Субота, 22 Червня
Головна Медіапростір Висвітлення української тематики в медіа різних країн Європи має свою специфіку, — дослідження

Висвітлення української тематики в медіа різних країн Європи має свою специфіку, — дослідження

1350

Засоби масової інформації Франції, Німеччини, Угорщини, Латвії та Італії мають певні відмінності в підходах до висвітлення української тематики. В усіх цих країнах, меншою чи більшою мірою, присутні проросійські наративи в інформпросторі, хоча медійники й розуміють, що Росія є агресором.

Такого висновку дійшли автори дослідження «Протидія наративам російської пропаганди про Україну в західних медіа», проведеного Львівським медіафорумом у грудні 2022-го — березні 2023 року.

Як з’ясували дослідники, у Франції медіа намагаються дотримуватись «балансу», надаючи слово російським політикам і псевдоекспертам-пропагандистам. Так, під час опитування французькі медійники розповіли, що запрошують для коментарів російських посадовців, зокрема спікера російського посольства у Франції Олександра Макогонова та віцеспікера Держдуми Росії Петра Толстого.

«Ми знаємо, що стикнемося із пропагандою, але важливо показувати з аргументами, що вони маніпулюють», — вважають представники французьких медіа.

За словами дослідників, людей, здатних говорити французькою від імені України, особливо для участі в телеефірах, бракує. Уявлення багатьох французьких медіа про події у Східній Європі сформували кореспонденти, які працювали в Росії.

Водночас значна частина суспільної дискусії у Франції відбувається у твіттері, де українська позиція представлена мало. Попри те що російське іномовлення Russia Today і Sputnik заблоковане через санкції ЄС, тут з’явилось нове проросійське видання Omerta.

Також дослідники відзначили дієвість російської «м’якої сили» у сферах економіки та культурної дипломатії, яка доповнює пропаганду.

Опитані дослідниками німецькі медійники підтвердили вплив російської пропаганди в країні, зокрема навели приклади закликів німецьких проросійських інтелектуалів примусити Україну до миру.

Водночас німецькі кореспонденти часто бувають в Україні, в тому числі в зоні бойових дій, і контактують з місцевими експертами, речниками та журналістами; багато уваги приділяють військовій допомозі Україні та українським біженцям.

Про Україну в німецьких медіа часто говорять як про корумповану державу, не враховуючи прогресу в цій сфері за останні роки. Ситуацію з російською православною церквою подають як утиски. У суспільстві поширені уявлення про «велику російську культуру», не пов’язану з режимом Путіна, та про особливу роль Росії у перемозі над нацизмом.

Утім, нав’язувані російською пропагандою побоювання, що німці не зможуть жити без російських енергоносіїв, не справдились, тож тепер суспільство сприймає антиросійські санкції з меншою пересторогою.

Медіа Італії, за даними дослідження, зосереджені на внутрішніх проблемах своєї країни. Про Україну пишуть, переважно прив’язуючи до місцевих інтересів, або повідомляють найгарячіші новини. Італійських кореспондентів, за аналізом експертів, у нашій країні порівняно мало, тож місцевим медіа бракує актуальної інформації про українські справи.

В Італії до «миру за будь-яку ціну» закликають представники бізнесу, який втратив доходи через антиросійські санкції. У медіа лунає проросійська риторика політиків, які намагаються «примирити» Україну з Росією. Окупацію Криму та деяких областей України Росією інколи подають як «самовизначення» жителів цих територій, порівнюючи регіони з Південним Тіролем.

В Угорщині, за словами дослідників, влада прямо чи опосередковано контролює більшість медіа і просуває в них думку, що держава не має бути «втягнута у війну» і відмовлятись від співпраці з Росією заради підтримки України.

Типовими тут є антизахідна риторика і твердження про недієвість антиросійських санкцій. Багато таких наративів лунає у громадських медіа, які фактично провладні, а незалежні ЗМІ не можуть збалансувати цього дискурсу.

Також у країні поширюється дезінформація про становище угорської меншини в Україні, зокрема про «мовні утиски» та нібито вибіркову масову мобілізацію етнічних угорців до Збройних сил. Попри сусідство місцевому медійному й експертному середовищу бракує інформації про Україну, наголошується в дослідженні.

«Ми діємо, на жаль, як союзники Росії. Вони дуже здібні у багатошаровому поширенні пропаганди, спрямованої на різні рівні угорського суспільства, з різним рівнем IQ для різних рівнів аудиторій, яким вони поширюють ці повідомлення», — сказав під час опитування один з угорських медійників.

У Латвії, з одного боку, в медіапросторі є потужні російські впливи (приблизно 40 % населення — російськомовні), з іншого — Україну дуже підтримують влада і суспільство.

Місцевий громадський мовник багато уваги приділяє ситуації в Україні і залучає українських журналістів. Проте тут діє мовний бар’єр — медіа обирають українських експертів, які спілкуються російською, й іноді надають перевагу людям, які не є неупередженими й виступають як політики — Дмитро Гордон, Олексій Арестович та інші.

Однак проросійські наративи потрапляють у латвійські медіа, бо ті користуються російськими джерелами. Водночас національний регулятор бореться за очищення медіапростору від проросійської пропаганди, зокрема позбавивши ліцензії канал «Дождь».

Деякі організації намагаються «мирити» українських біженців і російських іммігрантів, запрошуючи до участі у спільних програмах.

Поширені тут і маніпуляції щодо української «русофобії», яка нібито спровокувала Росію, і завеликої шкоди для латвійської економіки через підтримку України.

Визначальною проблемою під час опитування фахівці назвали брак англомовних статей від українських журналістів та медіа або принаймні перекладених статей.

 

Детектор медіа

Наживо

Персони

"Життя прекрасне!"
Ольга Лаврись