Чому підтримуючи незалежну журналістику, ми змінюємо суспільство?
Попри те, що незалежні ЗМІ знаходять нові механізми залучення ресурсів, вони не здатні привернути до себе достатньо уваги. І якими б ініціативними не були незалежні медіа, вони не можуть працювати без підтримки. А головна їхня підтримка — це їхні спільноти, які турбуються про якісну журналістику і підтримують її фінансово, у формі одноразових та щомісячних пожертв або платної підписки.
Аби створити спільноту, медіа слід налагодити взаємодію із читачами. Ми поговорили з патронами і патронками двох видань — «Читомо» та Neformat — які серед інших видань є учасниками програми Local Media Innovations від ГО «Львівський Медіафорум», та запитали, навіщо ті підтримують медіа і чому це особливо важливо робити сьогодні.
Підтримати Читомо
Катерина Буровова, засновниця магазинів Utopia 8 та Slash Dot Dash підтримує «Читомо» через якісний та унікальний контент. Сьогодні це насамперед підбірки поезій, написаних в передчутті, на початку та протягом війни.
Катерина хоче, щоб видання не залежало від рекламних надходжень, грантів і конʼюнктури, аби їхній контент залишався крутим надалі.
«Мій аматорський хот тейк: традиційні для ХХ століття фінансові моделі медіа не справляються з викликами сьогодення — державна підтримка та рекламодавці, що спотворюють редакційну політику, будуть неодмінно породжувати блазнів, а не якісну журналістику. Тому горизонтальні моделі типу фінансування донейтами — найкращий спосіб плекати реально незалежні медіа», — каже Катерина.
Окрім «Читомо», Катерина підтримує і «Тексти» за якісну журналістику даних.
«Я підтримую різні ініціативи, роботу яких вважаю корисною для розвитку суспільства. «Читомо» я підтримую близько п’яти-семи років». — каже Богдан Логвиненко, засновник проєкту Ukraїner. — «Не пам’ятаю точно, коли почав підтримувати їх. Мабуть, з моменту, коли в них з’явилась така можливість. Я підтримую різні медіа — 10-15 видань хоч би на 1$ щомісяця».
«Читомо» були одними з перших, кого можна було підтримати фінансово, що і зробив Богдан Логвиненко.
Редакторка The Ukrainians Богдана Неборак підтримує «Читомо» з того часу, коли видання запустило Патреон. Підтримує, адже працює з літературою щодня.
«Для мене прагматично важливо, щоб існувало сильне і цікаве незалежне видання на дотичну до моєї праці тему. Також мені попросту дуже подобається все те, що робить “Читомо”», — каже Богдана.
Підтримати Neformat
«Neformat — це круте видання, яке популяризує українську культуру», — каже Роман Шевченко, IT-спеціаліст. Свого часу він був приємно здивований, що в Україні є багато цікавих гуртів.
«А тоді я натрапив на Neformat і здивувався вдруге, бо команда медіа робить неймовірний літопис такої музики. Видання допомагає слухачам та музикантам знаходити одне одного. Завдяки підтримці, яку отримує Neformat, більше людей дізнається про якісну українську музику — таким чином наша культура поширюється всередині та виходить назовні. Більше того, це дає наснагу іншим людям творити, ділитись своєю творчістю та продукувати нову культуру», — роздумує Роман Шевченко.
Українська музика, як і музична журналістика, є дуже важливою для розвитку культури. Так вважає Антон Шиферсон, дизайнер, засновник проєкту Ship Her Son.
«Neformat — це одне з небагатьох незалежних українських музичних медіа, яке пише про багато андеґраундних проєктів, а також постійно шукає та знаходить їх», — каже він.
Як музиканту Антону важливо, щоб журналіст правильно розповідав про творчість. «Коли про мої релізи писав Neformat, ніяких проблем не було. Більше того, я не розсилав пресрелізів, коли видав перші два мініальбоми. Команда Neformat знайшла мене, запостила новину і написала рецензію. Я був дуже подивований!», — розповідає Антон Шиферсон.
Антон підтримує й інші видання про музику — «СЛУХ» і LiRoom.
Для культурної менеджерки Альони Каравай Neformat — одне з основних медіа, в якому вона читає про українську немейнстримову музику.
«Із цього медіа я дізнаюся про нові імена у музичній сфері, оскільки часто шукаю митців, що тільки починають свій шлях, неочевидні імена та тих, хто тільки дебютував. Одного разу я вирішила: якщо я споживаю багато такого контенту, то мушу підтримати його, щоб він створювався і надалі», — каже Альона.
Чому важливо підтримувати медіа
«Незалежні медіа — це засада демократичного ладу», —каже Богдана Неборак. — «Я хочу жити в країні, де панує саме такий лад, а тому підтримую незалежні медіа. Як редакторка The Ukrainians я сама щоденно думаю про те, як розвивати спільноту навколо нашого медіа, і бачу прямий зв’язок між відчуттям залученості, що виникає у читачів, які нас підтримують, і роботою нашої команди, яка теж відчуває близькість читачів та додатковий вимір відповідальності через це».
