За результатами третього кварталу 2017 року рейтинг українських загальнонаціональних сайтів очолило видання «Укрінформ», у якому 92% матеріалів написані без порушення журналістських стандартів.
Другу позицію розділили «Ліга.net» та «Українська правда» (по 88%), на третьому місці — 112.ua (84%).
З друкованих ЗМІ перше місце зайняла газета «Факты и комментарии», у якій 67% матеріалів було написано без порушень журналістських стандартів.
Такими є результати дослідження ІМІ на предмет дотримання ключових професійних журналістських стандартів у 10 інтернет-виданнях («Українська правда», «Ліга.net», УНІАН, «Укрінформ», «Корреспондент.net», 112.ua, LB.ua, «Страна.ua», «Обозреватель» і «Цензор.net») та 5 друкованих виданнях («Вести», «Сегодня», «КП в Украине», «Факты и комментарии» та «Газета по-українськи»), що проводиться за підтримки Інтерньюз Нетворк.
Серед інтернет-ЗМІ найнижчі результати з дотримання стандартів отримали сайти «Обозреватель» та «Страна.ua», у яких лише 64% матеріалів були написані без порушень професійних журналістських стандартів.
З друкованих ЗМІ найнижчі результати отримала газета «Вести», в якій 42% матеріалів не містили порушень.
За результатами моніторингу найчастіше як в інтернет-ЗМІ так і в друкованих ЗМІ порушується стандарт достовірності (у 14% новин в інтернет-ЗМІ та в 28% новин в друкованих).
Найвищі результати з дотримання стандарту достовірності отримала «Українська правда», з-поміж інтернет-ЗМІ, та газета «КП в Украине» серед друкованих ЗМІ. Найнижчі показники з дотримання даного стандарту отримав сайт «Кореспондент», у якого 28% матеріалів містили порушення стандарту достовірності інформації, та газета «Вести», у якій 32% матеріалів містять порушення стандарту достовірності.
Стандарт балансу в середньому порушувався у 8% матеріалів в інтернет-ЗМІ та в 28% матеріалів у газетах. Найбільше незбалансованих матеріалів зафіксовано на сайтах «Цензор» та «Обозреватель» та в газеті «Газета по-українськи», в яких 17% матеріалів виявилися незбалансованими. Найменше цей стандарт порушувався на сайтах: «Укрінформ» та «Ліга», та в газетах «КП в Украине» та «Сегодня».
Стандарт відокремлення фактів від коментарів у середньому в інтернет-ЗМІ порушувався в 8% матеріалів, у друкованих — у 14% матеріалів. Найбільше порушували цей стандарт серед інтернет-ЗМІ у виданні «Страна.ua» (24% матеріалів з порушеннями), найменше порушувала «Ліга» та 112.ua (у всіх новинах, що підлягали моніторингу, дотримано цього стандарту). Серед друкованих ЗМІ найчастіше не дотримувались цього стандарту у «Газеті по-українськи» (35% новин, що підлягали моніторингу, виявилися з порушеннями), натомість найкраще серед друкованих ЗМІ цього стандарту дотримувалось «Факти».
ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ
Укрінформ
За підсумками аналізу експертів ІМІ найвищий бал з дотримання трьох журналістських стандартів отримав єдине національне інформаційне агентство України Укрінформ. 92% матеріалів у стрічці новин було написано з дотриманням всіх журналістських стандартів.
У вибірці не було зафіксовано новин з порушенням стандарту балансу, 4% новин містили порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. 8% новин містили порушення достовірності. Так до прикладу в новині «Ювілейна “Лемківська ватра” у Польщі зібрала гостей з усього світу» джерелом інформації є фейсбук-сторінка маловідомої людини: «Про це повідомив учасник події Marian Rajtar на своїй сторінці у Фейсбуці, передає Укрінформ».
У порівнянні з минулим періодом показники Укрінформу не змінились.
Ліга.net
Другу позицію рейтингу розділили між собою «Ліга» та «Українська правда», у яких 88% матеріалів написані без порушення професійних стандартів.
За моніторинговий період на сайті не виявлено матеріалів з порушеннями стандартів балансу та відокремлення фактів від коментарів, а 12% матеріалів містили порушення стандарту достовірності.
Наприклад, у новині «В оккупированном Крыму пропал еще один крымский татарин» джерелом інформації була спільнота кримськотатарських волонтерів у фейсбуці, в коментарях до новини згодом цю інформацію сама ж спільнота і спростувала, а пізніше і взагалі пост видалили.
