today, Читомо, серед клієнтів нативної реклами ― Kyivstar, Unit.City, PrivatBank, Procter&Gamble, Brocard.
Тетяна Гонченко вважає, що серед особливостей фрилансу ― вміння планувати свій час, впізнаваний особистий бренд і робота із замовниками. Своїм досвідом вона поділилася під час вебінару від MediaLab та LMF.
Впізнаваність і досвід
У день, коли я пішла з «Бабеля», я написала всім знайомим редакторам з питанням, чи не потрібні їм тексти. Мені було страшно і я не знала, чи матиму вдосталь завдань, щоб заробляти на життя. Усі відповіли, що тексти потрібні й вони постійно шукають авторів. Тож я кілька тижнів відпочивала, а потім почала писати.
Першим замовником було видання MC.Today, для якого я писала ще під час роботи в штаті. Тож перша порада ― йти на фриланс, маючи досвід і хоча б одного замовника. На фрилансі вас не вчитимуть писати, бо у фрилансерів купують готовий якісний продукт. Тому спершу, вважаю, треба попрацювати в медіа з хорошим редактором.
До фрилансу треба ставитися як до власного бізнесу, а не сприймати це як тимчасові підробітки. Тож я маю стратегію і намагаюся не брати тексти, які їй не відповідають. У моєму разі свідомо обрана ніша це бізнес, нативна реклама, експертні колонки.
Коли ви ставитеся до фрилансу як до бізнесу, то займаєтеся маркетингом і прокачуєте своє ім’я. Секрет успіху, як на мене ― власний бренд. Тоді вас знають і у вас замовляють. Для цього варто активно вести соцмережі. Я вже багато років цим займаюся, додаю в друзі редакторів, знайомлюся з підприємцями. Якось о першій ночі я лайкнула коментар одного бізнесмена і він чомусь зайшов на мою сторінку. Побачив, що я пишу про бізнес і написав, що йому потрібні тексти і завтра зі мною зв’яжеться його піар-менеджерка. Це так і працює: люди бачать вас у стрічці, читають ваші дописи і тексти. Як на мене, важливо не робити це штучно ― маю на увазі мотиваційні цитати і фотографії з професійних фотосесій під кожним дописом.
Також зв’язки дає досвід роботи в штаті. Тоді ви розумієте, як працює ця сфера, маєте контакти ― і ви в тусовці. Це простіше зробити в Києві, ніж у регіонах. Але головне ― навчитися писати і вести соцмережі.
Гроші і замовники
Я вважаю, що знайти свою тему важливо з багатьох причин. Зокрема, це допомагає вибудувати стратегію розвитку і знайти замовників. У своїй ніші ви нарощуєте зв’язки, знаєте, з ким можна працювати, ростете. Коли редакція, наприклад, бізнесова, бачить, що ви пишете про бізнес, вона пропонуватиме вам тексти і буде згадувати про вас, коли отримуватиме замовлення від клієнта. Ви починаєте асоціюватися з темою.
Замовники можуть знаходити вас в інших медіа, для яких ви працюєте. Часто приходять по рекомендаціях, тому важливо завжди писати класно ― навіть якщо це простий текст за маленький гонорар. Крім того, якщо якість буде високою, гонорар можуть підвищити. Я веду два телеграм-канали, і там також можна знаходити замовників, адже це присутність в інформаційному полі.
Я не завжди продовжую співпрацю. Наприклад, в MC.Today я мала класну редакторку спецпроеєктів, чиї правки робили текст кращим і допомагали мені вчитися. Але в іншій компанії, для якої я писала, мені лишали багато беззмістовних правок, ― тому я перестала брати від них замовлення. Вже на другий місяць фрилансу я почала заробляти суму, яку отримувала в штаті. Але тільки через пів року почала розуміти, що не лишуся без замовників і маю стабільну роботу.
Нестабільними були тільки два місяці локдауну. У березні всі замовники відмовилися від тем, які вже були узгоджені. Я тільки дописувала розпочаті тексти. Я була в паніці, бо думала, що так триватиме пів року. Але вже за два тижні замовлення почали повертатися ― я навіть не встигла завершити попередні. Зараз наслідків карантину я не відчуваю. Другий нестабільний місяць ― січень. У січні текст нікому не потрібні, хоча в грудні я писала дуже багато, бо компанії закривали бюджети, складали звіти. У грудні я працювала наповну і брала всі замовлення. У січні перше замовлення я отримала 15 числа. Хоча без діла я не сиділа, адже вела блог однієї компанії. Я спілкувалася з багатьма фрилансерами, і часто чула схожі історії. Здавалося б, на фрилансі можна відпочивати, коли хочете, але тут теж є сезонність.
