В контексті розвитку інформаційних та телекомунікаційних технологій, освіти, загалом швидкостей в найрізноманітніших сферах історію вже можна розділяти на періоди «до» та «після» Інтернету. Такий швидкий розвиток всесвітньої інформаційно-комунікаційної технології мав наслідком і появу великої кількості загроз та викликів. Від кіберзлочинності у всіх можливих проявах і втручання у роботу об’єктів критичної інфраструктури до захисту персональних даних і зловживань у сфері свободи слова та поширення інформації.
В Україні існує низка спеціальних законів, які регулюють діяльність окремих видів медіа. Це, зокрема, Закони України «Про телебачення і радіомовлення», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства». Телебачення, радіо та пресу зазвичай називають традиційними засобами масової інформації.
Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій створив умови для появи нових медіа – Інтернет-ЗМІ. Останні стрімко розвиваються та набувають популярності, розширюється коло їх читачів. Водночас, діяльність Інтернет-ЗМІ в Україні чітко не врегульована. Незважаючи на те, що в нашій країні постійно працюють численні Інтернет-видання, на практиці час від часу виникають і певні труднощі, пов’язані із невизначеністю правового статусу таких медіа. Зокрема, творчі працівники цих видань, які збирають, обробляють та поширюють інформацію в інтересах громади, не завжди можуть підтвердити свій статус журналіста та захистити свої професійні права, про що детальніше ми розповімо нижче. Інколи виникають складнощі з визначенням особи, відповідальної за поширення недостовірної інформації тощо.