Дослідження Інституту масової інформації показало, що ставлення до психотерапії серед журналістів покращується. Про це свідчить, зокрема, і те, що 45% респондентів перебувають у процесі психотерапії або мали досвід роботи з психотерапевтом у минулому.
Такими є результати анонімного кількісного онлайн-опитування журналістів методом анкетування, проведеного Інститутом масової інформації з 18 квітня до 27 травня 2024 року включно*.
Цей тренд також може вказувати на покращення доступу до психотерапевтичних послуг та ширше їхнє використання як важливого інструменту підтримки психічного здоров'я. А ще 18% респондентів планують почати роботу з психотерапевтом найближчим часом. Для порівняння: за підсумками опитування 2022 року, по допомогу психотерапевта звернулося 7,4% опитаних ІМІ журналістів.
Щонайменше 30% респондентів серед журналістів не мали досвіду психотерапії, і 7% зовсім не планують отримати такий досвід. Цей факт вказує на існування певної групи журналістів, які або не мають доступу до психотерапії, або не довіряють їй і не готові звернутися по допомогу. Це може бути пов'язане з різними факторами, включно з особистими переконаннями, фінансовими обмеженнями або недостатньою обізнаністю про переваги психотерапії.
Ми вже повідомляли, що практично всі журналісти зазнають значного впливу війни на психоемоційний стан: 97% опитаних ІМІ українських медійників відчувають, що повномасштабна війна вплинула на них. Ця цифра підкреслює надзвичайно високий рівень стресу та психологічного навантаження, якого зазнають журналісти під час війни.
Психологічна підтримка медійників. Інфографіка ІМІ
70% опитаних ІМІ медійників зазначають, що психотерапія – дієвий інструмент, який потрібен усім без винятку. Раніше, можливо, існувала певна стигма чи недовіра до психотерапії, проте тепер більшість журналістів визнає її ефективність та необхідність для всіх. Це також може свідчити про зростання загальної обізнаності про психічне здоров'я та визнання його важливості в умовах постійного стресу та травматичних подій, пов'язаних з війною.
У межах опитування респондентів також запитали про їхнє ставлення до антидепресантів. Виявилося, що тільки 7% респондентів мають виразно негативне ставлення. Водночас 14% опитаних зізнаються, що думають над тим, щоб почати їх приймати після консультації зі спеціалістом. Загалом більшість опитаних (69%) зазначають, що антидепресанти – це ліки, які має призначати лікар.
Опитування показало, що для покращення свого психоемоційного стану, у разі безкоштовної можливості, українські медійники готові:
- ходити до психотерапевта (82% опитаних);
- пройти психологічний ретрит (82%);
- звернутися до психіатра (57%);
- брати участь у групі підтримки (розмови з рефлексією) (50%);
- приймати антидепресанти чи інші потрібні ліки (48%);
- брати участь у психотерапевтичній групі (групова психотерапія) (44%).
Ці дані показують, що українські журналісти відкриті до різних форм підтримки психічного здоров'я, особливо якщо вони доступні безоплатно. А це, своєю чергою, може свідчити про те, що фінансовий аспект може бути значним бар'єром для отримання необхідної допомоги.
Водночас 64% зазначають, що їм усе ще потрібна інформація у вигляді статей / порад, онлайн-лекцій від спеціалістів для зменшення тривожності. Це вказує на потребу в освітніх ресурсах та підтримці для зменшення тривожності й стресу серед журналістів.
*Дослідження проводилося методом кількісного анонімного онлайн-опитування за простою випадковою вибіркою серед потенційних респондентів – журналістів і редакторів, що працюють. Усього отримано 181 відповідь від українських медійників, що проживають в усіх регіонах України, на тимчасово окупованих територіях та за кордоном. З них 70% жінок, 29% чоловіків, 1% іншої статі. Максимальна похибка становить 5%. Дослідження проводилося з 18 квітня до 27 травня 2024 року включно.
