Сервіс містить зібрання українських фотографій від XIX століття до сьогодення. Автори світлинотеки говорять про два завдання проекту: популяризувати Україну закордоном через візуальний контент та дати можливість митцям поширювати та продавати свої знімки.
Проект презентували 5 липня в Українському кризовому медіацентрі. Платформу створено за підтримки Міністерства культури України, Інституту національної пам’яті, волонтерського ініціативного руху «Інтелектуальна Україна», Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса, приватного акціонерного товариства «Укртранснафта» та інших. .
На сайті вже представлено близько 1700 фотографій. Серед авторів світлин багато українських фотографів, зокрема Костянтин Грішин, В’ячеслав Якубовський, Тетяна Сусул, Богдан Бабак, Віка Бежен, Юлія Кулеба, Олександр Березко, Ірина Старик та Тарас Хомей.
Назва проекту, за словами Сергія Проскруні, театрального режисера, культурного діяча та креативного директора «Євробачення-2017», символічна: «ці два слова – “українська мить”, дуже чітко передають головний меседж: ціну миті, вартість миті, вартість історичного моменту, який зафіксований у світлинах фотомайстрами і який в цей самий момент стає історією».
За словами Миколи Стефанчука, директора видавничого дому «Ін Юре», платформа ставить собі за мету розвиток національної ідентичності і самобутності, об’єднання фотографів у єдину спільноту, де вони зможуть розвиватися, заявляти про себе світові. Містить вона також і комерційну складову, адже дозволяє митцям отримувати кошти за власні фотографії. Організація гарантує захист юридичних прав усіх тих, хто використовує платформу. Публікувати і реалізувати знімки можуть не лише автори світлин, а й правовласники.
Окрім сучасних, на сайті є унікальні фотографії, датовані ще початком 19 століття. Творці платформи сподіваються, що за допомогою сервісу ці знімки вдасться популяризувати. Окрім фотографій на порталі також публікуватимуться фотолітописи.
«Відомо, що по Україні є близько ста тисяч фотографій, які стосуються періоду до 1917 року, - зазначив директор Центрального державного кінофотоархіву України ім. Г.С. Пшеничного Владислав Берковський. - В той час у суспільному і науковому обізі знаходиться заледве 10-11 відсотків. Що вже говорити про цілий світ? Світ не бачить нашої історії. Відповідно, він не бачить і нас». Він вважає, що світлинотека «Українська мить» може стати способом просування не лише українського продукту, а й української ідеї.
За словами авторів проекту, цільова аудиторія - вибагливі, сучасні, проактивні, освічені користувачі, які хочуть споживати український контент.
«Український ринок має запит на сервіс, який використовує український контент», - зауважив співзасновник національної світлинотеки «Українська Мить» Данило Цьвок. Він наголосив на тому, що проект консолідує різноманітну українську фотографію. Як стокову, так і художню, кореспондентську, архівну.
Керівник та співзасновник національної світлинотеки «Українська мить» Юрій Баланюк називає платформу соціально-комерційною. Адже вона виконує важливу соціальну місію зі збереження історичної пам’яті. «Приємно дивитися на світлини старого Харкова, порівнюючи їх з сучасними новими фотографіями», - акцентував він.
Функціонал сайту є досить простим. Усі матеріали сортуються між чотирма категоріями, серед яких «Минуле», «Сучасне», «Ексклюзивне», «Колекція». Є можливість шукати з фільтрами.
«Користувач може знайти світлину як за пошуковим словом, так і відфільтрувати результати пошуку за певною тематикою, - зазначив Данило Цьвок. - Унікальним інструментом вважаємо те, що можна шукати світлину відповідно до дати, коли вона була зроблена».
Дизайн порталу мінімалістичний.«Ми відмовилися від усіх елементів, які надають об’єм – текстури, градієнти тощо», - наголосила дизайнер Юлія Мартин.
Вони розповіла, що команда намагалася віднайти дизайн, який би забезпечив гармонійне поєднання інтерфейсу сайту та різнобарвного контенту. Завдяки мінімалізму, лаконічності та простоті зовнішнього вигляду користувач швидко може знайти те, що йому потрібно.
Дизайнерка також пояснила значення логотипу. Як і назва, він досить символічний, і складається з різних елементів: «Перший – це вишиванка, найбільш впізнаваний наш національний український символ, далі піксель - найменша частинка цифрової фотографії, та фокус – наш погляд через об’єктиви фотокамер на Україну».
Команда проекту також випускатиме журнал, у якому будуть порушуватись такі теми як «українська жінка -берегиня, українські діти, українські родини, українські вулиці, українські традиції» . Він також матиме назву «Українська мить». Планують презентувати друкований орган інтернет-порталу до Дня незалежності.
Щодо фінансування, то, як пояснив MediaSapiens керівник проекту Юрій Баланюк, стартовий капітал здебільшого складався з коштів засновників платформи. За його словами, один із співзасновників мав офіс, тож за нього організація не платить. В майбутньому платформа планує заробляти шляхом продажу знімків авторів, що публікують свої фото на сайті.
Нагадаємо, раніше повідомлялось, що у Києві фотобанк Depositphotos відкрив креативний фотопростір і найбільшу студію Східної Європи.
У травні цифрова бібліотека Europeana створила онлайн-архів, до якого увійшли 2,2 мільйона фотографій з колекцій 50 європейських музеїв з 34 країн.
Яна Собецька
