Медіарух "Медіа за усвідомлений вибір" та його організації-учасниці висловлюють свою підтримку законопроєкту "Про медіа", підготовленого до повторного першого читання (№2693-д від 02.07.2020), і разом з тим цією відкритою заявою закликають виправити низку положень, що викликали негативну реакцію з боку медіаспільноти.
Необхідність модернізації законодавства про засоби масової інформації назріла давно. Чинне законодавство, яке регулює діяльність медіа, створювалось у 1990-ті й не враховує сучасного стану як щодо нових викликів, зокрема збройної агресії з боку країни-агресора, так і розвитку інформаційних технологій. Зокрема, чинне законодавство України не визначає статусу інтернет-ЗМІ (онлайн-медіа), містить застарілі норми щодо друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств тощо. Також Україна має врегулювати діяльність телерадіомовників відповідно до європейського законодавства. Тому необхідність створення нових правил регулювання є нагальною потребою всього суспільства.
Ми відмічаємо суттєву роботу і великі зміни порівняно з редакцією проєкту Закону "Про медіа", що подавався на перше читання (№2693 від 27.12.2019). Ми всіляко вітаємо включення до зазначеного проєкту захисту української мови, впровадження декомунізації, обмеження інформаційного впливу з боку країни-агресора, виключення зі структури власності захованих в офшорних зонах власників тощо.
Водночас даний проєкт має певні положення, які викликали негативну реакцію з боку медіаспільноти. На превеликий жаль, Медіарух вимушений констатувати, що і в редакції до повторного першого читання ці положення залишилися незмінними або зазнали лише косметичних змін.
Головними проблемами, закладеними в проєкт закону "Про медіа", на погляд Медіаруху, є:
- Занадто широкі повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо регулювання та контролю за поширенням інформації, причому не тільки щодо телерадіомовників, а й щодо будь-якої інформаційної діяльності, включно з поширенням інформації друкованими ЗМІ, незареєстрованими онлайн-медіа, блогерами й дописувачами соціальних мереж.
- Впровадження інституту співрегулювання без чіткого визначення повноважень учасників такого співрегулювання і розділення повноважень між ними.
- Суто декларативні норми щодо дотримання професійних стандартів журналістики.
- Збереження старих неефективних норм законодавства, які мали б запобігати надмірній концентрації аудіовізувальних медіа в руках одного власника.
Враховуючи вищенаведене, Медіарух звертається до народних депутатів України з проханням доопрацювати проєкт закону "Про медіа", підготовлений до повторного першого читання (2693-д від 02.07.2020).
Зі свого боку медійні громадські організації, що входять до Медіаруху, готують свої пропозиції з правками до цього законопроєкту, готові надати їх робочій групі та народним депутатам і планують оприлюднити свої пропозиції найближчим часом.
Нагадаємо, ініціаторами створення Медіаруху стали Незалежна медійна рада, Громадське радіо, ГО "Детектор медіа", ГО "Інститут масової інформації", МГО "Інтерньюз-Україна", Центр демократії та верховенства права, Фундація "Суспільність", Незалежна асоціація телерадіомовників, ГО "Донецький інститут інформації", ГО "Інститут демократії імені Пилипа Орлика".
Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали "UA:Перший", Українське радіо, Громадське радіо, ІА Укрінформ, ІА Інтерфакс-Україна, Liga.net, "Дзеркало тижня. Україна", "Новое время", "Цензор.нет", 5 канал, "Український тиждень", низка регіональних медіа, громадських організацій та окремих журналістів – загалом понад 70 учасників.
Медіарух створено 5 лютого 2019 року.
Вступити до Медіаруху або підтримати його можна, звернувшись до координатора Вадима Міського: vadim.miskyi@gmail.com.
