Ейдан Уайт (Aidan White) – засновник Мережі етичної журналістики (Ethical Journalism Network), глобальної кампанії за саморегуляцію, відповідальне управління та етичну поведінку в медіа. В цьому інтерв’ю стипендіатка EJO Асма Абіді (Asma Abidi) розпитала Уайта про етичні аспекти висвітлення пандемії Covid-19.
EJO: Як коронавірус вплинув на журналістику?
Ейдан Уайт: Коронавірус – це історія, що повернула людей до журналістики. Вона допомогла їм зрозуміти, наскільки важливою частиною буття є надійна і точна інформація. Сьогодні зацікавлення користувача/читача/глядача традиційними медіа дуже високе. Причиною різкого зростання споживання традиційних медіа є потреба отримати точну інформацію про пандемію. Люди звертаються не до Твіттера, Фейсбука чи форумів – а по суті повертаються до традиційної журналістики. В моменти конфлікту, кризи, (політичної чи гуманітарної, яку ми переживаємо зараз) людям потрібен доступ до надійних джерел інформації.
Чи дасте ви настанови журналістам, які висвітлюють пандемію?
Думаю, що журналісти мають робити те, що і завжди, тобто надавати точну, базовану на фактах, незалежну, неупереджену і безсторонню інформацію. А передусім – інформацію, що показує людяність, звертає увагу на найвразливіших людей, людей, яким найбільше потрібна інформація, людей зі спільнот, які потрібно захистити. Це частина ключових цінностей журналістики, які зараз дуже важливі. Основна думка тут у тому, що журналісти мають проявляти більше турботи і розуміння стосовно ключових цінностей, коли висвітлюють надзвичайні ситуації, пов’язані зі здоров’ям. На мою думку, ми спостерігаємо це все більше.
Раніше висвітлення еболи в Африці критикували за те, що вразливих людей показували без достатньої поваги. Які етичні міркування журналістам варто мати на увазі під час висвітлення пандемії коронавірусу?
Є різниця між висвітленням ситуації з Еболою в Африці і нинішнім спалахом коронавірусу. По-перше, це близькість. Коронавірус – це не те саме, що хвороба чи надзвичайний стан у віддаленому місці. Він не в Африці, він не поширюється серед дуже бідного населення чи у вбогих спільнотах. Коронавірус – удома. Це щось, що має вплив на вас і ваших сусідів. Як наслідок, медіа демонструють більше поваги до своєї аудиторії, ніж коли висвітлювали кризу Еболи. Тоді співчуття було замало, а забагато – сенсаційності.
Сьогодні журналісти працюють у себе вдома, пишуть про сусідів та спільноти, до яких самі належать. Особливо у західноєвропейських країнах журналісти показують більше поваги, ніж вони це робили, коли висвітлювали еболу. Я сподіваюся, що вони засвоюють урок. Під час висвітлення надзвичайної ситуації зі здоров’ям (незалежно від того, вдома це чи за кордоном) усім журналістам слід строго дотримуватися ключових цінностей, турбуватися про людей та співчувати їм. У висвітленні COVID-19 не так багато сенсаційності, хоча деякі медіа все ж долучилися формування панічних настроїв у деяких спільнотах.
Є деякі факти, на які треба звернути увагу і які треба визнати – але не з метою шокувати чи посіяти паніку. Чим більше корисної інформації ми даємо спільноті, тим краще вона захистить себе у майбутньому.
Чи маєте ви поради для журналістів, які хочуть упевнитися, що висвітлюють тему відповідально?
Пам’ятайте принципи журналістики: у своїй роботі будьте точними і базуйтеся на фактах, не поширюйте чуток чи припущень. Ви можете поширювати лише факти, які можна підтвердити. Крім того, треба бути гуманними, адже етика людяності – критична для журналістики.
Журналістам треба пам’ятати, що ми маємо справу з людьми. Прояв поваги означає бути обережним із фотографіями людей, які страждають. Запитайте себе, чи це зображення доречне. Попросіть дозволу використати світлину. Перевірте, чи зображення справді додає історії ваги, а не невизначеності чи тривоги. Чутливість дуже важлива при виборі мови та зображень.
Журналістам треба пам’ятати, що ми працюємо з людьми, тож передусім це людська історія. Зважайте на те, що вразливі групи потребують проявів співчуття. Переконайтеся, що їхня історія розказана. Пам’ятайте, що в цей особливий час є чимало груп, про які треба говорити: це, зокрема, меншини та мігранти. Журналістам слід потурбуватися про тих, кого в цій дискусії про пандемію могли забути.
Треба сказати, що загалом це гарний і важливий період для журналістики. Ми бачимо якісне висвітлення майже всюди. Ми також побачили, що журналістика суспільного інтересу повернулася у заголовки. Це відкриває двері до серйозніших обговорень: щоб захистити журналістику та підтримати якісну журналістику в майбутньому.
Фото: Flickr/UNESCO (Creative Commons)
Переклад за англійської мови статті Journalism ethics expert on Coronavirus crisis: “This is a human story above all
Точки зору, виражені авторами текстів на цьому сайті, належать винятково авторам і не обов’язково відображають чи представляють погляди, політики чи позиції мережі EJO.