Гонорари ― це болюча тема. ЗМІ часто платять мало. Але іноді різні автори отримують різні суми ― важливо не соромитися говорити про те, що не братимете роботу за нижчу оплату. Це прокачує відчуття оцінки свого часу. Якось мені порадили спершу написати повідомлення з сумою за текст, а потім його копіювати у переписках з редакторами ― бо писати його страшно. І це дійсно працює. Щоб розуміти, у який момент підвищувати гонорар і на скільки, треба аналізувати ринок, підвищувати суму поступово і не всім замовникам відразу. Зараз я вже перестала братися за дешеві тексти. Хоча раніше, наприклад, могла безкоштовно ще й перекласти свій текст російською. Але тепер прошу за це додаткові 300-500 гривень. Не бійтеся говорити про гроші ― ви продаєте свій час і свою роботу, а не займаєтеся благодійністю. Тут немає чого соромитися.
Планування і самодисципліна
Головне на фрилансі ― писати дуже швидко. Кожна ваша година цінна. Це конвеєр, і щоб було цікаво, важливо обирати різні формати ― тести, репортажі, інтерв’ю. У кожному разі важливо оцінювати, скільки часу потрібно на завдання, тож спершу варто уточнити в замовника деталі і вчитатися в бриф. Так ви будете впевнені, що витрачені зусилля відповідно оплатять.
Від організації свого часу залежить половина успіху. Мені дуже допоміг планувальник Trello. Його часто використовують у командній роботі. Для себе я маю стовпчик на кожен день, куди вношу й робочі, й особисті завдання. Один текст ― це кілька дрібних завдань: скласти запитання, взяти інтерв’ю, розшифрувати, написати, внести правки. Так можна розбивати роботу над текстом на кілька днів, планувати тиждень залежно від завантаженості і ставити реалістичні дедлайни.
На фрилансі дуже важливо дотримуватися дедлайнів. Це очевидна річ, але я часто чую нарікання від редакторів про те, що фрилансери не виконують роботу вчасно. Якщо не дотримуватися дедлайнів, у вас не буде замовників. Самоорганізація ― це важливо, адже ви самі вирішуєте, коли працювати. Якщо це розслабляє, то фриланс може просто не підійти вам.
У мене є маленька дитина, і я не працювала тільки місяць. Було складно, тому ми найняли няню. Поки ще не було дитини, я іноді ходила працювати в кав’ярню. Мій чоловік теж фрилансер, і нас рятує двокімнатна квартира. Це навіть зручно, бо можна одне одному, наприклад, чай зробити. Але якщо у вас вдома немає простору, це складніше. Можна піти в коворкінг, але я рахувала і для мене це не вигідно.
Фриланс рано чи пізно перетворюється на «день бабака». У штаті ви бачитеся з колегами, слідкуєте за результатами, маєте зв’язок з аудиторією. А на фрилансі ви наче конвеєр з виготовлення текстів, і від цього стає дуже сумно. Щоб так не почуватися, обов’язково треба відпочивати і паралельно мати якийсь власний невеликий проєкт. Наприклад, у мене це книжковий телеграм-канал. Ця затишна віддушина, де можна експериментувати, не дає загрузнути у фрилансі.
Також допомагає стратегія. Коли ви знаєте, куди йдете і як виміряти прогрес, то можете його відчути ― наприклад, рахувати прибуток. Я маю таблиці з підрахунками того, скільки я заробляю, і можу планувати наступного місяця заробити більше, або ж заробити стільки ж, але написати менше текстів. Це стимулює азарт.
Я намагаюся здавати один текст щодня в будні. Це, звісно, трохи висока планка, але це не настільки важко, як звучить. Я ж не пишу один текст з ранку до ночі, я маю 6-7 текстів у роботі одночасно і вони на різних етапах написання. Звісно, такий темп вдається тримати не завжди, у невдалі тижні я здаю три тексти. Але якщо писати в такому темпі, неможливо заробити пристойну суму. Проте все ж у кожного власне планування.
Головний мінус фрилансу ― це те, що зайва витрата часу збиткова. Наприклад, коли хтось не приходить на домовлене інтерв’ю, ви втрачаєте пів дня і, відповідно, гроші. Так само і форс-мажори ― це завжди мої проблеми. Я не можу захворіти чи відпроситися, щоб відвезти кудись дитину. Під час роботи в штаті такого немає. Але фриланс дає свободу, тому, напевно, у штат я не повернуся ніколи.