В наш час медіа має великий вплив на свідомість людей, тож позитивні зміни у медіа — це нові кроки до покращення всіх нас. «Думаю, зупинка деяких бізнесів під час пандемії сильно підсилила цей рух, адже багато людей вирішили допомогти своїм улюбленим сервісам вижити», — пояснює Роман Шевченко.
Він додає, що за кожним незалежним медіа ховається невеличка кількість ентузіастів, які мають праведну мету, але часто їхнього ресурсу недостатньо, щоб існувати довго. «Чим більше буде якісного інформаційного контенту — тим чистішим буде інфопростір, а українці — свідомішими та більш обізнаними. Відсутність підтримки не дає можливості розвитку та втілення всіх амбіцій, які команда могла б реалізувати, але не має змоги через відсутність фінансування, — додає Роман.
Якщо немає поліфонії голосів, якщо не покривається потреба в надійній і незаангажованій інформації, зворотному зв’язку та критиці, то медіа, як і суспільство, не розвиватиметься. Так вважає Альона Каравай.
«Я працюю в системі української культури та мистецтва й розумію: якщо немає достатньої кількості різних нішових медіа зі спеціалізованими журналістами та арткритиками, то ці сфери не розвиватимуться. У цьому випадку не буде тих, хто інформує, тих, хто синтезує інформацію, хто дає зворотний зв’язок та підштовхує митців і культурних менеджерів до розвитку. Для мене медіа є важливою ланкою в розвитку будь-якого сектору в країні. І без цієї ланки суспільство не може розвиватися», — додає Альона.
«Незалежні медіа в країні із засиллям олігархічних медіа — це шанс на появу медіаринку, — пояснює Богдан Логвиненко. Важливість медіа для суспільства саме суспільство усвідомлює на пізніх стадіях.
«Виходить таке замкнене коло: з одного боку для розвитку суспільства потрібні незалежні медіа (хоча, звісно, не лише вони), з іншого — цю необхідність усвідомлюють вже дуже розвинуті соціуми. Саме тому підтримка улюблених медіа навіть одним доларом — це важливо вже зараз», — каже Богдан.
Незалежні медіа — це порятунок від тиранії. Якщо ми не хочемо одного ранку прокинутись у антиутопії, якщо ми не хочемо дивитись в криве дзеркало щодня, якщо ми хочемо залишатись громадянами вільної країни, ми маємо боронити існування незалежних медіа», — каже Катерина Буровова.
Бонуси
Медіа часто пропонують різні бонуси своїм патронам — ранній доступ до матеріалів, мерч, квитки на події чи залучення до обговорення важливих змін.
«Мені прийшло запрошення на святкування річниці Неформату. Хоча я й не зміг приїхати, це було приємно. Був би в Києві — обов’язково завітав би». — каже Антон Шиферсон. — «Донейти допомагають мені добре почуватись: я відчуваю приблизно те саме, коли купую собі софт або оформлюю підписку на Spotify замість завантаження з трекера».
«Особисто для мене не настільки важливими є додаткові бонуси, як сам факт підтримки». — каже Богдана Неборак. — «Для мене достатньою є якісна робота медіа, яке я читаю і люблю. Але для багатьох читачів, авжеж, важливими є додаткові можливості. Однією з переваг підтримки The Ukrainians є читацький клуб, і я сама кайфую від можливості читати хороші книжки та обговорювати їх з нашими читачами».
Важливою є і відчуття причетності. Наприклад, Neformat має закритий телеграм-канал для своїх патронів, де час від часу можна обговорювати важливі та цікаві теми, релізи або ж просто про щось запитати. «Це приємна спільнота, до якої є доступ. Але я належу до тих патронів, хто не зважає на ці бонуси. Для мене важливим є саме відчуття причетності». — каже Альона. — «Мій місячний внесок є невеликим, тому я б не хотіла перебільшувати свою роль у цьому та очікувати бонусів. Мені достатньо, щоб медіа працювало та робило свою роботу добре».
Пояснити потребу
Українські медіа часто закриті до читачів, хоча людям насправді цікаво, як видання влаштовані.
Закриті вони також і тому, що не завжди прямо говорять, що їм необхідна допомога.
«Мені здається, що українські медіа часто соромляться відверто говорити про те, що потребують підтримки. На відміну від американських проєктів, наприклад.
Ваші голоси почують! Говоріть, будь ласка! Мені здається, десь in the back of our minds в Україні ми досі сприймаємо прохання про підтримку як щось недостойне, як ознаку вразливості. При цьому європейські та американські контентмейкери чітко артикулюють, чому їм потрібна підтримка і що їм вдається зробити завдяки комʼюніті.
Я керуюсь емоціями при виборі тих, кого підтримую, тому просто бережіть тих, кого любите», — каже Катерина Буровова.
