Особлива потреба в конструктивній журналістиці виникає за часів сильних соціальних метаморфоз. Тоді суспільство потребує не лише констатації факту, але й розуміння, як безпосередньо це вплине на нього, що з цим робити, які першочергові рішення ухвалювати. І завдання медіа – шукати та надавати ці відповіді.
Конструктивна журналістика – це передусім журналістика, орієнтована на розв'язання проблем і надання відповідей. Такий підхід у журналістиці має позитивний ефект і сприяє зменшенню соціальної напруги.
Напрям конструктивної журналістики – це спосіб протидії соціальним мережам як джерелам не дуже якісної інформації. У сучасному інформаційному середовищі не варто обмежуватися суто інформуванням, це може зробити кожен на своїй сторінці в соцмережі: потрібно показати, що робити з цією інформацією.
Доктор філологічних наук, професор Київського університету імені Бориса Грінченка Семенець О. О. вважає, що “загалом конструктивна журналістика – це відповідь на тенденцію зростання таблоїдизації, сенсаційності та акцентування негативу в сучасних інформаційних медіа. Із притаманною їй спокійною та виваженою тональністю оповіді вона порушує важливі соціальні питання, розглядає їх у загальній картині соціальної реальності, у відповідному контексті, пропонує до розгляду різні варіанти розв’язання цих питань та залучає аудиторію до обговорення і знаходження оптимального рішення”.
Маркери конструктивної журналістики
В українській медійній спільноті маркери конструктивної журналістики не є досить чітко окресленими. Можна визначити такі ознаки конструктивного матеріалу:
- Якість. Конструктивний матеріал – це передусім якісний матеріал, що відповідає принциповим журналістським стандартам: баланс думок / точок зору, достовірність (посилання на джерела), точність, повнота (рекомендації мають базуватися на фахових коментарях).
- Актуальність. Тема матеріалу має бути соціально важливою.
- Наявність у матеріалі експертного оцінювання події та можливих наслідків.
- Увага акцентується не на негативі, а на способах розв'язання складної ситуації.
- Матеріал містить важливі для людей рекомендації та поради.
- Матеріал не становить потенційної шкоди для аудиторії.
За цими критеріями ми й проаналізували загальнонаціональні онлайн-медіа і знайшли для вас найкращі приклади конструктивної журналістики.
Приклади конструктивних матеріалів в українських онлайн-медіа
Наразі в українському інформаційному просторі, та, власне, і у світовому, панує тема всесвітньої пандемії коронавірусної інфекції. Так, за результатами моніторингу ІМІ, темі COVID-19 присвячено 58,5% інформаційних матеріалів із загальної кількості новин на сайтах. За даними моніторингу, близько 15% загальної кількості матеріалів про коронавірус на всіх досліджуваних сайтах були конструктивними.
Значну частину матеріалів про пандемію доповнено інфографікою з порадами, як себе вберегти від інфікування та розпізнати ознаки коронавірусної інфекції.
Наприклад, на сайті “УП. Життя” розміщено статтю “Новий алгоритм МОЗ щодо надання допомоги при COVID-19. Що важливо знати”. Для написання матеріалу журналістка скористалася консультацією з двома лікарями: лікарем-інтерністом Русланом Буяновським та хірургом Владиславом Демком. Матеріал ілюстровано інфографіками про симптоми захворювання та телефонами гарячих ліній.
У матеріалі детально описано алгоритми дій лікарів, а також що має знати пацієнт у разі звернення до лікаря і як має діяти бригада швидкої допомоги. Цікавий і справді дуже інформативний матеріал, що має високу соціальну актуальність і є добрим прикладом конструктивної журналістики.
Зауважимо, що в рубриці “УП. Життя” багато конструктивних матеріалів, які стосуються захворювання на COVID-19 і карантинних заходів.
Сайт “Ліга” теж містить багато конструктиву стосовно коронавірусу.
Зокрема, на ресурсі кілька спецпроєктів на цю тему, матеріали в яких є конструктивними.
У спецрубриці зібрано актуальні матеріали на тему пандемії, поради епідеміологів, економістів та багато іншої важливої інформації.
Сайт 24 каналу практично до кожної новини щодо COVID-19 додає власні інфографіки, до прикладу новину “Коли в Україні хворих на коронавірус лікуватимуть експериментальними препаратами” доповнено інфографікою “Як відрізнити коронавірус”.
В інфографіці зібрано найтиповіші респіраторні інфекції, які спричиняють віруси, і порівнюються їхні симптоми.
Значну увагу українські ЗМІ приділяють моніторингу новин з-за кордону про боротьбу з пандемією у світі. Так, “Український тиждень” зробив матеріал, де показав, які дії для запобігання поширенню інфекції застосовують в інших країнах та які карантинні заходи використовують у світі, матеріал має назву “Заборона виходити без маски та комендантська година. Як живуть на карантині різні країни”.
Не коронавірусом єдиним
Проте коронавірус – це не єдина важлива тема на порядку денному в Україні. 30 березня Верховна Рада ухвалила низку важливих для України рішень – це призначення двох нових міністрів, фінансів і охорони здоров'я, та ухвалення закону про ринок землі. Ці важливі теми спродукували в українських онлайн-медіа значно менше конструктивних матеріалів, ніж тема пандемії. Більшість новин на ці теми мали фактажний характер і не містили роз'яснень.
В аналітичних матеріалах на тему земельної реформи містилося більше конструктиву. Сайт “Укрінформ” розмістив аналітичний матеріал “Відкриття ринку землі: закон є, застереження залишилися”, у ньому пояснено основні положення законопроєкту №2178-10 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”. Матеріал коментує виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. У статті також міститься інфографіка про положення законодавства щодо ринку землі.
Конструктивний матеріал на тему закону про продаж землі підготував і сайт 24 каналу. Матеріал має назву “Як в Україні безкоштовно отримати землю: 5 простих кроків” і містить роз'яснення та інфографіку “Що потрібно знати про ринок землі”.
Проте кількість конструктивних матеріалів на інші теми значно поступається кількості таких матеріалів на тему пандемії.
Наразі український інформаційний простір заполонила тема COVID-19, і це становить низку загроз. Люди не отримують удосталь інформації щодо законодавчих змін у країні: ці матеріали в медіа подаються поверхово й оглядово, і в контексті інформації про пандемію вони здаються менш важливими. Але варто враховувати, що карантин закінчиться, а людям доведеться жити в досить складних економічних реаліях, до яких вони не будуть підготовлені.