На правову гарячу лінію ІМІ регулярно звертаються журналісти з запитанням: що робити, якщо посадовець, надавши коментар, вимагає собі публікацію на узгодження, або забороняє згодом публікацію свого коментаря? Чи правомірна така вимога?
Ситуація, на жаль, достатньо поширена. Нещодавно медіаспільнота жваво обговорювала ситуацію з матеріалом про Лещенко у виданні «Бабель». На регіональному рівні такі ситуації трапляються регулярно, проте не отримують такого розголосу.
Коріння проблеми росте з положень частини третьої статті 13 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за яким визначається співавторство на інтерв’ю:
«3. Співавторством є також авторське право на інтерв’ю. Співавторами інтерв’ю є особа, яка дала інтерв’ю, та особа, яка його взяла.
Опублікування запису інтерв’ю допускається лише за згодою особи, яка дала інтерв’ю.».
Посилаючись на цю норму багато публічних осіб, у тому числі посадовців, почали вимагати від журналістів узгодження будь-якої статті, до якій цією особою був наданий коментар чи якась відповідь на питання.
Але така вимога про узгодження буде неправомірною.
Варто пам’ятати, що Закон України «Про авторське право і суміжні права» відповідно до статті 3 цього закону – поширюється саме на твори, а не на будь-яку інформацію. Стаття 10 Закону України «Про авторське право і суміжні права» виключає з об’єктів, що охороняються, новинну інформацію, а також інші види інформації:
«Стаття 10. Об’єкти, що не охороняються
Не є об’єктом авторського права:
а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;
б) твори народної творчості (фольклор);
в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;
д) грошові знаки;
е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
Проекти офіційних символів і знаків, зазначених у пунктах "г" і "д" частини першої цієї статті, до їх офіційного затвердження розглядаються як твори і охороняються відповідно до цього Закону.».
Таким чином якщо політик або посадова особа надала відповідь на питання журналіста, надала коментар щодо певної події тощо – така відповідь або коментар не мають розглядатися як інтерв’ю через відсутність творчої складової і через характер звичайної прес-інформації.
Законодавство України передбачає вимогу узгодження виключно щодо інтерв’ю. В інших випадках вимога про узгодження інформації вважається цензурою. Стаття 24 Закону України «Про інформацію» прямо забороняє таку вимогу:
«Стаття 24. Заборона цензури та заборона втручання в професійну діяльність журналістів і засобів масової інформації
- Забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.
Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації.
- Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом.
- Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.».
Неправомірна вимога до журналістів про узгодження статті перед публікацією або заборона публікації статті може тягнути за собою притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 171 Кримінального кодексу України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».
Заради уникнення непорозумінь в подальшому журналістам, домовляючись про зустріч з якоюсь публічною особою, політиком, посадовцем, варто відразу уточнити, що в даному випадку мова йдеться не про інтерв’ю, і взагалі уникати цього терміну, окрім випадків створення саме інтерв’ю, тобто розгорнутого виступу особи, яка дає інтерв’ю, з різноманітних питань із застосуванням творчих здібностей, що перетворює звичайну інформацію у певне видовище.
Нагадуємо, в ІМІ працює правова гаряча лінія, за якою можуть звертатися журналісти, засоби масової інформації та інші учасники інформаційних відносин з питаннями, пов’язаними з правовим регулюванням збирання, зберігання, поширення інформації, у тому числі в мережі Інтернет.
Консультації надають медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ info@imi.org.ua.