У новині «Украина прекратила электроснабжение оккупированного Донбасса» журналісти посилаються на «мнение российских экспертов», проте самі експерти не називаються, а згідно стандарту достовірності кожен факт має мати конкретне джерело, а не абстрактне.
Українська правда
На «Українській правді» за моніторинговий період 88% новин написані без порушення стандартів.
В 4% матеріалів порушено стандарт достовірності, наприклад у новині «Суркіс планує повернути в український футбол скандального екс-суддю» журналісти посилаються на анонімне джерело, що є допустимим, якщо джерелу за оприлюднення інформації загрожує звільнення чи переслідування. Проте у бекграунді до цієї новини є посилання на абстрактне джерело: «Також Грисьо-старшого поєднуть тісні зв`язки із колишнім головою Асоціації арбітрів України Сергієм Татуляном, якого ЗМІ називали людиною, що працювала із суддями для забезпечення результату».
8% новин містили порушення стандарту балансу думок/точок зору. Наприклад, у новині «Бездіяльне представництво президента в Криму обійдеться в 5,5 млн» точки зору самого органу, якого звинуватили у бездіяльності немає. Також у цій новині журналіст використав слово «бездіяльне», яке експерти ІМІ розцінюють як його оціночне судження, оскільки самих доказів бездіяльності в новині немає. Загалом порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів було виявлено у 12% новин.
112.ua
На сайті 112.ua 84% новин написані без порушення журналістських стандартів. Найчастіше на ресурсі порушувався стандарт достовірності – у 16%.
Наприклад, у новині «Опитування: 33% українців готові назавжди виїхати з України» джерелом виступає компанія з сумнівною репутацією «Research & Branding Group», яку, за інформацією texty.org.ua, очолює Євген Копатько, що виїхав із України і увійшов до радників самопроголошеного прем’єра Криму Сергія Аксьонова. Крім того, у новині не зазначено, на чиє замовленням проведено дослідження, що зазвичай вказується в достовірних соціологічних опитуваннях.
У новині «Понад 200 українців другий день не можуть вилетіти з Греції до Києва» джерелом інформації є акаунт в соцмережі маловідомої людини: «Про це на своїй сторінці в Facebook написав користувач Павло Чекаленко». Окрім цього у новині порушено стандарт балансу, оскільки відсутня позиція авіакомпанії «Роза вітрів», саме через затримку рейсу якої ці люди начебто не могли вилетіти з Греції. Позиція авіакомпанії не лише збалансувала б новину, але і підтвердила її достовірність.
Загалом стандарт балансу на сайті порушено у 8% матеріалів, а стандарт відокремлення фактів від коментарів у новинах, що підлягали аналізу, порушено не було.
УНІАН
80% новин на сайті УНІАН були написані без порушення професійних стандартів. 8% — були незбалансовані та не достовірні, у стільки ж новинах було порушено і стандарт відокремлення фактів від коментарів.
Стандарт достовірності порушено в новині «Близько двохсот українських туристів застрягли в Греції через поломку літака», схожа новина була на сайті 112 з такими ж порушеннями.
Незбалансовано виглядає компліментарна новина «Голова Держрибагентства подав у відставку – планує повернутися в бізнес», наприклад, видання подає такі слова колишнього Керівника Державного агентства рибного господарства Ярема Коваліва: «Я присвятив реформам 28 місяців свого життя. Це було дуже цікаво і дуже непросто. Фундамент закладено, тому зміни не зупиняться»; або такі: «Так, майже у всіх регіонах була запущена робота рибоохоронного патруля, завершується робота над системою дистанційного моніторингу промислового лову риби, розроблено законопроект про сертифікат походження риби, про Фонд підтримки рибного господарства, посилення відповідальності за порушення правил рибальства і вжито низку заходів з дерегуляції галузі» і т.п.
На сайті у вибірку потрапили і новини з ознаками замовлення, наприклад «Під Житомиром пройшов зліт молоді: обговорювали роль та значення громадянської освіти».
Цензор.net
За даними аналізу 76% новин на Цензор.net написані без порушень стандартів. Найчастіше тут порушували стандарт балансу — у 16% новин.
Наприклад цей стандарт порушений у новинах: «Колишньому слідчому ГПУ Сусу повідомлено про підозру, – НАБУ»; «Понад 200 українців другу добу не можуть вилетіти додому з аеропорту Греції». А також у новинах з ознаками замовлення, які увійшли у вибірку: «Якщо держава не почне проводити моніторинг, то через десять років у нас не буде родючих земель, – Вітко», «Підприємці Дніпропетровщини заробили в Prozorro понад 39 млрд грн, – Резніченко».
У 8% випадків на сайті порушено стандарт достовірності, та в 6% — відокремлення фактів від коментарів.
