Правовий статус мережі Інтернет та інформаційних ресурсів у ньому досі не врегульовано належним чином у законодавстві України. Тож і питання передвиборної агітації в мережі Інтернет мають свої особливості, які суттєво відрізняються від агітації на телебаченні, радіо чи в друкованих виданнях.
Насамперед це зумовлене тим, що не існує законів щодо засобів масової інформації в мережі Інтернет. Інформаційні ресурси, які прагнуть отримати офіційний статус, реєструються як інформаційні агентства відповідно до Закону України "Про інформаційні агентства". Решта інформаційних ресурсів підпадає під загальне регулювання інформаційної діяльності в Україні і за своїм правовим статусом не відрізняється від інтернет-магазину або блогера в соціальній мережі. Причому це стосується також вебсайтів зареєстрованих друкованих видань, бо вебсайт видання не дорівнює власне виданню, яке регулюється Законом України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні". Закон "Про телебачення і радіомовлення" містить певні норми щодо вебсайту телерадіоорганізацій, проте і цей закон не вважає поширення інформації через вебсайт телерадіоорганізації рівним поширенню в ефірі. Усі ці особливості мають свої плюси й свої мінуси. Зокрема, в частині, що стосується передвиборної агітації.
Виборчий кодекс України в частині першій статті 51 визначає, що "передвиборна агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата, партію (організацію партії) – суб’єктів виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватись у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України".
Отже, діяльність у мережі Інтернет, спрямована на спонукання виборців голосувати або не голосувати за ту чи іншу партію, кандидата, так само є передвиборною агітацією в мережі Інтернет, як і в інших форматах і формах. На передвиборну агітацію в мережі Інтернет поширюються загальні правила щодо передвиборної агітації, встановлені Виборчим кодексом України.
Зокрема, вимоги частин п’ятої і шостої статті 12, які встановлюють рівне і неупереджене ставлення до кандидатів та партій, заборону привілеїв чи обмежень кандидатів залежно від суб’єкта висування, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, інвалідності та стану здоров’я, за мовними або іншими ознаками.
Передвиборна агітація в мережі Інтернет так само здійснюється за кошт виборчих фондів кандидатів, партій (організацій партій) – суб’єктів виборчого процесу, відповідно до частини четвертої статті 51 Виборчого кодексу. Щоправда, частина друга статті 51 визначає, що громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів, партій (організацій партій) – суб’єктів виборчого процесу, політичні, ділові та особисті якості кандидатів, вести агітацію за або проти кандидатів, партій (організацій партій). І зазначене право громадян України поширюється, зокрема, на мережу Інтернет. Отже, громадяни України можуть вільно і всебічно, у тому числі за допомогою соціальних платформ типу Facebook, YouTube тощо, здійснювати агітацію, водночас обов’язковість оплати з виборчих фондів для цього не передбачена. Однак право громадян агітувати не поширюється на юридичних осіб, що ведуть інформаційну діяльність у мережі Інтернет.
На мережу Інтернет поширюється норма частини восьмої статті 57, за якою політична реклама повинна бути відокремлена від інших матеріалів і позначена як така. Також у мережі Інтернет забороняється прихована передвиборна агітація, відповідно до частини п’ятої статті 51 Виборчого кодексу України:
"Прихована передвиборна агітація, а також розміщення або поширення матеріалів передвиборної агітації, не позначеної відповідно до вимог цього кодексу, забороняються. Реклама друкованих видань (газет, журналів, книг), інших товарів та послуг з використанням прізвищ чи зображень (портретів) кандидатів, назв чи символіки політичних партій – суб’єктів виборчого процесу вважається передвиборною агітацією. До передвиборної агітації також належить використання символіки (гімну, прапора, розпізнавального знака, девізу) або логотипів партії – суб’єкта відповідного виборчого процесу, використання передвиборних слоганів, гасел кандидатів, партій (організацій партій) – суб’єктів відповідного виборчого процесу, а так само повідомлення про проведення видовищних чи інших публічних заходів на підтримку партії, кандидата або про підтримку зазначених заходів кандидатами, партіями (організаціями партій) – суб’єктами відповідного виборчого процесу, а також привернення уваги до участі у таких заходах партій чи певних осіб як кандидатів".
Щодо мережі Інтернет, так само як і для інших видів агітації, діє норма про припинення агітації о 24-й годині п’ятниці перед днем голосування.
Проте через відсутність статусу телерадіомовника або друкованого ЗМІ на розміщення передвиборної агітації в мережі Інтернет не поширюються положення Виборчого кодексу щодо:
- Обов’язкового визначення розцінок вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу і публікації цих розцінок до 8 вересня 2020 року із забороною їхньої зміни надалі.
- Обов’язку попередньої оплати за розміщення передвиборної агітації в мережі Інтернет до моменту такого розміщення.
- Обов’язку протягом 20 хвилин до і після теле-, радіотрансляції передвиборної агітаційної теле-, радіопрограми кандидата, партії (організації партії) не коментувати чи оцінювати в будь-якій формі зміст передвиборної агітаційної програми, надавати будь-яку інформацію щодо відповідних кандидата, партії (організації партії).
- Обов’язку здійснювати аудіо-, відеозапис усіх передач, що містять передвиборну агітацію, і зберігати відповідні матеріали протягом 30 днів після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) результатів виборів.
- Обов’язку за письмовими запитами Центральної виборчої комісії, територіальної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення надавати всю інформацію про виділення ефірного часу для проведення передвиборної агітації, інформацію про використання друкованої площі для розміщення агітаційних матеріалів кандидатів, партій (організацій партій), а в разі необхідності – надсилати копії відповідних угод, платіжних документів та відповідні публікації. аудіо-, відеозаписи передач на відповідних носіях інформації.
- Обов’язку засобів масової інформації, їхніх посадових та службових осіб і творчих працівників під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами з кандидатами, партіями, не агітувати за або проти кандидатів, партій (організацій партій), не оцінювати їхніх передвиборних програм.