Що має статися 1 серпня і 1 вересня та кого це торкнеться?
Згідно з ухваленою 13 червня постановою уряду, 31 липня має стати останнім днем існування аналогового ефірного телебачення в Києві та Кіровоградській області, а 31 серпня – в усій Україні, після чого Україна перейде на цифровий стандарт ефірного мовлення DVB-T2. У цьому матеріалі ми зібрали інформацію про те, як відбудеться цей перехід.
1. Що має статися 1 серпня в Києві та Кіровоградській області?
Із 1 серпня у Києві та Кіровоградській області будуть вимкнені передавачі, які розповсюджують аналоговий ефірний сигнал загальнонаціональних телеканалів і двох місцевих телеканалів, які вже мовлять у цих регіонах у цифровому ефірі та мають відповідні ліцензії.
У Києві Концерн радіомовлення, радіозв’язку і телебачення має вимкнути 18 передавачів 12 загальнонаціональних каналів: «1+1», «Інтер», ICTV, Новий канал, «Україна», СТБ, ТЕТ, НТН, М1, 5 канал, К1, Прямий канал, а також одного місцевого телеканалу «Київ».
У 20 населених пунктах Кіровоградської області буде вимкнено передавачі 13 загальнонаціональних телеканалів: «1+1», «Інтер», ICTV, Новий канал, «Україна», СТБ, ТЕТ, НТН, М1, 5 канал, К1, Прямий канал, «Мега», а також одного кропивницького телеканалу TTV.
26 липня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення ухвалила рішення про втрату чинності ліцензій усіх цих каналів на аналогове ефірне мовлення в Києві та Кіровоградській області з 1 серпня. Телеканали «Київ» і TTV протягом десяти днів повинні здати Нацраді свої ліцензії, а загальнонаціональні телеканали протягом місяця подати Нацраді заяви про переоформлення своїх ліцензій, вилучивши з них частоти з вимкненими передавачами.
2. Що має відбутися 1 вересня?
З 1 вересня планується вимкнення аналогового ефірного телебачення по всій Україні за винятком територій з особливим режимом мовлення – районів України, що межують з Кримом, і районів Донецької та Луганської областей.
3. Чи залишиться аналогове телебачення в Україні після вимкнення?
У телеглядачів залишиться можливість приймати аналоговий сигнал на територіях з особливим режимом мовлення (Донецька, Луганська області, райони на кордоні з Кримом). Також готується ще одна постанова уряду про продовження роботи аналогових передавачів до 31 грудня 2018 року в таких випадках:
- передавачів місцевих і регіональних телекомпаній, які не мають цифрових ліцензій;
- передавачів суспільного мовника («UA: Перший» і телеканали обласних філій Національної суспільної телерадіокомпанії України);
- передавачів, розташованих на кордоні з Російською Федерацією в Чернігівській, Сумській і Харківській областях (перелік цих передавачів склала Нацрада, але він поки не публічний).
4. Які телеканали залишаться в аналоговому ефірі в Києві та Кіровоградській області?
Поки що в Києві не планують вимикати аналогові передавачі телеканалів «UA: Перший», «2+2», «ПравдаТУТ», «ПлюсПлюс» і «Перший київський» (раніше мав назву «100+»). У Кіровоградській області залишиться можливість приймати аналоговий сигнал телеканалів «UA: Перший», «Кіровоград», а також «2+2» у Кропивницькому (на базі ліцензії ТРК «Стимул») і Гайвороні.
«UA: Перший» і «Кіровоград» – це суспільні телеканали, а решта мовників – місцеві й регіональні, що не мають цифрових ліцензій.
Втім, слід нагадати, що з 18 червня, щодня з 6:00 до 18:00, Концерн РРТ через борги Суспільного мовника призупиняє аналогову трансляцію телеканалу «UA:Перший» через передавачі в дев'яти містах: Білопілля, Вінниця, Дніпро, Ізюм, Київ, Ковель, Одеса, Тернопіль та Чернігів. Коли трансляцію відновлять — поки невідомо, це залежить від того, чи дофінансує уряд і Верховна Рада цьогоріч Суспільне мовлення. Таким чином, після вимкнення аналогу, користувачі, які не перейшли на іншу технологію можуть залишися без сигналу каналів Суспільного мовлення.
5. Чи може змінитися дата вимкнення?
З високою вірогідністю дата 1 серпня для Києва та Кіровоградської області – остаточна. Концерн РРТ готується вимикати передавачі і вже відправив усім своїм клієнтам – телеканалам листи про підписання додаткових угод, з яких будуть вилучені передавачі, що підлягають вимкненню. Додаткових угод поки що не підписали, але й заперечень від телекомпаній не отримали, повідомив «Детектору медіа» генеральний директор Концерну РРТ Петро Семерей. «У телеканалів одна засторога – щоб вимкнули одразу всіх, а не когось вимкнули, а когось залишили», – каже він.
Однак група «1+1 медіа» виступила проти рішення Нацради про втрату чинності аналогових ліцензій телеканалів. Директор з юридичних питань «1+1 медіа» Тетяна Смирнова наголосила, що закон не дає права Нацраді визнавати ліцензії нечинними. Судячи з реакції «1+1 медіа», група може оскаржити рішення регулятора в суді.