LB.ua
Видання LB.ua має такі ж показники з кількості новин ,написаних без порушень журналістських стандартів, як і Цензор 76% новин. Цей ресурс є лідером з порушення стандарту достовірності – 20% новин тут є недостовірними, або ж мають низький рівень достовірності.
Наприклад, у новині «Российские пранкеры под видом Гройсмана поговорили с министром энергетики США» журналіст використовує неконкретизоване джерело «по данным ряда СМИ», що є порушенням стандарту достовірності.
А у новині «Бывшему прокурору Сусу сообщили о подозрении» джерелом інформації є Національне антикорупційне бюро, проте у повідомлені не назване ім’я саме Дмитра Суса, йдеться про «бывшего заместителя начальника Департамента по расследованию особо важных дел в сфере экономики – начальника управления по расследованию уголовных производств в сфере экономики Генеральной прокуратуры Украины», а журналіст підсумував «Его имя по-прежнему не называют, но известно, что речь идет о Дмитрии Сусе.», що теж експертами ІМІ було розцінено як порушення стандарту достовірності.
У 8% новин на сайті було порушено стандарт балансу та відокремлення фактів від коментарів.
Порушення стандартів були зафіксовані і в новинах з ознаками замовлення, що увійшли до вибірки. Наприклад: «Нардеп Витко настаивает на необходимости инвентаризации земли в Украине».
Кореспондент.net
68% новин Кореспондент.net написані без порушення журналістських стандартів. Найчасті в ЗМІ зeстрічаються новини з порушенням стандарту достовірності – 28%.
У новині «ЗМІ: Україна втратить мільярд доларів через імпорт добрив» одним із джерел інформації є неназвані експерти «За підрахунками експертів, державний бюджет може втратити 1 млрд доларів вже навесні наступного року, якщо лобіювання інтересів російських компаній продовжить превалювати над національними інтересами, йдеться в матеріалі». А у новині «Великобританія до 2040 року перейде на електромобілі» головним джерелом інформації є неназвані «британські ЗМІ».
У новині «Євросуд заборонив угоду з Канадою про обмін даних авіапасажирів» джерело інформації взагалі не вказане ні в тілі новини, ні в підписі під нею.
Стандарт відокремлення фактів від коментарів на сайті порушено у 8% випадків. Наприклад, у новині «Доступні ліки: з 1 серпня розширять список препаратів» у бекграунді йдеться: «медична реформа, яку просуває влада, остаточно демонтує умовно-безкоштовну медицину в країні» очевидно, що це є оцінка журналіста, якої не може бути в інформаційному матеріалі.
Стандарт балансу на ресурсі порушено у 4% новин. Такі високі показники балансу на сайті експерти ІМІ пояснюють великою кількістю фактажних та розважальних новин, які балансу не потребують.
Обозреватель
64% новин на «Обозревателі» написані без порушення професійних стандартів. Стандарт достовірності порушено у 20% новин.
Так, у багатьох новина на сайті джерелом інформації є акаунти маловідомих людей у соціальних мережах. Наприклад: «“Поверни Крим і дай спокій Донбасу!” У Росії пройшов мітинг проти Путіна» — джерелом інформації є сторінка жительки російського Вороніжа Тетяни Фролової і навіть нема посилання на цю сторінку. Або ж у новині «В Голосієво забудовник планує виділити квартири для учасників АТО» — джерелом інформації є акаунт у Facebook «місцевого активіста» Володимира Рачкова, окрім цього в новині бракує балансу, оскільки не зрозуміло, чи уповноважували інші жителі району пана Рачкова бути своїм представником (конфлікт компанії забудовника з жителями Голосіївського району, в новині йдеться про те, що консенсус досягнуто і навіть підписаний меморандум). Зараз за вказаним лінком дана сторінка на Facebook відсутня.
Стандарти балансу та відокремлення фактів від коментарів порушувався у 16% новин. Наприклад: «Сепарський шабаш: у Кривому Розі люди Вілкула влаштували бійки з матерями бійців АТО» — у заголовку міститься не лише оціночне судження, але й мова ворожнечі.
Страна.ua
Без порушення журналістських стандартів на Страна.ua написано 64% новин. Найчастіше на сайті порушувався стандарт відокремлення фактів від коментарів у 24% новин.
У новині «Скандальный ведущий Дроздов назвал русскоязычных граждан Украины залогом войны» оціночні судження містяться у заголовку. Те ж можна зазначити і про новину «Меркель в женственном образе сходила с мужем на любимого Вагнера» — тут, окрім оціночних суджень, є ознаки сексизму.
