У середині січня з’явилися перші повідомлення про спалах у Китаї захворювань на пневмонію, спричинену коронавірусом. Уже через кілька днів було зафіксовано випадки захворювань у США, Японії, Малазії та Австралії. 

24 січня в українських медіа з’явилась інформація про підозру захворювання на “китайський коронавірус” у трьох людей в Україні, проте пізніше МОЗ спростував інформацію щодо двох випадків, і залишився один непідтверджений випадок.

Проте деякі українські ЗМІ почали ставити новини, які можуть посіяти паніку серед населення. Наприклад, Главком у новині “Смертельный коронавирус из Китая: как защитить себя и близких” пише: “Вирус 100% уже есть в Украине – разносчиками могут быть люди даже без температуры. То есть носитель заразен даже в инкубационный период. Врачи настаивают – даже без фактора Китая эпидемия гриппа в стране будет, предположительно в феврале”. У цій новині відсутні джерела і використовуються безпідставні узагальнення (“лікарі”, проте які саме лікарі – не вказано, та нічим не обґрунтовані емоційні висновки: “вірус 100% уже є в Україні”). 

27 січня на цьому ж сайті було оприлюднено новину “У Києві зареєстровано випадок коронавірусу” з посиланням на фейсбук-сторінку Київського міського лабораторного центру – однак відповідний допис там відсутній.

ІМІ вдалося взяти коментар у завідувачки відділенням епідеміологічних досліджень ДУ “Київський обласний лабораторний центр” МОЗ Вари С. М., яка зазначила, що станом на 27 січня підтверджених випадків захворювання на китайський коронавірус у Київській області не зареєстровано, про Київ наразі інформація в неї відсутня. Пізніше на фб-сторінці Київського міського лабораторного центру МОЗ з'явилось уточнення, що випадок захворювання на коронавірус у Києві не має стосунку до китайського: йдеться про вірус HKU1, який циркулює на території України десятиліттями.

Неправдиві чи маніпулятивні новини про захворювання можуть спричинити паніку в чутливої частини населення і спровокувати негативні наслідки.

Тому експерти ІМІ вирішили написати рекомендації, як варто висвітлювати спалахи хвороб у медіа:

1. Завжди перевіряйте інформацію про спалахи хвороб в офіційних джерел. Зателефонуйте в МОЗ чи інші офіційні структури, що можуть аргументовано підтвердити чи спростувати інформацію про хворобу.
2. Не використовуйте узагальнень на кшталт “як вважають лікарі”, а точно ідентифікуйте, кому належить та чи інша думка.
3. Беріть коментарі лише в лікарів тих спеціальностей, які безпосередньо працюють із цим захворюванням.
4. Чітко вказуйте, чи є підтверджений випадок захворювання, чи лише підозра на цю хворобу.
5. Вказуйте в матеріалі шляхи передання збудника і розповідайте про заходи профілактики (про це варто поцікавитись у МОЗ та відповідних експертів). 
6. Не використовуйте емоційно-забарвлених епітетів у матеріалах про захворювання. Наприклад, “невиліковний”, “смертельний”.
7. Будьте максимально точними і не використовуйте узагальнень. 
8. Можна вказати країну, з якої походить інфекція, проте не варто щоразу наголошувати, що саме громадяни цієї країни є джерелом захворювання. Здебільшого хвороби інтернаціональні.
9. Не використовуйте зображень реальних людей у новинах про спалахи хвороб. 
10. Не варто публікувати поради щодо лікування хвороб, оскільки це стимулює людей до самолікування, що може бути небезпечним. Краще рекомендувати звертатися до лікарів.

Олена Голуб,  експертка ІМІ

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews.

ІМІ