Щодо вимкнення аналогового сигналу по всій Україні 1 вересня – сумніви є. Голова Нацради Юрій Артеменко вже неодноразово зауважував, що після тестового вимкнення в Києві та Кіровоградській області можуть бути скориговані подальші дії та строки вимкнення. За словами Олександра Ільяшенка, вимкнення можуть відстрочити приблизно на місяць, але не більше. Подібний прогноз (кілька тижнів, але не місяців і не рік) має й керівник рейтингової агенції Big Data Сергій Бойко.
6. Чому дату можуть перенести?
При вимкненні аналогового сигналу держава має враховувати низку факторів:
Наявність цифрового ефірного телебачення в країні і покриття цифровим сигналом 95% населення країни (такий рівень покриття записаний в ліцензіях цифрового провайдера – компанії «Зеонбуд»);
Наявність цифрових ліцензій у всіх аналогових ефірних мовників;
Забезпечення малозахищених категорій глядачів аналогового телебачення цифровими приставками (телетюнерами) для прийому сигналу DVB-T2 на телевізори.
Достеменних даних про рівень покриття цифровим сигналом не надає ніхто. «Зеонбуд» декларує 95%, опоненти кажуть про 60%. У липні телеканал «Інтер» оприлюднив список міст, де можуть виникнути проблеми з прийомом цифрового ефірного телебачення, у ньому – 299 населених пунктів, у тому числі 15 – у Кіровоградській області, 8 – у Київській. «Зеонбуд» заперечив дані «Інтера» про проблеми з цифровим покриттям.
Частково або повністю вирішити проблему з цифровим покриттям може розширення цифрової мережі «Зеонбуду». Нацрада планує, що в перехідний період з 1 вересня до 31 грудня (коли частково продовжуватиметься аналогове мовлення частини передавачів) визначаться всі проблемні зони, де «Зеонбуд» довстановить передавачі та розширить покриття бодай одного цифрового мультиплексу з восьми телеканалів. Попередньо «Зеонбуд» надав згоду встановити передавачі в 47 населених пунктах.
Також за проміжний період з 1 вересня до 31 грудня Нацрада планує видати цифрові ліцензії охочим телекомпаніям, адже після вимкнення аналогового сигналу вивільняться частоти. За словами відповідального секретаря Нацради Олександра Ільяшенка, близько 120 місцевих і регіональних телекомпаній не мають цифрових ліцензій, але з них не більше 30 хочуть їх отримати, а решта компаній будуть переходити на супутник або в кабель.
З телетюнерами ситуація складніша. У державному бюджеті на цей рік не передбачено коштів на закупівлю та розповсюдження приставок для малозабезпечених громадян. Нацрада попросила уряд або передбачити ці кошти в державному бюджеті, або зобов’язати обласні державні адміністрації виділити їх з місцевих бюджетів. Скільки телетюнерів потрібно роздати за бюджетні кошти – невідомо. У 2012 році за державні кошти органи влади закупили і роздали людям близько 800 тис. тюнерів, залишилося ще 600 тис. не забезпечених владою заявок. Відтоді змінилася структура населення й органи влади мали б зібрати нові заявки, але цих даних немає.
7. Кого з глядачів торкнеться вимкнення аналогу?
Вимкнення аналогового сигналу зачіпає тих глядачів, які дивляться телевізор через ефірну антену. Їм потрібно або придбати і встановити телетюнер DVB-T2 (вартістю від 300 грн) і кімнатну антену, або новий телевізор, здатний приймати сигнал DVB-T2, і кімнатну антену, або обрати інші типи прийому телебачення – супутникове, кабельне, IPTV або OTT.
За даними останнього установчого дослідження Індустріального телевізійного комітету, в Україні (за виключенням тимчасово окупованих територій) 13,3 млн телевізійних домогосподарств. З них близько 5 млн домогосподарств (37,5%) користуються аналоговим ефірним ТБ, а 2,5 млн домогосподарств (18,8%) – цифровим ефірним ТБ. При цьому вони можуть використовувати й інші способи отримання телевізійного сигналу, тобто ефір для них не є єдиним джерелом.
За даними окремого дослідження медіахолдингів «Медіа Група Україна» і StarLightMedia, аналоговий ефірний сигнал є єдиним телевізійним джерелом для 14,3% дорослого населення України віком старше 18 років. За різними оцінками, мова йде про 2-2,5 млн домогосподарств, яким потрібно буде щось зробити, щоб отримати доступ до телебачення.
За оцінкою компанії Big Data, «аналогові» домогосподарства розташовані переважно в невеликих містах і сільській місцевості, кожне домогосподарство — це в середньому двоє осіб (чоловік і дружина), їхній середній вік — 58 років. За прогнозом, від 70 % до 80 % із цих домогосподарств перейдуть оберуть цифрове ефірне телебачення DVB-T2, решта виберуть інші платформи (супутникове ТБ, кабельне ТБ, IPTV).
У Києві та Кіровоградській області медіагрупи нарахували приблизно по 150 тисяч абонентів аналогового ефірного телебачення (такі дані називають двоє співрозмовників «Детектора медіа»). За прогнозами, 40% з них перейдуть на цифрове ефірне телебачення DVB-T2, решта обере інші типи прийому.
Фото: zik.ua