Стандарт достовірності порушувався в середньому у 12% новин, а незбалансованими було 8% матеріалів.
Особливу увагу варто приділити матеріалу «У Луценко отчитались о его книжном шопинге на Петровке». У цій новині, на думку експертів ІМІ, порушені усі стандарти. Матеріал розпочинається абзацом: «После исторической фразы о том, что Украину губит выпивка без закуски, генеральный прокурор Юрий Луценко, видимо, решил несколько скорректировать свой имидж, напомнив общественности, что у него есть увлечения и более интеллигентного характера, чем распитие спиртных напитков с последующим закусыванием» — весь абзац це є оціночним судженням журналіста, яке в новині недопустимо.
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ
Факты и комментарии
Найвищу оцінку з дотримання стандартів серед досліджуваних друкованих ЗМІ отримала газета «Факты и комментарии»: 67% матеріалів у виданні написано без порушень.
Найчастіше у виданні порушувався стандарт достовірності: у 29% матеріалів не названо джерело інформації, або ж джерело інформації не можна вважати достовірним.
Наприклад, матеріал «В мозге людей, страдающих болезнью Айцгеймера, обнаружили бактерии». Журналістка посилається на абстрактних дослідників та науковців, не називаючи ні їх імена, ні установи, які вони представляють: «Ученым давно известно…», «В мозге умерших пациентов с болезнью Айцгеймера эксперты выявили бактерии…».
10% новин у газеті є незбалансованим, а от порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів експертами у виданні не виявлено.
У порівнянні з минулим періодом моніторингу, «Факты и комментарии» значно покращила свої показники і цього разу зайняла перше місце, тоді як попереднього періоду — друге після «Сегодня».
Сегодня
Друге місце з дотримання журналістських стандартів зайняла газета «Сегодня» — 62% матеріалів у ній написані без порушення журналістських стандартів.
У виданні найнижчий з усіх промоніторених газет рівень дотримання стандарту достовірності — лише 67% матеріалів, натомість найвищий рівень дотримання стандарту балансу (лише 5% матеріалів є незбалансованими).
В частині новин у видання часто взагалі незрозуміле джерело інформації, наприклад у матеріалі «В ДТП погибла журналистка Стася Рафал» від 24.07.2017.
Також у виданні посилаються на експертів, при цьому не називаючи їх, наприклад у новині «Бросаэм курить и кататься»: «Экономисты отмечают, что в июне инфляция ускорится по ставнению с маем, составит 1,6% за месяц против 1,3».
У вибірку потрапив матеріал з ознаками замовлення «Ляшко доказал невинность в суде», де є лише позиція цього політика, тобто порушено стандарт балансу думок/точок зору, а також присутні оціночні судження.
В середньому стандарт відокремлення фактів від коментарів у газеті порушено в 5% новин.
КП в Украине
60% матеріалів у виданні «КП в Украине» написано без порушень професійних стандартів. Найбільше порушень зафіксовано стандарту відокремлення фактів від коментарів – 35%.
У матеріалі «Почему Саакашвили лишили гражданства» йдеться: «Саакашвили растерял свой рейтинг в Украине и никакой угрозы ни Петру Порошенку, ни БПП уже не представляет». Цілком ймовірно, що це твердження належить журналісту, проте воно подається як факт.
У 15% новин порушено стандарт достовірності. Як і в інших виданнях іноді джерело інформації не вказується взагалі. Експерти ІМІ нагадують, що якщо інформація власного кореспондента, то це теж необхідно вказувати в новині.
Лише у 5% новин у виданні порушується стандарт балансу.
Газета по-українськи
Менше половини (48%) матеріалів у «Газеті по-українськи» написано без порушення журналістських стандартів.
Рівень порушення стандарту достовірності — 31%. Порушення є загалом типовими для друкованих ЗМІ, найчастіше джерело інформації незрозуміле. Так, навіть в новині «За два дні загинуло дев’ять воїнів» немає чіткого посилання на джерело.
Стандарти балансу та відокремлення фактів від коментарів порушувались в середньому у 17% новин.
У газеті виявлені слова мови ворожнечі такі як «Московія» та «московіти».
Вести
42% матеріалів у газеті «Вести» написані без порушень стандартів. У 32% новин порушено стандарт достовірності.
Наприклад, у новині «Все версии бойни в Днепре: земля, 9 мая и долг равину» озвучуючи одну з версій події джерелом інформації журналіст називає соціальні мережі: «В соцсетях озвучили иную версию: якобы конфликт произошол из-за земли или политики».
Стандарт відокремлення фактів від коментарів, так і як стандарт балансу, порушено у 11% матеріалів газети.
