Найлегше і найдешевше було використовувати ботів у ВКонтакте, на другому місці Twitter, 15% користувачів якого насправді є ботами
В українських соціальних медіа діє розгалужена система цифрової пропаганди, що включає інструменти збирання великих обсягів даних та маніпулювання громадською думкою.
Про це йдеться в дослідженні Оксфордського проекту з алгоритмів, пропаганди та цифрової політики, результати якого було оголошено в рамках конференції, проведеної Національним демократичним інститутом США з нагоди тижня протидії дезінформації, повідомляє Голос Америки.
Дослідники з’ясували, як діють боти у внутрішній політиці та медіа-середовищі дев’яти країн, включаючи Україну, і навели приклади типових інформаційних кампаній.
Зокрема в Україні цифрова пропаганда використовується для дискредитації опонентів у внутрішньополітичній боротьбі, маніпулювання громадською думкою в інтересах різних бізнесів та політичних груп. Внутрішній ринок для цифрової пропаганди он-лайн в Україні достатньо розгалужений, на відміну від Росії, (де є вертикальна субординація), включає багато гравців, але, в основному, прихований. Водночас Україна потерпає від пропаганди, яку розповсюджує Росія.
В Україні все ще багато хто використовує несправжні акаунти, які підтримуються вручну, тому що вони достатньо дешеві. З розвитком технологій набувають популярності автоматичні політичні боти, написані так, щоб копіювати реальних людей і маніпулювати громадською думкою. Вони можуть діяти в усіх соціальних медіа в Україні, різниця - тільки у витратах та популярності сервісів, стверджують дослідники.
Читайте також
Блокування «ВКонтакте» зменшило можливості передавати інформацію в окупований Крим - експертка
Компанія «ВКонтакте» закрила свій офіс у Києві
Freedom House зробила висновок, що авторитарний вплив Росії загрожує ліберальній демократії в усьому світі
Wall Street Journal написав про доречність блокування «ВКонтакте» та «Одноклассников»
Найлегше і найдешевше використовувати ботів було у ВКонтакте, оскільки ця мережа має найслабше регулювання безпеки і дозволяє масовану реєстрацію нових користувачів.
Друге місце належить Twitter, який не дуже ефективно бореться з підозрілою діяльністю. За висновками дослідників, близько 15% всіх користувачів Twitter насправді є ботами.
Facebook найважче використати для такої діяльності. Саме цей ресурс найбільш популярний серед соціальної та політичної еліти України, заявляють дослідники, і тому саме там розміщувати ботів - найдорожче.
Яскравим прикладом зовнішньої комп’ютерної пропаганди стала медіаактивність у відповідь на катастрофу малайзійського Боїнгу MH17, яка сталась на непідконтрольних територіях Донбасу 17 липня 2014 року і забрала життя 298 людей. Навколо катастрофи одразу виникло багато теорій змов, як, наприклад, заява, що Боїнг збив військовий літак. Ця теорія спершу з’явилась на Twitter так званого іспанського диспетчера з Борисполя. Неправдиву новину про військовий літак одразу підхопили російські ЗМІ. Міністерство інформаційної політики України довело, що цей Twitter був ботом, створеним під час Євромайдану. У вересні 2016 року спільне міжнародне слідство надало докази того, що Боїнг був збитий з БУКу з території, контрольованої проросійськими сепаратистами.
Дослідники також дійшли висновку, що уряд України приділяє недостатню увагу боротьбі з дезінформацією, і порадили залучати до співпраці українські компанії, які могли б відслідковувати ботів та несправжніх учасників мереж.
Як повідомляв «Детектор Медіа», за більш як місяць дії санкцій російські інтернет-ресурси «ВКонтакте», «Одноклассники», «Яндекс» і Мail.ru втратили мільйони українських користувачів. За даними SimilarWeb, відвідуваність українцями «ВКонтакте», «Одноклассников» і «Яндекс» впала на понад 60%.
Нагадаємо, 15 травня Президент України Петро Порошенко своїм указом увів у дію рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», які передбачають блокування Mail.ru, «Яндекса», соцмереж «ВКонтакте» та «Одноклассники». Крім того, суттєво розширено коло російських телерадіокомпаній, IT-компаній і виробників програмного забезпечення, які потрапили під обмеження. 17 травня після офіційної публікації указ набув чинності.
Фото: Ratatu