Про це свідчить дослідження Центру контент-аналізу.
Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ухвалений 16 квітня 2019 року, встановлює вимоги до наявності україномовної версії сайтів онлайн-ЗМІ.
Згідно з частиною 6 статті 27 Закону, вебсайти медіа, що зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд із версією державною мовою можуть існувати версії іншими мовами, але версія державною мовою повинна завантажуватися за замовчуванням. Ця норма набула чинності 15 місяців тому — 16 липня 2022 року.
Центр контент-аналізу дослідив понад 1900 українських онлайн-видань (566 національного рівня й 1358 регіональних), аби дати відповідь на два запитання:
1. Яка частка онлайн-медіа має україномовну версію, зокрема в регіональному розрізі?
2. Яка частка медіа дотримується норми Закону щодо завантаження за замовчуванням саме україномовної версії?
Проведений аналіз дозволяє зробити такі висновки:
1. Станом на жовтень 2023 року близько 5% сайтів національних і регіональних ЗМІ не мають україномовної версії, що є прямим порушенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». В більшості випадків це є агрегатори новин, які не створюють власний контент, проте трапляються й поодинокі нішеві видання. Загалом ідеться про близько 35 загальнонаціональних і 60 регіональних видань.
Ще приблизно така ж кількість сайтів не має повноцінної україномовної версії або містить впереміш матеріали різними мовами, що не дозволяє віднести їх до певної мовної версії.
Таким чином, повноцінну україномовну версію мають близько 90% проаналізованих сайтів українських ЗМІ.
2. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що існує тренд на ліквідацію російськомовної версії сайту. При цьому регіональні видання відмовляються від неї швидше, ніж загальнонаціональні.
Так, російськомовну версію підтримують наразі трохи більше як 40% загальнонаціональних видань і чверть регіональних медіа. При цьому, як покажемо нижче, ситуація істотно відрізняється залежно від регіону.
3. Повноцінна україномовна версія сайту завантажується за замовчуванням у 81% загальнонаціональних медіа і 85% регіональних ЗМІ. В решті випадків відкривається або російська версія, або змішана вебсторінка з сумішшю української та російської мов. Деякі медіа виявили зайву ініціативу й вигадали новацію, згідно з якою перед завантаженням сторінки спливає віконце з запитанням, якою мовою користувач хотів би читати сайт — українською чи російською. Подібні способи подбати про відвідувачів сайтів не передбачені Законом.
Таким чином, порушення Закону щодо стартової сторінки наявне в 15% випадків на регіональному і майже у 20% випадків на національному рівні.
3. На регіональному рівні ситуація суттєво відрізняється. Так, вимог Закону за поодинокими винятками цілковито дотримуються ЗМІ у західному, північному, центральному макрорегіонах.
У регіональних медіа, що працюють для донецької, луганської, одеської, дніпропетровської авдиторій, частка порушень закону коливається в межах 15–20% випадків. Це стосується як наявності україномовної версії, так і її завантаження за замовчуванням.
Як показало дослідження, найчастіше порушують норми Закону видання, що працюють для кримської авдиторії. Лише 53% з них мають повноцінну версію українською мовою, яка завантажується за замовчуванням лише у 47% випадків.
Висновок
Таким чином, аналіз показав, що в цілому українські онлайн-ЗМІ продемонстрували відносно високий рівень дотримання Закону, який вимагає, аби медіа мали повноцінну україномовну версію, яка б завантажувалася за замовчуванням. Утім, певна частка медіа не виконує Закон; в окремих східних і південних областях частка порушників є доволі вагомою.
Довідково. Дослідження проведене Центром контент-аналізу шляхом ручного кодування (перегляд вебпредставництв). До уваги бралися лише українські медіа, що працюють у правовому полі України. Так звані ЗМІ, засновані окупантами на тимчасово окупованих територіях, до вибірки не входять.