Кому вигідні і чим небезпечні вірусні відео про лікування Covid-19.
Лікарка з Вуханю, медсестра з Італії та місцевий лікар N — всі вони готові поділитися унікальними спостереженнями та методиками лікування хвороб. Проблема лише в тому, що зазвичай це маніпуляція чи навіть повний фейк, а «унікальні поради» глядачам точно не допоможуть і добре, якщо не нашкодять. Розповідаємо, хто створює вірусні відео про лікування коронавірусу чи інших хвороб, чому глядачі схильні їм довіряти та чим небезпечні такі відео для медіа.
Терміново! Дивитися усім!
Відео про те, як можна вилікувати коронавірус «народними методами» з’явилися майже одночасно із початком пандемії. Хоча досі немає універсальних ліків від коронавірусу, а вакцинація лише починається, псевдоексперти намагаються нав’язати лікування часником, чи алкоголем.
Крім того, у таких записах часто поширюють різні теорії виникнення хвороби, чипізацію та шкоду 5G. Чи не кожне з них стало вірусним — через чати у вайбері та численні репости у соціальних мережах.
Однак такі вірусні відео — точно не винахід епохи пандемії. Маніпулятивні чи фейкові тексти і відео про лікування хвороб поширювали і раніше, каже засновниця та головна редакторка проєкту «По той бік новин» Альона Романюк. Найчастіше вони стосувалися вакцин, грипу та його штамів і повторювали найпоширеніші міфи.
Альона розповідає, що чи не кожна нова хвороба провокує хвилю вірусних відео – так псевдоексперти намагаються наростити аудиторію і просунути свої ідеї або одразу й конкретні товари на ринок.
Зазвичай вони користуються гучним заголовком, наприклад «Терміново!», «Це відео скоро видаляють з YouTube!», «Нікому не кажіть» або «Скажіть усім». Такі заголовки — перший тригер для аудиторії.
«Є два способи зйомки таких відео. Частина з них знята десь з-під столу, на телефон і дуже неякісно. На початку пандемії дуже багато таких відео були із “очевидцями подій”, які нібито були, наприклад, у Вухані. Інші — дуже якісні, зроблені під журналістські програми, із затратами на постпродакшн та монтаж», — пояснює Альона.
Чому глядачі схильні довіряти таким відео?
Альона впевнена, таким відео люди довіряють тому, що шукають простих відповідей на складні питання. Часто відповіді від медиків аудиторія отримує пізніше, після тривалих досліджень, натомість вірусні відео пропонують швидку панацею.
Крім того, люди задіюють власні когнітивні упередження, тобто шукають аргументи та експертів, які підтвердять їхні думки.
І хоча кожне вірусне відео має свої гачки, завдяки яким чіпляє тисячні аудиторії — у них є кілька спільних рис, пояснює Альона.
Їх створюють на вже актуальні теми — зазвичай ті, які поляризують суспільство (вакцинація чи той же Сovid-19). Водночас апелюють до унікальної секретної інформації: «Цього вам ніде не розкажуть, але…», «Впливові знайомі просили передати\нікому не розповідати про…».
Спікерами у таких відео можуть виступати експерти — лікарі чи медсестри. У цьому разі спрацьовує гачок авторитетності, нехай і сумнівної. Так, в одному з популярних відео львівський лікар-пульмунолог пропонує лікувати Сovid-19 розчином спирту: «Він каже, що запатентував новий спосіб лікування коронавірусу, але чи дієвий він – патентний орган казати не може».
Аудиторія схильна довіряти й ноунеймам. Брат, сестра, подруга, лікарка з Вуханю, які були там, а тому точно знають, що відбувається. Водночас чи була ця людина там насправді, чи не транслює вона бува вигідну для себе чи конкретної компанії думку, аудиторія забуває перевірити.
Лаконічно та зрозуміло
Медійникам Альона Романюк радить ретельно перевіряти усю інформацію перед публікацією чи републікацією на своїх сайтах. Варто пам’ятати, що зараз кожна людина може поширювати різний контент, при цьому переслідуючи власні цілі.
Через ці відео псевдоексперти шукають нову аудиторію. Завжди треба дивитися, хто просуває таке відео: коли зареєстрували акаунт, що поширювали з нього раніше, чи пов’язана ця людина з бізнесом.
«Коли відео набирає тисячі переглядів, вмикається монетизація та реклама сумнівних препаратів. Якщо у таких відео вам радять конкретний препарат — ймовірно, так намагаються просунути цей товар на ринок», — каже Альона.
Альона радить журналістам напротивагу псевдоекспертам створювати базу перевірених — тих, хто готовий керуватися доказовими джерелами та спростовувати нісенітниці. Крім того, створювати перелік експертів, які продукують маніпуляції та фейки.
Коли фейк запущено і він вже стає вірусним, інформацію потрібно спростовувати чітко, лаконічно і зрозуміло. Крім того, Альона радить, вигадувати заголовок, який буде привертати увагу до проблеми: «Наприклад, “Як впливає спирт на ваш організм\на коронавірус”, “Як впливають конкретні препарати на лікування коронавірусу”. Але варто з цим бути обережним і зважати на специфіку видання».
У перших двох абзацах варто пояснити, чому відео є маніпулятивним чи фейковим. Далі можна писати лонгрід на тему, додавати думку експерта.
Якщо ж медіа помилково поширило фейк чи маніпуляцію — одразу вносити апдейт і попереджати про це читачів.
Головне зображення Frédéric Dupont