«Мені здається, що для того, щоб залучити інших до підтримки медіа, треба вибудовувати ком’юніті однодумців», — каже Роман Шевченко. Він виділяє кілька порад, що, на його думку, допоможуть у цьому.
- показати, хто стоїть за матеріалами, яку має мотивацію та мету. Емпатія та довіра до творців — це найголовніше, що спонукає людей підтримувати;
- ділитися з читачами\глядачами важливими змінами та апдейтами, залучати до обговорень, інтерактиву. Користувачам буде приємно розуміти, що вони позитивно впливають на майбутнє ресурсу та що їхня думка враховується;
- не забувати дякувати й наголошувати, що ви працюєте для них.
«Якщо говорити про те, на що слід звертати увагу тим людям, які хочуть підтримати, — дивіться, чи видання поділяє ваші погляди та чи близькі вам думки авторів, їхнє бачення актуальної ситуації і майбутнього. Якщо вас приваблює унікальний контент чи бонуси — обом сторонам буде вигода від цієї співпраці», — додає Роман.
Про це каже й Альона Каравай: «моєю мотивацією для підтримки медіа, яке я читаю, було те, що воно відкрито пояснило цю потребу. А також те, як ця підтримка може спонукати медіа до розвитку. Коли я отримую такий зрозумілий та прагматичний сигнал про підтримку від медіа, якому я довіряю, я реагую на цей сигнал».
Антон Шиферсон часто підтримує медіа від перших закликів про те, що виданню потрібна підтримка.
«Я розумію, що їхня робота часто не приносить жодних прибутків. Тому вважаю, що якщо ти маєш можливість, якщо тебе цікавить музична сцена твоєї країни а ти сам — музикант, в тебе багато друзів-музикантів, то слід допомагати медіа, що працюють з тобою в одній ніші», — пояснює Антон.
Війна
Підтримувати незалежну журналістику у час війни не менш важливо. Неможливо створити універсальне правило: допомоги потребують всі.
«Для себе визначила, що не буду скасовувати повторювані платежі або підписки на Патреоні, хоча всі інші доступні ресурси я спрямовую на Повернись живим та покупки в малих підприємців. Перемога і безпека наших воїнів — найвищий пріоритет, але донести й не розплескати нашу економіку і культуру теж дуже важливо» — каже Катерина Буровова.
У The Ukrainians, попри війну, відбувається постійне зростання людей, які підтримують видання фінансово і долучаються до Спільноти.
«У лютому ми переказали усі наші донейти на підтримку армії, а в березні запустили Patreon, кошти з якого спрямовуватимемо на переклад більшої кількості наших текстів англійською мовою. Зараз, у квітні, ми відновлюємо роботу нашого читацького клубу для Спільноти, адже це нагода не тільки перечитати та обговорити важливі тексти, а й побути разом і поспілкуватися.
Я вважаю, що незалежна журналістика — це один зі стовпів, на яких тримається демократія. Ми всі боремося за демократичну й вільну Україну, тому підтримка незалежних медій в час війни — винятково важлива. Ми у The Ukrainians не зупиняли роботи ні на день, зробили численні репортажі, записали безліч історій, зберегли команду і запустили декілька нових проєктів, ідеї яких виникли вже після 24 лютого. І ми отримуємо неабиякий відгук від наших читачів, які потребують цікавих і вдумливих текстів», — розповідає Богдана Неборак.
«Пріоритети змістилися в бік можливостей — майже усі кошти йдуть на підтримку нашої армії та волонтерів». — каже Антон Шиферсон. — «Підтримувати потрібно і доречно, якщо є така можливість та бажання. Так, українські музичні медіа — це культурний фронт, який працює, щоб люди скоріше забули про те, що генерує країна-сусід».
Антон вважає, що ті, хто почав підтримувати медіа до 24 лютого, навряд будуть скасовувати підписки. Зараз важче знайти нових патронів.
«Зараз люди інакше дивляться на те, куди зробити внесок. За звичайні новини чи тексти отримувати грошову підтримку буде важкувато. Хоча кожен сам вибирає, куди йому нести гроші, тут немає об’єктивності у рішеннях», — додає Антон.
«Треба розуміти, що лише від нас самих залежить, якою буде Україна після закінчення війни. Я також активно підтримую ЗСУ, з початку війни надіслав багато грошей як військовим, так і зоозахисникам та волонтерам. Від цього залежить наше спільне майбутнє». — каже Роман Шевченко. — «Якщо є можливість (підкреслюю) — варто продовжувати підтримувати корисні та близькі ініціативи. Я дуже хочу, щоб все те, що мені подобається, продовжило існування і ставало тільки кращим.
Загалом сподіваюсь, що теперішнє єднання, коли всі згуртувалися заради однієї мети, стане звичкою. І що люди надалі продовжуватимуть підтримувати один одного незалежно від обставин».
